Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань забезпечення адміністративного позову
26 січня 2023 року № 520/1651/23
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАН ЦЕНТР" про забезпечення позову до пред'явлення адміністративного позову до Міністерства юстиції України,
25.01.2023 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення адміністративного позову, в якій просить суд зупинити виконавче провадження АСВП № 70751422 від 23.01.2023 р., зупинити стягнення на підставі виконавчого документа та зобов'язати скасувати арешт банківських рахунків ТОВ "МІДАН ЦЕНТР" до вирішення позову в суді.
В обґрунтування заяви зазначено, що 24.01.2023 р. ТОВ «МІДАН ЦЕНТР» стало відомо, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяною Ігорівною було відкрито виконавче провадження 23.01.2023 року АСВП № 70751422. Товариство з обмеженою відповідальністю «МІДАН ЦЕНТР» вважає, що державним виконавцем були здійснені дії безпідставно та в порушення норм чинного законодавства у зв'язку з тим, що справа № 922/910/22 перебуває у Східному апеляційному господарському суді, що підтверджується Ухвалою суду від 09.01.2023 р. по справі № 922/910/22 про залишення апеляційної скарги без руху; відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Товариство з обмеженою відповідальністю «МІДАН ЦЕНТР» зареєстровано та провадить свою господарську діяльність на території Харківської міської територіальної громади; абзацем 7 пункту 102 розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309 було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. В розділі І зазначеного переліку входить зокрема Харківська міська територіальна громада на території якої і знаходиться та веде господарську діяльність ТОВ «МІДАН ЦЕНТР».
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З аналізу наведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Досліджуючи заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, суд вважає, що заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам, або унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів. Намір подати позов, предметом якого є визнання рішення протиправним, не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень.
При цьому, неправомірність оскаржуваного рішення, дій встановлюється судом лише під час розгляду справи по суті. Тому і висновок суду про відповідність або невідповідність оскаржуваного рішення, дій нормам законодавства, може бути викладено тільки у рішенні, прийнятому за наслідками розгляду справи.
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 цього Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Тобто, стадія виконання рішення суду, що в силу ч. 3 ст. 1291 Конституції України включає в себе і стадію оцінки/контролю за його виконанням та оцінки наслідків невиконання, є невід'ємними стадіями завершальної стадії судового процесу.
При цьому, статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. За приписами ч. 1 цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Статтею 339 ГПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на те, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Господарського суду Харківської області від 15.11.2022 у справі 922/910/22 позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАН ЦЕНТР" про стягнення заборгованості за договором поставки № 12/01/01/2337-НП від 31.12.2021 року задоволено. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАН ЦЕНТР" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 104999992,80 грн. основного боргу, 18382190,52 грн. пені, 15620973,82 грн. інфляційних втрат, 1579314,96 грн. 3% річних та 868350,00 грн. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. (https://reestr.court.gov.ua/Review/107428390).
Доказів того, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2023 року АСВП № 70751422 винесена у межах зведеного виконавчого провадження заявником не надано
Суд також зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX внесені зміни до ч.1 ст.151 КАС України та виключено такий спосіб забезпечення позову як встановлення обов'язку відповідача вчинити певні дії.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 150-158, ст. 248, ст. 256, ст. 293 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Зоркіна Ю.В.