25 січня 2023 року м. Дніпросправа № 160/14375/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
ознайомившись з матеріалами справи та апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 по справі №160/14375/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, ГУ ПФУ в Хмельницькій області через підсистему “Електронний Суд” подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків скарги шляхом надання до суду документу про сплату судового збору.
Копію даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником отримано через підсистему «Електронний суд» 19.12.2022 та засобами поштового зв'язку 14.01.2023.
У встановлений судом строк, а також станом на день постановлення цієї ухвали, недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто.
Тоді як, 03.01.2023 до Третього апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшла заява про продовження процесуального строку для усунення недоліків скарги. В обгрунтування поданої заяви скаржник зазначає, що наразі позбавлений можливості здійснити оплату судового збору у зв'язку з відсутністю коштів, на підтвердження чого надає довідку про залишок коштів на рахунку Управління від 02.01.2023.
Вирішуючи подану скаржником заяву, суд виходить із наступного.
Згідно з частиною 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Отже, продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком, суду і повинно здійснюватись за наявності для цього обґрунтованих підстав.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у
реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконання процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Проаналізувавши аргументи заяви, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки обставини пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов'язку своєчасної його сплати.
Щодо посилань скаржника на Укази Президента України, якими введено воєнний стан та продовжено строк його дії, то суд зазначає, що сам по собі факт дії в Україні воєнного стану не може вважатися достатньою підставою для продовження скаржнику строку на усунення недоліків скарги.
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору. Зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.
Відповідач, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності коштів не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб'єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.
Також, слід врахувати, що умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Разом з тим, будь-яких відомостей про час і обсяг надходжень на рахунок Управління для сплати судового збору заява не містить. Скаржник не обґрунтовує, яким чином додатковий час сприятиме виконанню ухвали суду щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по цій справі, а також жодним чином не підтверджує виникнення у нього можливості сплатити судовий збір в майбутньому (протягом певного терміну).
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи відсутність об'єктивної інформації щодо терміну, протягом якого скаржник матиме можливість сплатити судовий збір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження процесуального строку.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Отже, станом на цей день встановлений строк для усунення недоліків апеляційної скарги закінчився, проте виявлені судом недоліки скаржником не усунуто, до суду не надано документа про сплату судового збору.
За приписами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на наведене, подана у цій справі апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст.169, 298 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 по справі №160/14375/22 - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з 25.01.2023 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк