Справа №640/30438/20
25 січня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Мілоцького Олега Леонідовича про ухвалення додаткової постанови у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Мілоцького Олега Леонідовича, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс», приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Мілоцького Олега Леонідовича, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт фінанс", приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив суд:
визнати протиправним та скасувати постанови відповідача від 25.11.2020 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 1 127 707,75 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 275 грн.;
визнати протиправними дії з арешту коштів платника податків ФОП ОСОБА_1 та зняти арешт коштів позивача
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2022 позов задоволено частково:
визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.В. від 25.11.2020 ВП №63733109 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 112 707,75 грн.;
визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.В. від 25.11.2020 ВП №63733109 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 275 грн.;
у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2022та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Також, відповідач просить стягнути на його користь витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та правової допомоги у розмірі 10 000 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022 апеляційну скаргу приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Мілоцького Олега Леонідовича задоволено.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2022 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.В. від 25.11.2020 ВП №63733109 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 112 707,75 грн. та визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.В. від 25.11.2020 ВП №63733109 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 275 грн. - скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено з задоволенні позовних вимог в цій частині.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2022 року залишено без змін.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.В. про ухвалення додаткової постанови, в якій він просив стягнути з позивача понесені в суді апеляційної інстанції судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 300 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 354,80 грн.
Повісткою-повідомленням Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2023 призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні 25.01.2025.
В судове засідання 25.01.2023 учасники справи не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.В., колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття додаткової постанови, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частин 1 та 2 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частина 2 ст. 139 КАС України встановлює, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, при вирішенні даного питання слід визначити статус приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Мілоцького О.Л. в розумінні приписів КАС України.
Як вбачається з поданої заяви, представник відповідача, вважає, що приватний виконавець не є суб'єктом владних повноважень, відтак наявні підстави для стягнення з позивача, як учасника справи, позовні вимоги якого не задоволені за наслідком судових розглядів, судового збору за подання відповідачем апеляційної скарги та витрат на правову допомогу.
Колегія суддів не погоджується з даною правовою позицією відповідача з огляду на наступне.
За визначенням, що міститься у п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
За визначенням, що міститься у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закон №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII) примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Стаття 16 Закону №1403-VIII встановлює, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.
Приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Зважаючи на те, що приватний виконавець уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень, колегія суддів приходить до висновку, що в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України такий в адміністративному судочинстві підпадає під поняття «суб'єкт владних повноважень», а саме є іншим суб'єктом при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зважаючи на встановлені обставини та вказані норми, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення судових витрат на користь відповідача з позивача у даній справі.
Керуючись ст. ст. 139, 243, 252, 322, 328, 329 КАС України суд,
У задоволенні заяви приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Мілоцького Олега Леонідовича про ухвалення додаткової постанови відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан