19 січня 2023 року м. Дніпросправа № 340/2712/22
головуючий суддя І інстанції - Петренко О.С.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року в адміністративній справі №340/2712/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Кіровоградській області від 19.05.2022 за №383 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області" щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення із займаної посади начальника відділення поліції №3 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області;
- поновити його на посаді начальника відділення поліції №3 Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУНП в Кіровоградській області від 19.05.2022 за №383 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області", в частині застосування до начальника відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із займаної посади.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що спірний наказ був прийнятий останнім правомірно та з дотриманням приписів чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
ОСОБА_1 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в ОВС з 2002 року. 07.11.2015 року склав Присягу на вірність українському народові та був прийнятий на службу до Національної поліції України.
Наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області від 19.10.2021 року №453 о/с позивач призначений на посаду начальника відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького районного управління ГУНП в Кіровоградській області з 20.10.2021.
Наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області від 19.05.2022 №383 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області" до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади за:
- порушення вимог п.п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію";
-п.7 ч.1 ст. 3 Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII;
-пп.1,2 ч.3 ст.1, пп.7,8 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затв. Законом України віл 15.03.2018 №2337-VIII;
- п.3 розд.VI Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затв. наказом МВС України від 08.02.2019 №100;
- п.25 розд. VII Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) НП України;
- п.9 розд. ІІІ, п.8 розд. IV, п.п.2,8 розд. VII Порядку використання, експлуатації та зберігання транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області , затв. наказом ГУНП в Кіровоградській області від 31.12.2021 №850;
- Інструкції з організації контролю за виконанням документів у НП України, затв. наказом МВС України від 13.06.2016 №70;
- п.5 розд. VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затв. наказом МВС України від 18.12.2018 №1026;
- п.1.3 службового листа ГУНП в Кіровоградській області від 28.04.2022 №486/01/25-2022 "Про вимоги щодо екіпірування поліцейських під час несення служби при пішому патрулюванні та на блокпосту в період правового режиму воєнного стану", що мало прояв у
- неналежному виконанні посадових обов'язків, вимог організаційно - розпорядчих документів, які регламентують діяльність Національної поліції;
- не здійсненні контролю за дотриманням підлеглими вимог Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення та інші події, затв. наказом МВС України від 08.02.2019 №100;
- виконання отриманої безпосередніми виконавцями вхідної документації;
- невжиття заходів щодо забезпечення поліцейських, які заступають на службу з автоматичною зброєю, чотирма спорядженими магазинами;
- нездійснення 04.05.2022 року оцінки роботи наряду чергової частини, який змінювався;
- не забезпечення контролю за веденням журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводжені зі зброєю, а саме обліку поліцейських, які пройшли відповідний інструктаж;
- за використанням технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відео зйомки;
- перевищення норм пробігу службового автотранспорту;
- не здійснення записів до журналу виїзду та повернення транспортних засобів про експлуатацію службового автомобіля "Volkswagen Passat" реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Результати перевірки оформлено Довідкою про результати цільової перевірки відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області від 09.05.2022 р. (т.1,а.с.18-32).
Згідно з висновками, викладеними в довідці, рекомендовано:
1. Довідку про результати цільової перевірки відділення поліції №3 направити до вказаного підрозділу поліції та Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області для вжиття заходів, направлених на усунення виявлених недоліків та недопущення їх у подальшій діяльності.
2. Кропивницький РУП:
2.1 Довідку про результати проведення цільової перевірки, за участі керівництва відділення поліції №3 (м. Бобринець), розглянути на оперативній нараді.
2.2. Скласти план організаційних і практичних заходів з усунення виявлених недоліків у строки, які визначені розділом ІХ Інструкції №67 від 30.01.2017 (5 робочих днів), копію якого до 05.2022 направити до УГІ ГУНП.
2.3 Відповідно до вимог п.2 розд. ІХ Інструкції, затв. наказом МВС від 30.01.2017 №67 у термін до 2022 направити до УГІ ГУНП довідку про стан усунення недоліків та вжиті заходи реагування.
3. За фактами виявлених порушень в діяльності поліцейських відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області необхідним є проведення службового розслідування (т.1,а.с.32).
Пунктом 1 наказу від 19.05.2022 року за №383 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області", за вище перелічені порушення вирішено застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади (т.1,а.с.160-165).
Не погодившись з правомірністю прийняття наведеного наказу, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено допущення, саме позивачем дисциплінарного проступку, що відповідно виключає наявність підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону України Про Національну поліцію).
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Статтею 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний: 1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Зміст положень Дисциплінарного статуту свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
В той же час, за Дисциплінарним статутом, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.
Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Таким чином, службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та прийняття спірного наказу були висновки відповідача щодо порушення позивачем службової дисципліни, а саме проведеною цільовою перевіркою окремих напрямків службової діяльності відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області встановлено, що позивачем допущено ряд порушень, які мали прояв в наступному:
- неналежному виконанні посадових обов'язків, вимог організаційно-розпорядчих документів, які регламентують діяльність Національної поліції;
- не здійсненні контролю за дотриманням підлеглими вимог Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення та інші події, затв. наказом МВС України від 08.02.2019 №100;
- виконання отриманої безпосередніми виконавцями вхідної документації;
- невжиття заходів щодо забезпечення поліцейських, які заступають на службу з автоматичною зброєю, чотирма спорядженими магазинами;
- нездійснення 04.05.2022 року оцінки роботи наряду чергової частини, який змінювався;
- не забезпечення контролю за веденням журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводжені зі зброєю, а саме обліку поліцейських, які пройшли відповідний інструктаж;
- за використанням технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відео зйомки;
- перевищення норм пробігу службового автотранспорту;
- не здійснення записів до журналу виїзду та повернення транспортних засобів про експлуатацію службового автомобіля "Volkswagen Passat" реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Так, колегія суддів зазначає, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи впродовж службового розслідування, з'ясування усіх необхідних обставин вчинення дисциплінарного порушення для обґрунтованого висновку, уточнення ступеня вини. Відповідальність особа несе виключно за вчинення протиправного діяння, для чого необхідно встановити в чому полягали незаконні дії особи, до яких негативних наслідків це призвело, встановити причинно-наслідковий зв'язок між такими негативними наслідками та протиправними діями особи.
Однак, як вбачається зі змісту спірного наказу, враховуючи, що висновок за результатами службового розслідування не складався, в останньому міститься лише перелік порушень, які ставляться в провину позивачу, однак відомостей та висновків, як то передбачено ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції він не містить, що свідчить про протиправність останнього у зв'язку з недотриманням приписів ст. 2 КАС України та необхідності його скасування, тому як лише такого факту як підлеглість не достатньо для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірні накази є протиправними та підлягають скасуванню з поновленням позивача на посаді та стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311 ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року в адміністративній справі №340/2712/22- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку за наявності підстав, передбачених ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко