Справа № 201/550/23
Провадження № 1-кс/201/142/2023
17 січня 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СВ 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22023050000000164, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.01.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гірник Селидовської міськради Донецької області, громадянина України, не одруженого, утриманців не маючого, з середньою-спеціальною освітою, працюючого шахтарем на шахті «Кураховська» Селідововуголь (зі слів), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого (зі слів),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
- прокурор ОСОБА_4
- підозрюваний ОСОБА_5
- захисник ОСОБА_6 (відеоконференцзв'язок)
Короткий виклад клопотання.
Слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22023050000000164, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
Позиції учасників.
Прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечив, підтвердив вчинення інкримінованого йому злочину, свою вину визнав та вказав, що готовий співпрацювати з органом досудового розслідування.
Захисник підтримав думку свого підзахисного, поклавшись на розсуд суду.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 09.06.2022 та 09.09.2022 добровільно, діючи умисно, перебуваючи у м. Гірник Донецької області надавав російським військовим допомогу у веденні бойових дій проти ЗСУ та інших військових формувань утворених відповідно до законів України.
Так, громадянин України ОСОБА_5 , 09.06.2022 о 12 год. 51 хв. перебуваючи у м. Гірник Донецької області, діючи умисно, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави агресора - ЗС РФ, зі свого власного акаунту, у мобільному додатку «Viber», який зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , відправив своїй доньці ОСОБА_7 , яка постійно проживає на тимчасово окупованій території АР Крим та має спільний побут з громадянином РФ, військовослужбовцем ЗС РФ - ОСОБА_8 , для подальшої передачі останньому, відомості про те, що на певній визначеній території (адреса слідчим суддею не розголошується) дислокуються військовослужбовці ЗС України та військова техніка.
В подальшому, громадянин України ОСОБА_5 , 09.09.2022 о 18 год. 31 хв. перебуваючи у м. Гірник Донецької області, діючи умисно, з метою надання допомоги представникам збройних формувань держави агресора - ЗС РФ, зі свого власного акаунту, у мобільному додатку «Viber», який зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , відправив своїй доньці ОСОБА_7 , яка постійно проживає на тимчасово окупованій території АР Крим та має спільний побут з громадянином РФ, військовослужбовцем ЗС РФ - ОСОБА_8 , для подальшої передачі останньому, відомості про те, що на певній визначеній території (адреса слідчим суддею не розголошується), та в певній будівлі на певній визначеній території (адреса слідчим суддею не розголошується) дислокуються військовослужбовці ЗС України та військова техніка.
14.01.2023 ОСОБА_5 затримано в порядку статі 208 КПК України. Підстави затримання: п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України - виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
14.01.2023 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Щодо обґрунтованої підозри.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом затримання підозрюваного в порядку ст. 208 КПК України; ОСОБА_5 при затриманні пояснив, що дійсно 09.06.2022 та 09.09.2022 передавав ОСОБА_7 інформацію про розташування ЗС України на території шахт м. Гірник Донецької області.
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , в ході якого останній підтвердив, що 09.06.2022 та 09.09.2022 передавав ОСОБА_7 інформацію про розташування ЗС України на території шахт м. Гірник Донецької області.
- протоколом слідчого експерименту, в ході якого ОСОБА_5 показав на адміністративні будівлі та територію шахт м. Гірник Донецької області, де дислокуються військовослужбовці ЗС України, про яких він передавав інформацію ОСОБА_7
- протоколом огляду мобільного телефону, який належить ОСОБА_5 , в ході чого виявлено повідомлення, які надіслані ним ОСОБА_7 із змістом про розташування ЗС України на території шахт м. Гірник Донецької області;
- матеріалами, зібраними оперативним підрозділом, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КПК України є доказом.
Всі ці документи містять достатні дані для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Щодо існування ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий вказує на існування ризиків, передбачених п. 1 (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), п. 3 (незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні), п. 5 (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється) частини 1 статті 177 КПК України, які, на думку слідчого судді, є підтвердженими.
Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років, злочин вчинив під час воєнного стану, введеного 24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_9 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Крім того, на даний час органом досудового слідства не встановлені всі особи причетні до вчинення даного злочину, що у випадку застосування до ОСОБА_5 запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, створить передумови для продовження спілкування ним з вказаними особами та впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_9 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_5 вчинив злочин, під час воєнного стану.
Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 12 до 15 років.
Висновки.
Слідчим суддею встановлена обґрунтованість підозри та ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день існують.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, то з огляду на обґрунтованість підозри та наявності ризиків, клопотання підлягає задоволенню.
Характер та спосіб вчинених дій, специфіка кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 дають підстави вважати, що він без застосування до нього запобіжного заходу може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, чи переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності та враховуючи характер дій підозрюваного, які пов'язані з проведенням військової агресії Російської Федерації проти України.
Крім того, враховуючи лояльне налаштування ОСОБА_5 до терористичної організації «ДНР», країни агресора - РФ, необрання стосовно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може створити передумови для вчинення ним нового кримінального правопорушення.
У зв'язку із зазначеним, незастосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою унеможливить запобігання вищевказаним ризикам.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 неможливе, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків: застосування особистого зобов'язання не можливе у зв'язку з тим, що воно не буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; застосування особистої поруки не можливе у зв'язку із відсутністю у підозрюваного осіб, які б могли взяти на себе передбачені законом процесуальні обов'язки; застосування домашнього арешту не можливе, адже це не може запобігти ризикам вчинення інших злочинів.
Щодо строку дії запобіжного заходу.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
В подальшому згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
Тому, оскільки ОСОБА_5 фактично затриманий 14.01.2023 о 11:30 годині, йому повідомлено про підозру 14.01.2023, то досудове розслідування має бути закінченим до 14.03.2023 року, а тому саме до цього строку в межах 60 днів слідчий суддя може застосувати запобіжний захід, тобто до 11:30 годин 14 березня 2023 року.
Щодо застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, розмір застави слідчий суддя не визначає, так як застосування застави не відповідатиме тяжкості та характеру вчиненого злочину та особі підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187,193-194,196-197,205,369-372,392-393 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11:30 годин 14 березня 2023 року, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1