26 січня 2023 р.Справа № 520/10059/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 року по справі № 520/10059/21
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 року по справі № 520/10059/21 задоволено частково позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду 22.08.2022 року Головним управлінням ДПС у Харківській області вдруге подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, в обгрунтування якого зазначено, що первинна апеляційна скарга була подана в строк та повернута через несплату судового збору, у зв'язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Також скаржник зазначає, що подання апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження відбулося у зв'язку із запровадженням простою в роботі податкового органу з 24.02.22 до 14.04.2022. З огляду на постійні ворожі артилерійські та ракетні обстріли, з метою збереження життя та здоров'я працівників ГУ ДПС у Харківській області, наказом ГУ ДПС у Харківській області від 15.04.2022 року № 15-о/ВС запроваджено простій у роботі структурних підрозділів підпорядкованого територіального органу за виключенням окремих осіб.
На підтвердження наведеного надано копію наказу ДПС України від 24.02.2022 року № 243-о, наказ ДПС України від 14.04.2022 року № 184, наказ ГУ ДПС у Харківській області від 15.04.2022 року № 15-о/ВС.
Вказує, що відповідач був позбавлений можливості функціонувати та здійснювати покладені на нього функції в максимально можливій мірі, що в свою чергу вплинуло на можливість звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 у справі №520/10059/21 у максимально стислий строк.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання Головного управління ДПС у Харківській області задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено Харківським окружним адміністративним судом 09.09.2021 року. Апеляційна скарга на зазначене рішення Головним управлінням ДПС у Харківській області первинно подана 28.09.2021 року.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 року апеляційну Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 по справі № 520/10059/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 3405,00 грн.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2021 року задоволено клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено строк Головному управлінню ДПС у Харківській області на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 року задоволено клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено строк Головному управлінню ДПС у Харківській області на усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалою Другого апеляційного адмінстративного суду від 11.01.2022 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Колегія суддів зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «...підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Тобто виходячи з принципу «належного урядування» державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у цьому випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Устименко проти України” від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.Таким чином колегія суддів вважає, що вказані відповідачем причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип res judicata, що також виключає підстави для визнання причин пропуску строку апеляційного оскарження поважними.
Аналогічна правова позиція вкладена в постановах Верховного Суду: від 08.07.2019 р. у справі № 825/1916/15-а, від 12.08.2021 р. у справі №826/14733/18, від 06.08.2021 року у справі №640/5229/19.
Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо посилань контролюючого органу на введення воєнного стану в Україні та запровадження простою в роботі податкового органу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану був продовжений до 19.02.2023 відповідно до Указів Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.06.2022 року №3 41/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 16.11.2022 р. №2738-IX.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Надаючи оцінку доводам скаржника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов'язаний із введенням воєнного стану, суд зазначає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Колегія суддів вказує, що відповідно до наказу ГУ ДПС від 15.04.2022 № 15-о/ВС одночасно із встановленням простою в роботі працівників відповідача, зазначеним наказом запроваджено дистанційну роботу працівників поза межами адміністративних будівель ГУ ДПС у Харківській області, а також дозволено поєднання виконання дистанційної роботи з виконанням роботи на робочому місці в адміністративних будівлях ГУ ДПС у Харківській області, за їхньою попередньою згодою за погодженням з керівником, для працівників, зазначених у Додатку 1 до наказу.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових та/або організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судових рішень в порядку, встановленому законом.
Таким чином, оцінивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об'єктивними, не залежать від дій особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Наведені скаржником обставини не мають ознак об'єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 121, 295, 321 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 у справі № 520/10059/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Калиновський В.А.