26 січня 2023 року м. Дніпросправа № 280/3717/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія»
на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року (м. Дніпро, суддя Артоуз О.О.) у справі № 280/3717/21
за позовом ОСОБА_1
до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», Національного університету «Одеська морська академія»
про визнання протиправними наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-
встановив:
У травні 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду із позовом до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (далі відповідач-1 або скаржник), Національного університету «Одеська морська академія» (далі відповдіач-2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ректора Національного університету «Одеська морська академія» від 18 березня 2021 року №363;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» від 09.04.2021 №69;
- поновити позивача на посаді курсанта навчального курсу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» з 09.04.2021;
- стягнути з Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- звернути рішення до негайного виконання.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено.
31.08.2022 позивач подав заяву до Запорізького окружного адміністративного суду про ухвалення додаткового рішення у справі №280/3717/21, в якій просив стягнути з Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 51 882,74 грн.
Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 29460,53 грн. (двадцять дев'ять тисяч чотириста шістдесят гривень 53 копійки).
В іншій частині відмовлено.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм процесуального права.
Вимоги апеляційної скарги відповідача-1 мотивовано, зокрема тим, що рішення суду є чітким і зрозумілим; відповідач-1 виконав його повністю - позивача поновлено на посаді та йому виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10 164,20 грн.
З огляду на це, скаржник просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви позивача повністю.
Позивач та відповідач-2 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача-1 не скористались, відзив на апеляційну скаргу суду не подали.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне.
Задовольняючи заяву позивача та ухвалюючи додаткове рішення від 15 вересня 2022 року, суд першої інстанції зазначив, що при ухвалені судового рішення у справі № 280/3717/21 судом встановлено право позивача на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09.04.2021 по день прийняття судового рішення про поновлення на військовій службі (навчанні) судом. Судом першої інстанції досліджено, що середній заробіток, який підлягає виплаті позивачу за час вимушеного прогулу становить 39624,73 грн. Суд врахував, що на дату постановлення додаткового рішення частина середнього заробітку вже виплачена у розмірі 10164,20 грн., відтак стягненню підлягає розмір середнього заробітку у розмірі 29460,53 грн.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно приписів ч.2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення, отже, воно не може ґрунтуватися на нових доказах, які не були досліджені судом під час ухвалення основного рішення..
Колегія суддів зазначає, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Апеляційним судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 280/3717/21 ухвалено стягнути з Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на військовій службі (навчанні) та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. Саме так були сформульовані позовні вимоги в позовній заяві.
При цьому суд першої інстанції у своєму рішенні від 25.08.2021 року, мотивуючи тим, що ані позивачем, ані відповідачем не надано довідку про середньомісячне та середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 , вважав за можливе стягнути на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу без зазначення конкретної суми. Рішення суду з цих підстав позивачем не оскаржено та набуло законної сили після його апеляційного перегляду Третім апеляційним адміністративним судом 08.02.2022 року.
Таким чином, у рішенні від 25 серпня 2021 року у справі № 280/3717/21 суд, вирішив питання про право, визначив спосіб виконання судового рішення, зокрема шляхом стягнення з Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В свою чергу, колегія суддів, проаналізувавши рішення від 25 серпня 2021 року у справі № 280/3717/21 та вимоги заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, дійшла висновку про те, що фактичними вимогами позивача, які зазначені у поданій ним заяві про прийняття додаткового судового рішення, є зміна рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у визначеній сумі - 51 882,74 грн.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення згідно позовних вимог позивача. Крім того, позивач до своєї заяви про ухвалення додаткового рішення додає нові докази, а саме - копію витягу з наказу начальника Інституту від 08.10.2021 року, копію довідки про грошове забезпечення позивача на період з серпня 2019 року по грудень 2021 року, що само по собі суперечить змісту п. 2 ч. 1 ст. 252 КАС України.
З цих підстав, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для винесення додаткового рішення.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Згідно приписів п. 1-4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З цих підстав, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись статтями 252, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» - задовольнити.
Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у справі № 280/3717/21 скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 280/3717/21 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя О.М. Панченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко