Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
25 січня 2023 року № 520/11995/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (м-н Конституції, буд.1,Палац Праці,3 під., 4 пов.,м. Харків,61200, код ЄДРПОУ 41313928) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області , в якому просив суд:
-визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41313928, адреса: 61200, м. Харків, м-н Конституції, б. 1, Палац праці, 3 під., 4 пов.) в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41433726, адреса: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов.) щодо не нарахування та не виплати мені - ОСОБА_1 страхових виплат з 01.07.2022 року по теперішній час.
-скасувати Постанову Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41433726) від 02.08.2022 року №63001/522294/4519/35 “Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.07.2017 року.
-зобов'язати Управління Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41313928, адреса: 61200, м. Харків, м-н Конституції, б. 1, Палац праці, 3 під., 4 пов.) в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41433726, адреса: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов.) поновити ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) страхові виплати з 01.07.2022 року та виплатити виниклу заборгованість негайно після проголошення судового рішення.
-допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати страхової виплати у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є особою, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, що підтверджується довідкою від 18.08.2017 року №0000302430 виданою Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради.
ОСОБА_1 перебував на обліку у Фонді соціального страхування України з 07 червня 2007 року, та має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, що отримане 28 червня 1994 року та є отримувачем щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку.
За висновком МСЕК від 09 серпня 2011 року серія 10ААА №059247 встановлений відсоток втрати професійної працездатності 20% безстроково.
28.09.2022 року через свого адвоката (представник у справі) звернувся до Відповідача щодо надання інформації про законні правові підстави не виплати страхових виплат, які не отримав у серпні, а відтак з липня 2022 року, оскільки не мав від Відповідача офіційної інформації.
Листом від 04.10.2022 року №15.02-14/1941 на запит представника відповідач повідомив, що він перебував на обліку з 01.10.2014 року по 31.07.2017 року та з01.08.2017 року по 30.06.2022 року та отримував страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харків як внутрішньо переміщена особа з м. Ровеньки Луганської області на підставі особистої заяви до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
З 01.07.2022 року страхові виплати відділенням у м. Харкові затримані на підставі п.1.12 Порядку призначення, перерахунку та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року №11, а саме у зв'язку з підтвердження інформації щодо неправомірно призначеної страхової виплати.
Постановою Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Харківської області від 02.08.2022 року № 63001/522294/4519/35 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» ОСОБА_1 з 01 липня 2022 року затримано виплату щомісячної страхової виплати.
Відтак, відповідачем безпідставно не виплачені страхові виплати за період з 01.07.2022 року по теперішній час.
Проаналізувавши дії відповідача та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, вважає що дії ВД ФСС України у Харківської області щодо не виплати призначених страхових виплат неправомірними та протиправними, відтак позивач змушений звернутися до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 був прийнятий на облік до Харківського міського відділення Управління як внутрішньо переміщена особа (далі - ВПО) - отримувач щомісячної страхової виплати на підставі довідки ВПО про реєстрацію за тимчасовим місцем проживання за адресою, яка належить до території здійснення Харківським міським відділенням своїх повноважень. На підставі поданих документів Позивачу була продовжена щомісячна страхова виплата як ВПО.
Законом України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» від 03.12.2019 р. №324-ІХ (далі- Закон №324-ІХ) визначені правові та організаційні засади здійснення верифікації та моніторингу державних виплат в Україні.
Верифікація - комплекс заходів щодо збору та перевірки достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних (пункт 1 частини першої статті 1 Закону №324-ІХ).
Статтею 4 Закону №324-ІХ визначено, що одним із завдань органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, є здійснення верифікації достовірності інформації, поданої реципієнтами під час призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат, що впливає на визначення права на отримання та розмір державних виплат.
Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення верифікації та моніторингу державних виплат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №136 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 №443) верифікація державних виплат здійснюється в інформаційно-аналітичній платформі шляхом застосування комплексу заходів із збору, проведення аналізу та порівняння параметрів інформації, отриманої від суб'єктів надання інформації, за кожним реципієнтом з подальшим визначенням відповідності інформації визначеним законодавством вимогам, що впливають на визначення права на отримання та. розмір державних виплат, а також виявлення невідповідності даних в автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних.
При проведенні верифікації та моніторингу державних виплат Харківське міське відділення 02.08.2022 отримало від Міністерства фінансів України «Повідомлення про результати запиту на відповідність повідомленої реципієнтом інформації даним, що обробляються стосовно нього в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, відповідно до статті 10 Закону України №324-ІХ в якому зазначено: «За даними Адміністрації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тип документу «закордонний паспорт», серія та номер документу: НОМЕР_2 , дата виїзду 2020-10-21, пункт перетину: Мілове. Зворотнього перетину кордону (в'їзду на територію України) ОСОБА_1 не здійснено.
Згідно п. 1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 р. № 11 (далі - Порядок №11), у разі надходження рекомендацій Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат нарахування страхових виплат припиняється до завершення перевірки правомірності призначеної страхової виплати. У разі підтвердження інформації щодо неправомірно призначеної виплати видається постанова про відмову у страховій виплаті. Якщо інформація Міністерства фінансів України не підтверджується, нарахування виплат відновлюється з моменту припинення.
Повноваження органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, а також обов'язки та порядок дій органу, що здійснює державні виплати, у разі надання рекомендацій, чітко визначені у статті 16 Закону України №324-ІХ.
Орган, що здійснює державні виплати, за результатами опрацювання наданих рекомендацій органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, має повноваження приймати рішення щодо припинення державної виплати (пункт 2 частини третьої статті 16 Закону України №324-ІХ).
Призначення, продовження та припинення страхових виплат по відшкодуванню шкоди завданої трудовим каліцтвом (нещасний випадок на виробництві та/або професійне захворювання) проводиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-ХІУ (надалі - Закон №1105). Статтею 46 Закон №1105 визначено підстави для припинення страхових виплат та надання соціальних послуг. Згідно п.6 ст. 46 Закон №1105, виплати припиняються « 6) в інших випадках, передбачених законодавством».
Виходячи із існуючого поняття «законодавство» у вузькому значенні розуміється систему законів України, що формується Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади, а у широкому змісті (з урахуванням тлумачення Конституційним Судом України) розуміють систему законів та інших нормативних актів, що приймаються Верховною Радою України та вищими органами виконавчої влади, - постанови Верховної Ради, укази Президента України, постанови і декрети Кабінету Міністрів України.
Тобто, у сукупності імперативних норм Закону №324 та Закону № 1706-УІІ існують об'єктивні підстави для застосування п.6 ч.1 ст. 46 Закону №1105.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Управління має діяти виключно з дотриманням чинного законодавства, тому з моменту отримання інформації за результатами верифікації з 01.07.2022 року перерахування соціальних щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 було зупинено. За поновленням виплат, не зважаючи на роз'яснення з боку Відповідача (лист від 04.10.2022 №15.02-14/1941) даного права, Позивач не звертався.
Щодо предмету спору.
Позовне провадження передбачає задоволення вимог як належний спосіб захисту порушених прав. За змістом позову, представник Позивача наводить одночасно нормативні акти щодо правовідносин у випадку виїзду особи за межі України, а також правових засад отримання виплат як ВПО. Це не є тотожнім, і не збігається ні за ознаками, ні за колом осіб.
Для отримання виплат особам, що виїхали за межі України застосовується стаття 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Порядок здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2001 року № 998». Позивач Відповідачу не надав належних документів, які б надали підстави продовжувати йому страхові виплати на таких умовах. Одночасно і суду також не надано підтвердження дотримання умов Порядку.
Для отримання виплат як ВПО, застосовується Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII. Позивач до Відповідача у належний спосіб не звертався та не підтвердив факту повернення на територію України, тому питання щодо поширення на нього статусу ВПО залишається не вирішеним. Суду також документального підтвердження про таке повернення не надано. Наприклад, до позову надано копію паспорту громадянина України, який не може містити відміток про перетин кордону. У той час, як у відповіді Відповідача на запит адвоката було чітко зазначено дані закордонного паспорту: серія та номер документу: НОМЕР_2 , копію якого до позову не надано.
Таким чином, в обґрунтування позову покладено дві різні взаємовиключні підстави.
Як що брати до уваги посилання представника Позивача на судову практику Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові по справі № 234/9296/17 від 25.11.2020 року - то суду не надано докази належності Позивача до категорії осіб, які виїхали на постійне місце проживання за межі України.
Як що брати до уваги посилання на Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" - то суду не надано докази повернення на територію України та перебування за адресою, зазначеною у позові: мовою оригіналу : «проживає за адресою: АДРЕСА_2 . поштовий індекс 61080»
Також, суду не надано жодного доказу на підтвердження спростування інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України, або повернення Позивача в Україну.
Зі свого боку, на запит адвоката Позивача, Управління повідомило, що за таких обставин підставою для поновлення виплати з моменту їх зупинення є факт проживання на території України. Для цього, Позивач має право звернутися до будь-якого органу Фонду за продовженням йому страхової виплати .
Доводи, наведені у позові, стосовно того, що реалізація Позивачем права на вільний вибір місця проживання в України, гарантованого Законом України від 11.12.2003 № 1382- IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон №1382-ІУ) не може позбавляти її права на отримання страхових виплат - не прийнятні у даній справі, оскільки вказаний закон стосується осіб, які проживають в Україні. Проте, Позивач не надав жодних доказів законного повернення в Україну і факт подання представником Позивача через систему «Електронний суд» позову до суду також не може бути належним доказом такого повернення.
Позивача у позові у жодний спосіб не обґрунтував протиправність дій Відповідача щодо зупинення виплат за даними верифікації. Такий спосіб вчинення Відповідачем дій передбачено конкретним законодавчим актом. Тобто, у Відповідача були всі підстави для застосування п.6 ч.І ст.46 Закону №1105, а саме: Страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються в інших випадках, передбачених законодавством. Наголошую, стаття має норму «передбачених законодавством», а не Законом (у його вузькому сенсі Закон №1105), а законодавством України до яких належить і Закон №324-ІХ.
Враховуючи наведене вище, позовна вимога щодо зобов'язання поновити виплати є не лише необґрунтованою, а і передчасною. Позивач не звертався до Відповідача за поновленням зупинених виплат. Крім того, рішення Відповідача не обмежує його право на поновлення виплат через будь-яке відділення Фонду на території України. Також Позивач не позбавлений права поновлення виплат в інший спосіб, а саме: надання документів, що підтверджують виїзд на постійне місце проживання за кордон.
Наведене вище свідчить про те, що зупинення страхових виплат було здійснено у відповідності до чинного законодавства, а позов є необгрунтованим і внаслідок цього не підлягає задоволенню.
З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (м-н Конституції, буд.1,Палац Праці,3 під., 4 пов.,м. Харків,61200, код ЄДРПОУ 41313928) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко А.В.