Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
за наслідками розгляду питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення
26 січня 2023 року № 520/19202/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення порядку та способу виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 26281249) про стягнення невиплаченої частини суддівської винагороди, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою, в якій просить суд встановити порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 520/19202/21 (головуючий суддя Бадюков Ю.В.) в частині стягнення індексації доплат за вислугу років за вересень 2021 року на суму 18918, 00 грн., починаючи з 01 вересня 2021 року по день фактичного розрахунку - у розмірі стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області відповідних санкцій у розмірі 4941, 84 грн.
Вимоги заяви мотивує тим, що він не погоджується із тим, що на виконання судового рішення Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області індексація доплати за вересень 2021 року виплачена у розмірі 915, 20 грн. та без урахування вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Зазначає, що натомість, правильним порядком виконання вказаного судового рішення є множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (ст. 3 Закону), у зв'язку з чим вказана сума санкцій до стягнення складає 4941, 84 грн.
Заявник у поданій заяві від 04.01.2023 р. просив розглядати заяву без його участі.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду заяви письмові пояснення по її суті до суду не надав, представника до суду не направив.
Суд розглядає заяву у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану позивачем заяву, суд встановив таке.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі № 520/19202/21 адміністративний позов задоволено та вирішено:
«Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 26281249) на користь судді Коломацького районного суду Харківської області Яковенка Андрія Олександровича ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) невиплачену частину суддівської винагороди у вигляді щомісячної доплати за вислугу років за наявності стажу роботи більше 10 років - у розмірі 30 відсотків у відповідності до ч. 5 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" за лютий 2021 року у розмірі 18918 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять гривень) та підлягає індексації, починаючи з 01 вересня 2021 року по день фактичного розрахунку.
Звернути рішення до негайного виконання в частині присудження виплати суддівської винагороди в межах стягнення суми за один місяць.».
Рішення суду набрало законної сили 01.11.2022 та було видано виконавчий лист № 520/19202/21.
Листом УДКСУ у Московському районі м. Харкова від 23.12.2022 р. № 02-16-08/451 «Про повернення виконавчих листів» позивача повідомлено, що суми коштів, зазначені у виконавчих документах, перераховані боржником стягувачу: доплата за вислугу років за вересень 2021 року в сумі 18918, 00 грн. та індексація у сумі 915, 20 грн., виплачені 14.10.2022 р.
У зв'язку із вказаними обставинами позивач звернувся до суду із цією заявою.
Відповідно до ч.1-3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Положеннями ч.ч.2 та 3 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України (обов'язковість судових рішень).
Згідно зі ст. 2 Закону України від 05.06.2012 року №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація.
Відповідно до ч.1 ст. 7 вказаного Закону виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.
Так, положеннями Закону України “Про виконавче провадження” визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно із до ч.3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
З огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Отже, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку, саме на стадії виконавчого провадження мають бути остаточно відновлені порушені права позивача (стягувача).
Як убачається з матеріалів поданої заяви позивач не звертався до державної виконавчої служби із заявою щодо виконання рішення суду в примусовому порядку. Означена обставина також виключає встановлення обставин істотного ускладнення або неможливості виконання судового рішення.
Окрім того, суд відзначає. що передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які ґрунтуються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Таким чином, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
З доводів заяви судом встановлено, що виплата нарахованої суми індексації позивачу у сумі 915, 20 грн. унеможливлює виконання рішення суду від 30.09.2022 р., позаяк у своїй заяві позивач просить стягнути з ТУ ДСА в Харківській області суму санкцій у розмірі 4941, 84 грн., котра, згідно з його розрахунком, що доданий ним до заяви, має складатись із інфляційних нарахувань на суму боргу згідно ст. 625 ЦК України, а отже сума збитків від інфляції становить 4941, 84 грн.
Однак суд, дослідивши зміст рішення суду від 30.09.2022, зауважує, що позивачем по справі не заявлялись, а судом не розглядались вимоги стосовно стягнення як компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати так і збитків від інфляції на підставі ст. 625 ЦК України, а саме рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 р. є чітким, зрозумілим і додатково зміни чи встановлення способу і порядку виконання, відмінного від первинно визначеного у рішенні, не потребує.
Як вбачається із доводів заяви, заявник просить змінити порядок виконання рішення суду від 30.09.2022 у справі № 520/19202/21 та фактично змінити зміст рішення по справі, зазначивши: стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області відповідні санкції у розмірі 4941, 84 грн.
Утім, суд зазначає, що при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про стягнення невиплаченої частини суддівської винагороди судом не вирішувалися позовні вимоги щодо стягнення певної суми індексації. Суд під час розгляду справи не перевіряв правильність нарахування суми індексації, оскільки вимога стягнути конкретну суму позивачем не була заявлена.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 не містить обґрунтування виняткової необхідності застосування зміни способу виконання резолютивної частини рішення, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 256, 294, 295, 371, 378 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення порядку та способу виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 26281249) про стягнення невиплаченої частини суддівської винагороди - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повна ухвала складена 26 січня 2023 року.
Суддя Бадюков Ю.В.