19 січня 2023 року м. Дніпросправа № 280/708/22
головуючий суддя І інстанції - Сіпака А.В.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2022 року в адміністративній справі №280/708/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0196632406 від 21.12.2021 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0196632406 від 21.12.2021, прийняте ГУ ДПС у Запорізькій області.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що спірне рішення було прийняте останнім з дотриманням приписів чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 13.10.1994 та здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок ІІ група з 01.01.2012).
Позивачем сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за кодом бюджетної класифікації 71010000, що підтверджується наступними квитанціями: № 0.0.749245916.1 від 19.04.2017, № 0.0.749247060.1 від 19.04.2017, № 0.0.808260678.81 від 17.07.2017, № 0.0.8082559016.1 від 17.07.2017, № 0.0.873763374.1 від 19.10.2017, № 0.0.873763593.1 від 19.10.2017, № 0.0.943173154.1 від 18.01.2018, № 0.0.943171276.1 від 18.01.2018, 0.0.1015207724.1 від 18.04.2018, № 0.0.1015206170.1 від 18.04.2018, № 0.0.1088189383.1 від 18.07.2018, № 0.0.1088188430.1 від 18.07.2018, № 0.0.1162986660.1 від 18.10.2018, № 0.0.1162986347.1 від 18.10.2018, № 0.0.1244669409.1 від 19.01.2019, № 0.01244669170.1 від 19.01.2019, № 0.0.1332050855.1 від 19.04.2019, № 0.0.1332053615.1 від 19.04.2019, № 0.0.1409278886.1 від 15.07.2019, № 0.0.1409278294.1 від 15.07.2019, № 0.0.1501592536.1 від 21.10.2019, № 0.0.1501591018.1 від 21.10.2019.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем 12.10.2021 було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0146832406, яким до позивача було застосовано штраф у розмірі 4994,43 грн. за період з 20.04.2017 по 07.11.2019 та нараховано пеню у розмірі 9334,64 грн.
Позивачем винесене рішення № 0146832406 було оскаржено в адміністративному порядку та Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України № 28229/6/99-00-06-02-01-06 від 15.12.2021 вищезгадане рішення було скасовано та відкликано з дня прийняття даного рішення і зобов'язано відповідача винести та направити нове рішення.
У подальшому рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0196632406 від 21.12.2021 до позивача за період з 20.04.2017 по 07.11.2019 застосовано штрафні санкції в розмірі 4994,43 грн. та нараховано пеню у розмірі 9236.99 грн.
Не погодившись з правомірністю прийняття наведеного рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0196632406 від 21.12.2021, прийняте ГУ ДПС у Запорізькій області, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками, з огляду на наступні обставини.
Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 ( Закон № 2464).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.п 1, 2 ч. 2, ст.. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В силу положень ч.ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Згідно п. 1 ч. 10 ст. 9 цього Закону днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 вказаного Закону, податкові органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Згідно п. 2 ч. 11 ст. 25 цього Закону податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було вчасно сплачено єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, шляхом перерахування відповідної суми єдиного внеску на рахунок відкритий в Державній казначейській службі України, однак допущено помилку у коді бюджетної класифікації для зарахування коштів та призначенні платежу.
В подальшому позивачем було подано заяву з проханням перерахувати надміру або помилково сплачені кошти у сумі 13955,29 грн. з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 по причині помилкової сплати.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку невірним зазначенням коду бюджетної класифікації зарахування сплачених позивачем коштів відбулось не на рахунок зі сплати єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що сплата позивачем коштів із зазначенням невірного коду бюджетної класифікації не може бути свідченням порушення ним законодавства про збір та облік єдиного внеску.
В спірному випадку, відповідно до наданих квитанцій, сплата єдиного внеску здійснена позивачем своєчасно, кошти фактично надійшли до бюджету, а невірне визначення коду бюджетної класифікації зі сплати єдиного соціального внеску не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання з єдиного внеску у визначений законодавством строк.
Отже, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений ст. 9 Закону № 2464, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафу, передбаченого ст. 25 Закону № 2464.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 11.12.2018 у справі № 804/444/16, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2022 року в адміністративній справі №280/708/22- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко