26 січня 2023 року справа №200/3995/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя І інстанції Шинкарьова І.В.) від 22 листопада 2022 року по справі №200/3995/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправної, зобов'язання вчинення певних дій, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо відмови у видаленні з Єдиного реєстру приватних виконавців України інформації про місце розташування офісу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни: 87545, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Перемоги, 103, приміщення 101;
- зобов'язати Міністерство юстиції України видалити інформацію з Єдиного реєстру приватних виконавців України про місце розташування офісу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни: 87545, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Перемоги, 103, приміщення 101;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо відмови у внесенні до Єдиного реєстру приватних виконавців України адреси фактичного місцезнаходження приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру приватних виконавців України адресу фактичного місцезнаходження приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни: АДРЕСА_1 ;
- стягнути з Міністерства юстиції України на користь приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни моральну шкоду у розмірі 1 000 000,00 (один мільйон) грн...
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Змінити мотивувальну частину рішення як таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, а саме: позивачем не заявлялись позовні вимоги до відповідача стосовно припинення доступу до АСВП, зміни виконавчого округу та зміни офісу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції невірно встановлені обставини справи. Зазначення в реєстрі приватних виконавців України інформації про те, що приватний виконавець Матвійчук Н.Є. діє у м. Маріуполь суперечить п.10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації. Отже, приватний виконавець не може діяти на окупованій території, тому в реєстрі приватних виконавців потрібно зазначити, що позивач фактично діє на неокупованій території. Зазначення в реєстрі приватних виконавців України інформації адреси в м. Маріуполі вводить в оману користувачів даного реєстру. Суд помилково пов'язує позовні вимоги щодо зміни фактичного місцезнаходження позивача як приватного виконавця зі зміною виконавчого округу. У зв'язку з тим, що в результаті початку широкомасштабної війни в Україні велика кількість відносин є неврегульованими, в тому числі через бездіяльність відповідача, позивач і звернувся до суду за захистом порушеного права. Суд не може відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що предмет не врегульовано нормами права.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 є приватним виконавцем, що підтверджується посвідченням № 0525 від 01.07.2020р..
Відповідно до Єдиного реєстру приватних виконавців України адреса офісу позивачки: 87545, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Перемоги, 103, приміщення 101.
Згідно з довідкою від 22.07.2022р. № 5105-5001907567 позивачка є внутрішньо переміщеною особою, фактична адреса проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Позивачка направила відповідачу заяву про відновлення доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження з метою завершення виконавчих проваджень у виконавчому окрузі Донецької області, а також про дозвіл змінити виконавчий округ Донецької області на виконавчий округ Одеської області (копія заяви що міститься в матеріалах справи не містить номеру та дати).
10.05.2022р. позивачка направила відповідачу повідомлення про початок діяльності за новою адресою в м. Одеса.
Відповідач листом від 15.05.2022р. № 36382/45211-33-22/20.5.1 відмовив позивачу, оскільки інформація про початок діяльності вже внесена до Єдиного реєстру приватних виконавців України, а зміна округу приватним виконавцем можлива за умови відсутності незакінчених виконавчих проваджень.
18.07.2022р. позивачка направила відповідачу повідомлення про внесення змін до Єдиного реєстру приватних виконавців, в якому просила видалити з Єдиного реєстру приватних виконавців України інформацію про місце розташування офісу: 87545, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Перемоги, 103, прим. 101 та зазначити у згаданому реєстрі адресу фактичного місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
25.07.2022р. позивачка направила відповідачу аналогічне за проханням повідомлення, в якому також зазначила, що адреса офісу в м. Маріуполі вводить в оману стягувачів, боржників та суд, створює небезпеку для життя цивільних осіб, які знаходяться в окупації та в даний час мешкають за адресою офісу.
Відповідач за результатами розгляду повідомлень позивачки від 18.07.2022р. та 25.07.2022 р. листом №61265/77141-33-22/20.5.1 від 27.07.2022р. відмовив у внесенні відомостей про адресу офісу приватного виконавця, оскільки його офіс повинен знаходитись в межах виконавчого округу, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність. Згідно з відомостями Єдиного реєстру приватних виконавців України виконавчим округом позивачки є Донецька область.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначені Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 2 червня 2016 року
№ 1403-VIII ( далі Закон № 1403-VIII) .
Згідно статті 2 Закону№ 1403-VIII правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.
Статтею 23 Закону № 1403-VIII визначено, що Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України.
За приписами пункту 2 цієї статті у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про: 1) прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) приватного виконавця; 2) дату рішення Кваліфікаційної комісії про надання права на здійснення діяльності приватного виконавця; 3) номер посвідчення; 4) виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність; 5) офіс приватного виконавця; 6) реквізити договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, відомості про страховика та страхову суму; 7) зупинення діяльності приватного виконавця; 8) дату та номер рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та вид дисциплінарного стягнення; 9) дату та номер рішення Дисциплінарної комісії про припинення діяльності;10) прізвище, ім'я та по батькові помічників приватного виконавця (у разі їх наявності).
У разі зміни відомостей, що згідно з цим Законом підлягають внесенню до Єдиного реєстру приватних виконавців України, приватний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня письмово повідомити про це Міністерство юстиції України (ч. 3 ст.23 Закону № 1403-VIII).
Міністерство юстиції України вносить інформацію до Єдиного реєстру приватних виконавців України не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей, які згідно з цим Законом підлягають внесенню до Єдиного реєстру приватних виконавців України (ч.4. ст.23 Закону № 1403-VIII).
Отже, виходячи з приписів наведених норм, Міністерство юстиції України зобов'язано вносити інформацію до Єдиного реєстру приватних виконавців України не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей, які згідно з Законом № 1403-VIII підлягають внесенню до Єдиного реєстру приватних виконавців України, зокрема, 4) виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність; 5) офіс приватного виконавця.
Внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України адреси фактичного місцезнаходження приватного виконавця наведеною нормою не передбачено.
Згідно частин 1-6 статті 25 Закону № 1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу.
Приватний виконавець, за умови відсутності незакінчених виконавчих проваджень, має право змінити виконавчий округ. Зміна виконавчого округу відбувається шляхом повідомлення Міністерства юстиції України про новий виконавчий округ та внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
У разі зміни приватним виконавцем виконавчого округу в повідомленні про зміну виконавчого округу обов'язково зазначається інформація про офіс приватного виконавця у новому виконавчому окрузі.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Аналогічні приписи містяться у Порядку формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2431/5 (в редакції, чинної у спірний період).
У відповідності до вимог частин 1-5 стаття 26 Закону № 1403-VIII до початку здійснення діяльності приватний виконавець зобов'язаний організувати офіс у межах виконавчого округу.
Офіс приватного виконавця повинен забезпечувати належні умови для здійснення діяльності приватного виконавця, прийому відвідувачів, зберігання, у тому числі у сейфі, документів, печаток, штампів, товарно-матеріальних цінностей та архіву приватного виконавця, збереження професійної таємниці та бути захищеним від несанкціонованого проникнення.
Інформація про офіс приватного виконавця вноситься до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
До інформації про офіс приватного виконавця належать:1) поштова адреса офіса; 2) номер телефону, номер факсу офіса;3) адреса електронної пошти; 4) номер мобільного телефону приватного виконавця.
У разі здійснення в одному офісі діяльності двох і більше приватних виконавців офіс приватних виконавців повинен забезпечувати можливість здійснення кожним приватним виконавцем своєї діяльності одночасно, окремо та незалежно від інших приватних виконавців, у тому числі забезпечувати окреме зберігання документів, печаток, штампів, товарно-матеріальних цінностей, діловодства та архіву кожного приватного виконавця.
Положення про офіс приватного виконавця затверджено наказом Міністерства юстиції від 15.11.2016 № 3238/5, зареєстр. 16 листопада 2016 р.
за № 1487/29617 , у пункті 1 якого також визначено, що офіс повинен знаходитись в межах виконавчого округу, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність, та мати поштову адресу.
Аналіз наведених вище норм дозволяє дійти висновку про те, що до Єдиного реєстру приватних виконавців України вноситься інформація про офіс приватного виконавця, який в свою чергу, повинен знаходитись в межах виконавчого округу, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Згідно з відомостями Єдиного реєстру приватних виконавців України виконавчим округом позивачки є Донецька область.
Жодною нормою Закону не передбачено внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України інформації щодо адреси фактичного місцезнаходження приватного виконавця виконавчого.
Порядком формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2431/5, також не передбачена така дія як видалення з цього реєстру певних відомостей.
Отже, при розгляді справи не встановлено, що відповідач порушив яку-небудь зобов'язальну норму, яка передбачає його обов'язок вчинити ті дії, які вимагає позивач, яка міститься в Законі України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”, Порядку формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2431/5.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Доводи позивача про те, що зазначення в реєстрі приватних виконавців України інформації про те, що приватний виконавець Матвійчук Н.Є. діє у м.Маріуполь суперечить п.10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», колегією суддів не прийнято до уваги з огляду на наступне.
Абзацам пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону № 2468-IX від 28.07.2022 встановлено, що забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.
Отже, наведена норма жодним чином не стосується спірних правовідносин щодо зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року по справі №200/3995/22 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року по справі №200/3995/22 - залишити без змін.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 26 січня 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 26 січня 2023 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко