26 січня 2023 року справа №200/11069/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року (повне судове рішення складено 22 листопада 2021 року у м. Слов'янську), Державної податкової служби України на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року (повне судове рішення складено 01 грудня 2021 року у м. Слов'янську) у справі № 200/11069/21 (суддя в І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС України в Донецькій області (далі - ГУ ДПС в Донецькій області), Державної податкової служби України (далі - ДПС) в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2858658/2389107454 від 12.07.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 31.05.2021;
- зобов'язати ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ФОП ОСОБА_1 від 31.05.2021 №1 датою її фактичного отримання;
- стягнути на користь позивача суму судового збору та суму витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Позов обґрунтований тим, що позивачем надано усі необхідні документи для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної №1 від 31.05.2021, відтак рішення від 12.07.2021 №2858658/2389107454 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 31.05.2021 є незаконним.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2858658/2389107454 від 12.07.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 31.05.2021.
Зобов'язано ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.05.2021 № 1 датою її фактичного отримання.
Також додатковим рішенням від 01 грудня 2021 року доповнено резолютивну частину рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2021 абзацом: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень».
Не погодившись з таким судовим рішенням, ГУ ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга вмотивована твердженнями про невірне застосування судом першої інстанції ст. 201 ПК України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі -Порядок № 1165, в редакції, чинній на час спірних правовідносин). Підставою для відмови у реєстрації спірної податкової накладної податковий орган визначив як неподання повного пакету документів, визначених у пункті 5 Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
ДПС подала апеляційну скаргу на додаткове рішення, в якій просила скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат відмовити. Скаргу обґрунтовує тим, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є завищеною та не співмірною зі складністю справи.
Сторони до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, тому апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа - підприємець з 11.07.1996 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером запису 22660170000015201, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Позивач перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Донецькій області, Центральна ДПІ (Центральний район м. Маріуполя), що підтверджується Витягом №2105814500032 з реєстру платників податку на додану вартість.
30.03.2020 між Позивачем (Орендодавець) та Приватним підприємством «АЯКС-ТРАНС» (Орендар) був укладений Договір № 30.03/2020 оренди транспортного засобу (далі - Договір оренди) (а.с.16-18). Сторони підписали Акт №5 здачі-прийняття робіт (надання послуг), яким підтверджено, що Орендодавцем (Позивачем) були надані послуги з оренди транспортних засобів в травні 2021 року на загальну суму 300 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 50 000,00 грн.
За результатом здійснення господарської операції з оренди транспортних послуг за травень 2021 року, позивачем була складена податкова накладна в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та надіслана для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (з використанням засобів програмного забезпечення M.E.Doc): податкова накладна № 1 від 31.05.2021 на загальну суму 300 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 50 000,00 грн., «оренда транспортних засобів за травень 2021 року/одиниця виміру - послуга/код згідно ДКПП 77.12/ціна постачання 250 000,00/сума податку на додану вартість 50 000,00»; вказана податкова накладна надіслана на реєстрацію 15.06.2021.
Згідно квитанції від 15.06.2021 (до податкової накладної № 1 від 31.05.2021) позивач отримав повідомлення про прийняття документу та зупинення реєстрації вказаної податкової накладної з наступних підстав: «Відповідно до п201.16 cт.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 15.03.2021 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.12, відсутні таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=67.9762%, "Р"=0».
05.07.2021 позивачем були підготовлені та направлені пояснення №3 та наступні документи:
1. Копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
2. Копія Витягу;
3. Копії повідомлень про наявність об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП);
4. Копії повідомлень про наявність об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП);
5. Копії повідомлень про наявність об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП);
6. Копія податкової накладної № 1 від 31 травня 2021 року з квитанцією про зупинення;
7. Копію Договору оренди транспортного засобу №30.03/2020 від 30.03.2020 ПП «АЯКС-ТРАНС »;
8. Копія Договору №941/21/3 від 07.04.2021 ТОВ «ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД»;
9. Копія Договору №27/01-2021 від 27.01.2021 ТОВ «АЗОВ ТРАК»;
10. Копія Акту № 5 від 31.05.2021;
11. Копія Акту надання послуг № 104 від 15.03.2021;
12. Копія Видаткової накладної №104 від 15.03.2021;
13. Копія Видаткової накладної №7466 від 01.03.2021;
14. Копія Договору №709 від 15.01.2021 ТОВ «БІГТРЕЙД ЮА»;
15. Копія Договору №722 від 06.01.2021 ТОВ «МАЇЛБЕСТ»;
16. Копія Договору №723 від 06.01.2021 ТОВ «МАЇЛБЕСТ»;
17. Копія Видаткової накладної №1 від 06.01.2021;
18. Копія Видаткової накладної №2 від 06.01.2021;
19. Копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів:АН0827ХF, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 ;
20. Копії свідоцтв про реєстрації транспортних засобів: НОМЕР_35 НОМЕР_36 , НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 , НОМЕР_42 , НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 , НОМЕР_46 , НОМЕР_47 , НОМЕР_48 , НОМЕР_49 , НОМЕР_50 , НОМЕР_51 , НОМЕР_52 , НОМЕР_53 , НОМЕР_54 , НОМЕР_55 , НОМЕР_56 , НОМЕР_57 , НОМЕР_58 , НОМЕР_59 , НОМЕР_60 , НОМЕР_61 , НОМЕР_62 ;
21. Копія Рахунку №5 від 01.05.2021;
22. Копія Повідомлення про прийняття працівника на роботу з квитанцією;
23. Копія Платіжного доручення №91511 від 22.06.2021;
24. Копія Платіжного доручення №1404 від 28.05.2021;
25. Копія Платіжного доручення №1302 від 18.05.2021;
26. Копія Платіжного доручення №28 від 19.05.2021;
27. Копія Платіжного доручення №25 від 15.03.2021;
28. Копія Платіжного доручення №924 від 01,03.2021;
29. Копія Платіжного доручення №946 від 15.03.2021;
30. Копія Платіжного доручення №887 від 01.03.2021.
Рішенням комісії при ГУ ДПС в Донецькій області від 12.07.2021 № 2858658/2389107454 вирішено відмовити у реєстрації відповідної накладної з підстав неподання розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а.с.41).
12.07.2021 позивачем подано до ГУ ДПС в Донецькій області скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначав, що ОСОБА_1 не згодне з рішенням комісії, тому що всі первинні та розрахункові документи присутні та надані разом з повідомленням №3 від 05.07.2021 (а.с.42).
Рішенням ГУ ДПС в Донецькій області від 26.07.2021 № 33716/2389107454/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до наступного висновку.
Пунктом 201.1 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджені порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 Наказом Мінфіна 12 грудня 2019 року № 520 затверджено порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок реєстрації).
Відповідно до пунктів 5 та 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п. 2 Порядку реєстрації прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 4 Порядку реєстрації передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п.6 цього акта, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з п. 11 Порядку реєстрації комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для зупинення реєстрації спірної накладної є відповідність господарської операції критерію ризиковості (а.с.36), а саме: 1. коди товару, що постачається, відсутні у таблиці даних платника, як товари, що на постійній основі постачаються; 2. обсяг постачання товару є більшим, ніж залишок обсягу придбання такого товару.
Здійснюючи оцінку наведених критеріїв ризиковості слід зазначити наступне.
Судами встановлено, що у спірному випадку йдеться про надання послуги оренди автомобілів.
До суду надано докази права власності позивача на відповідні автомобілі (а.с.79-146).
За таких обставин, критерій «обсяг постачання товару є більшим, ніж залишок обсягу придбання такого товару» не є застосовним у спірних відносинах.
Щодо такого критерію як «коди товару, що постачається, відсутні у таблиці даних платника, як товари, що на постійній основі постачаються» слід зазначити, подання такої таблиці є правом, а не обов'язком особи.
Крім того, у квитанції про зупинення реєстрації накладної не визначено конкретний перелік документів, запитуваних відповідачем, та неможливо дійти висновку про характер документів, що необхідно було надати для спростування сумнівів контролюючого органу.
Щодо підстави для відмови в реєстрації накладної (ненадання доказів оплати послуг), місцевий суд правильно вказав, що відсутність оплати не свідчить про нереальність господарської операції самостійно.
В свою чергу, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надав.
Таким чином, оскаржуване рішення повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.
Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відмова у реєстрації податкових накладних за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність прийнятих рішень.
Крім того, рішення ГУ ДПС у Донецькій області про відмову в реєстрації податкових накладних є актом індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, рішення комісії не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Згідно з положеннями частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частина третя статті 245 КАС України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Отже, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладну, складену позивачем, датою її фактичного подання.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо основної частини доводів апеляційної скарги, які зводяться до ненадання позивачем документів, в тому числі первинних документів, до розгляду Комісією, які б свідчили про проведення господарської операції, колегія судів зазначає таке.
Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 20.01.2022 у справі № 140/4162/21 та від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка.
Щодо доводів та мотивів, висловлених в апеляційній скарзі ДПС на додаткове рішення місцевого суду.
Так, як було зазначено вище, додатковим рішенням від 01 грудня 2021 року доповнено резолютивну частину рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2021 абзацом: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень».
ДПС вважає, що оскаржуване ним додаткове рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу.
Згідно ч.3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Зазначений перелік підстав для прийняття додаткового рішення є вичерпним.
Місцевим судом не було вирішено під час ухвалення рішення питання про розподіл судових витрат, а саме стягнення з відповідача суми надання правничої професійної допомоги, тому судом першої інстанції і було ухвалено додаткове судове рішення по справі № 200/11069/21.
Апеляційна скарга ДПС містить доводи про недоведеність співрозмірності суми правничої допомоги та наявності підстав для її стягнення, тому саме в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів надає оцінку висновкам суду першої інстанції.
Так, приписами статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, частиною сьомою статті 139 КАС України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.
З матеріалів справи встановлено, що позивачу надавалась правнича допомога на підставі договору про надання правової допомоги від 01.07.2021 № 5, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Олени Краснопьорової».
Особу адвоката встановлено на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3605 від 27.07.2016
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 01.07.2021 № 5 та додаткової угоди від 12.07.2021 № 2 (п.2 додаткової угоди) вартість послуг складає 5000 грн.
Платіжним дорученням від 25.11.2021 № 61 підтверджено оплату за договором від 01.07.2021 № 5 у розмірі 5000 грн.
У пункті 1 додаткової угоди від 01.07.2021 сторони ФОП ОСОБА_1 та Адвокатське бюро «Олени Краснопьорової» узгодили, що замовник додатково доручає, в виконавець бере додаткові зобов'язання з надання правової допомоги замовнику (як позивачу) по справі за позовом (Донецький окружний адміністративний суд) до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії (щодо відмови в реєстрації податкових накладних) за період травень 2021 року.
Слід зазначити, що п. 2 додаткової угоди від 12.07.2021 № 2 обумовлено, що вартість послуг виконавця складає фіксовану суму в розмірі 5000,00 грн. та не залежить від кількості витраченого часу на надання правової допомоги.
Відповідно до розрахунку вартості наданих послуг від 15.10.2021 загальна сума вартості послуг складає 5000 грн.; кількість витраченого часу - 10 годин; перелік послуг - надання правової допомоги по справі № 200/11069/21 (усне консультування з предмета спору, підготовка та складання адміністративного позову, клопотань, заперечень тощо).
Щодо доводів апелянта про відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України, колегія суддів звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, від 04.06.2021 у справі № 380/887/20.
Апеляційний суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн є співмірними зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягу послуг у суді першої інстанції та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Колегія суддів зазначає, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ДПС.
Доводи апеляційної скарги ДПС не спростовують наведених висновків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Донецькій області та Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року в справі № 200/11069/21 - залишити без змін.
Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 200/11069/21 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 26 січня 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук