ЄУН 174/240/22
н/п 3/174/1/2023
24 січня 2023 року м.Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Борцової А.А.,
за участю: секретаря - Килинчук Л.Л.,
захисника - Григор'єва Д.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яка надійшла з ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Вільногірськ Дніпропетровської області, громадянина України, працює електриком АТ «ОГХК» філії «ВГМК», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
якому, згідно ст.268 КУпАП, роз'яснені його права та обов'язки,-
Водій ОСОБА_1 , 31.05.2022, о 10 год. 50 хв., в м. Вільногірськ Кам'янського району Дніпропетровської області, вул.Тракторна, 15, керував мотоциклом з ознаками наркотичного сп'яніння, так як мав порушення мови, зіниці очей не реагували на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги 2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 31.05.2022, приблизно о 10:00 год., виїжджав з м.Вільногірськ та був зупинений на блокпосту працівниками територіальної оборони, які перевірили документи та пропустили його, але коли він почав рушати з місця, його зупинив співробітник поліції ОСОБА_2 та попросив показати вміст сумки, після чого сказав йому, що він нетверезий та викликав наряд поліції. Йому було запропоновано поїхати до м.Кам'янське Дніпропетровської області для проходження медичного освідування, від чого відмовився, оскільки в нього з собою була мотокоса та бензопила, загальною вартістю приблизно 25000 грн., за збереження яких ніхто не хотів нести відповідальність на той час поки б він з'їздив до м.Кам'янське. Прийняв рішення погодитись з тим, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння. Після цього разом із співробітниками поліції поїхали до відділення поліції, де було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Не дивлячись на невизнання вини ОСОБА_1 , його вина у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується показами свідків, письмовими доказами по справі, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Так, свідок ОСОБА_3 пояснив, що 31.05.2022, близько 10:30-11:00 год., після нічної зміни, вони разом з ОСОБА_1 зібралися їхати на дачу. Взяли з гаражу мотоцикл, в колясці якого знаходились шуруповерт, бензопила та мотокоса, загальною вартістю приблизно 20000 грн. і поїхали в сторону с.Доброгірське, де розташована дача. На блокпосту їх зупинили двоє раніше незнайомих чоловіків з територіальної оборони, які перевірили документи та відпустили їх, однак в цей час до них підійшов співробітник поліції ОСОБА_2 , якому щось не сподобалось та він став говорити, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння і для перевірки на стан наркотичного сп'яніння йому необхідно буде їхати до м.Кам'янське. При цьому, ОСОБА_2 не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці за допомогою технічного засобу, а одразу почав говорити про огляд у м.Кам'янське. ОСОБА_1 від такої поїздки відмовився, однак причини цієї відмови він не пам'ятає. Під час розмови ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , на блокпост приїхав ще один поліцейський, який підійшов до них, про що вони розмовляли, він не чув. Після бесіди, наряд поїхав у відділення, а поліцейський ОСОБА_2 сів разом з ним та ОСОБА_1 на мотоцикл в якості пасажира, за кермом знаходився ОСОБА_1 , якого від керування мотоциклом не відсторонили. Усі разом поїхали до відділення поліції. По дорозі до відділення він зійшов на залізничному переїзді біля комбінату, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 поїхали далі. Про те, що відбувалось потім, йому невідомо. В той же день, приблизно через годину, йому зателефонував ОСОБА_1 та вони разом поїхали на дачу на тому ж мотоциклі, за кермом знаходився ОСОБА_1 . Наскільки йому відомо, ОСОБА_1 наркотичні засоби не вживає, ознак наркотичного сп'яніння в останнього не бачив.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що 31.05.2022, як працівник поліції, разом з представниками тероборони чергував на блокпосту на виїзді з міста біля гаражів в сторону с.Лихівки. Працівники поліції чергували на цьому блокпосту постійно - доба через добу. Чергування здійснювалось за вказівкою керівництва відділу поліції, чи був відповідний наказ не пам'ятає. 31.05.2022, о 10:50 год., його покликав хтось із представників тероборони, хто саме не пам'ятає, в ту зміну старшим був ОСОБА_4 , та сказали, що їм не подобається поведінка ОСОБА_1 , який поводиться неадекватно. Він підійшов до ОСОБА_1 , попросив його з'їхати з дороги, що останній і зробив. ОСОБА_1 виїжджав з міста. Побачив, що в ОСОБА_1 були розширені зіниці, він погано орієнтувався, мав повільну вимову, тому у нього виникла підозра, що ОСОБА_1 вживав канабіс або інші наркотичні засоби, хоча можливо він вночі працював. Він викликав екіпаж поліції і далі зі ОСОБА_1 спілкувались інші співробітники поліції. Чи був хтось зі ОСОБА_1 , він не пам'ятає. Як ОСОБА_1 від'їжджав не бачив, з ним до відділення поліції на його мотоциклі не їздив.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є добровольцем територіальної оброни добровольчого формування Вільногірської територіальної громади. 31.05.2022, згідно розпорядження комбата, разом з іншими добровольцями, ніс службу на блокпості, що розташований на виїзді з м.Вільногірськ в бік с.Лихівка. Також, з ними чергували працівники поліції - ОСОБА_5 , прізвище іншого не пам'ятає. ОСОБА_5 зупинив мотоцикл під керуванням ОСОБА_1 з яким ще був пасажир, оскільки вони були без шоломів. Також, у водійському посвідченні ОСОБА_1 був пакетик із залишками якоїсь речовини, очі в нього були червоні, як не виспався чи вживає заборонені речовини, тому викликали працівників поліції. Мотоцикл був без колиски, замість неї були настелені дошки, на них будь-яких речей не було, водій мав при собі сумку через плече, ще був якийсь пакет. З ОСОБА_1 особисто не спілкувався.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 034669 від 31.05.2022, ОСОБА_1 , 31.05.2022, о 10 год. 50 хв., в Дніпропетровська обл., Кам'янський р-н, м.Вільногірськ, вул.Тракторна, 15 керував мотоциклом з ознаками наркотичного сп'яніння, так як мав порушення мови, зіниці очей не реагували на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги 2.5 ПДР України. (а.с.1)
Обставини, викладені у протоколі підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, згідно з яким ОСОБА_1 підтвердив факт вживання ним наркотичних засобів, а саме канабісу, та від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився. (а.с.11)
Разом з тим, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складений поліцейським Пробийголовою О.С. (а.с.6), суд не приймає у якості допустимого доказу по справі, оскільки складання даного документу, відповідно до п.10 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/73 передбачено у разі наявності підозри щодо керування водієм транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а ОСОБА_1 висувалася підозра щодо керування ним мотоциклом у стані наркотичного сп'яніння, пройти огляд за допомогою технічних засобів на місці зупинки йому працівники поліції не пропонували, тому доказового значення по справі даний документ не має.
В судовому засіданні захисник Григор'єв Д.В. просить провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 31.05.2022 під час руху на мотоциклі був зупинений членом добровольчого формування територіальної громади м.Вільногірська, а не поліцейськими, на блокпосту, який самовільно створено членами добровольчого формування Вільногірської територіальної громади без погодження з органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією, хоча виключено поліцейським надано право зупиняти транспортні засоби якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Водночас, права та обов'язки членів добровольчих територіальних громад встановлюються «Положенням про добровольчі формування територіальних громад», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1449, і даним нормативно-правовим актом не передбачено право цих членів здійснювати зупинки транспортного засобу, якщо водій порушив Правила дорожнього рух. Відсутність доказів, які підтверджують законність підстав зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 членом добровольчого формування територіальної громади на незаконно розташованому блокпосту, тягне за собою визнання недопустимими доказів, які були зібранні після зупинки вказаного транспортного засобу, а саме: протоколу, письмових пояснень, відеозйомки та іншого, тобто можливість застосування судом доктрини «плодів отруйного дерева».
Також, на відеозапису наданому поліцейськими, жодних ознак наркотично сп'яніння у ОСОБА_1 не вбачається, що у свою чергу виключало правомірність пропонування йому проходження огляду на стан сп'яніння.
До того ж, транспортний засіб (мотоцикл) працівниками поліції затриманий не був, про що свідчить відсутність відповідного запису в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 продовжував керувати транспортним засобом, що виходячи з приписів нормативно-правових актів було би недопустимим, якщо ОСОБА_1 дійсно мав ознаки наркотичного сп'яніння.
Також, поліцейським надано акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками наркотичного сп'яніння, однак графа «за допомогою назва, номер спеціального технічного засобу» не заповнена, тобто зміст акту не відповідає його формі, оскільки вказаний акт передбачений для огляду на стан алкогольного сп'яніння, а ОСОБА_1 працівником поліції підозрювався у перебуванні у стані наркотичного сп'яніння, що не є тотожними поняттями.
Окрім того, поліцейським було порушено встановлений законом порядок огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, а саме йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння одразу в закладі охорони здоров'я без пропонування пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічних засобів, хоча до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тільки тоді, коли вона відмовилася від проходження огляду лише у встановленому чинним законодавством порядку, який визначений ст.266 КУпАП та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, згідно пунктів 3,5-8 якого огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Також, згідно з вимогами п.7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до сг.266 КУпАП.
Тобто, статтею 266 КУпАП, п.6 Порядку та п.7 розділу І Інструкції чітко і послідовно визначено алгоритм огляду поліцейським водія на стан сп'яніння незалежно від того, який вид цього сп'яніння алкогольне, наркотичне чи інше.
Закріплення у підзаконному нормативному акті, яким є Інструкція, вказівки при наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п.12 розділу ІІ) суперечить не тільки статті 266 КУпАП, п.6 Порядку, а також загальним положенням розділу І Інструкції, п.7 яких не робить жодних винятків щодо можливості ігнорування поліцейським проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, тому має місце ієрархічна колізія нормативно-правових актів, тобто колізія, яка виникає внаслідок регулювання одних фактичних відносин нормами, закріпленими в актах, що мають різну юридичну силу і у даному випадку норми КУпАП, затверджені органом законодавчої влади та норми Порядку, затвердженого органом вищої виконавчої влади, мають безсумнівний пріоритет перед нормами Інструкції, а тому у разі колізій зазначених норм, саме вони повинні застосовуватися судами України.
Відсутність належного забезпечення з боку Міністерства внутрішніх справ (невиконання ним припису Кабінету Міністрів України) поліцейських спеціальними технічними засобами для виконання вимог закону щодо огляду особи на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу не звільняє поліцейського від виконання вимог ст.266 КУпАП, п.6 Порядку та п.7 розділу Інструкції, оскільки відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом протоколу та відеозапису водію ОСОБА_1 одразу було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, без пропозицій огляду на місці зупинки і від такої пропозиції відмову не зафіксовано, а відмова від проходження огляду у невстановленому законом порядку не є адміністративним правопорушенням, оскільки згідно зі ст.19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, з чим кореспондується норма ч.5 ст.266 КУпАП, згідно якої огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки відсутня об'єктивна сторона правопорушення, так як водію ОСОБА_1 не було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів і від проходження такого огляду він не відмовлявся.
Також, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягається до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (п.2.5 ПДР), однак з відеозапису, якій зроблений працівником поліції ще до складення протоколу вбачається, що водій визнав в присутності поліцейського, що вживав наркотики, тобто керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння (п.2.9 ПДР), у зв'язку з чим ОСОБА_1 повинно було ставитися у вину керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, а не відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, що свідчить про невірне зазначення об'єктивної сторони адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. (а.с.39-41)
Разом з тим, суд не погоджується з доводами захисника щодо незаконності зупинки ОСОБА_1 на блокпосту на виїзді з м.Вільногірськ по наступним підставам.
Так, діяльність територіальної оборони визначається Законом України «Про основи національного спротиву», а права та обов'язки членів добровольчих формувань територіальних громад встановлюються «Положенням про добровольчі формування територіальних громад», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1449.
Згідно з ч.4 ст.4 вказаного Закону, військово-цивільна складова територіальної оборони включає штаби зон (районів) територіальної оборони та добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до територіальної оборони.
Відповідно до п.п.8,9 п.2 вказаного Положення, у межах завдань територіальної оборони, визначених Законом, добровольчі формування можуть брати участь у здійсненні заходів щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій та/або ведення воєнних (бойових) дій разом з Національною поліцією; брати участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах разом з Національною поліцією.
Як пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , він є членом добровольчого формування Вільногірської територіальної громади № 1, що підтверджується його посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с.100), чергування на блокпосту 31.05.2022 він ніс спільно з працівниками поліції, мотоцикл під керуванням ОСОБА_1 був зупинений оскільки він та його пасажир не мали мотошоломів, що також підтверджується копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 629813 від 31.05.2022, згідно з якою ОСОБА_1 31.05.2022, о 10 год. 50 хв., в Дніпропетровська обл., м.Вільногірськ, вул.Транспортна, 15, керував мотоциклом без одягнутого захисного мотошолому, чим порушив п.2.3г ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП (а.с.7), яка ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржувалася.
Підозра щодо вживання ОСОБА_1 наркотичних засобів виникла у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вже в ході спілкування з останнім, внаслідок чого були викликані працівники патрульної поліції, якими в послідуючому відносно ОСОБА_1 було складено протокол по ч.1 ст.130 КУпАП.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при зупинці ОСОБА_1 на блокпосту представники територіальної оборони діяли у межах наданих їм законом повноважень щодо виконання своїх військово-цивільних обов'язків, а працівник поліції - відповідно до наданих йому п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» повноважень, а та обставина, що блокпост, де відбулася ця зупинка, згідно листа Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 2022/1218 від 20.07.2022 (а.с.46) не обліковується як об'єкт благоустрою, на що також вказує захисник, не має у даному випадку суттєвого значення по даній справі, оскільки його створення громадянами з метою підвищення обороноздатності міста у період воєнного часу відповідало інтересам суспільства, зокрема забезпеченні громадської безпеки і порядку в територіальній громаді м.Вільногірська.
Також, суд критично оцінює доводи захисника щодо порушення працівниками поліції порядку огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії. Учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух . Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (ст.52 цього Закону).
Відповідно до ч.2 ст.16 вказаного Закону, водій зобов'язаний: виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння визначено ст.266 КУпАП, згідно з якою направлення особи для огляду на стан наркотичного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан наркотичного сп'яніння, оформлення результатів такого огляду, регулюються Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 з подальшими змінами (далі - Порядок № 1103), які підлягають застосуванню у системному зв'язку як між собою, та приписами інших нормативних актів.
Як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11- 21сап21, вищевказані приписи ст.266 КУпАП, якщо їх застосовувати без системного зв'язку з наведеними вище приписами Порядку № 1103 та Інструкції № 1452/735, а також не враховувати мету адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП і процедур, встановлених задля фіксації відповідних правопорушень, справді можуть допускати таке буквальне тлумачення, за якого огляд водія із використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу поліцейський проводить у випадку кожного виду сп'яніння, а не тільки алкогольного. Проте, згідно з ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тому у кожному випадку направлення водія для такого огляду до закладу охорони здоров'я та проведення такого огляду суд має з'ясувати, чи дотриманий відповідний порядок.
Згідно п.3 Порядку № 1103, п.6 розділу І Інструкції № 1452/735 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
За наявності ознак, передбачених п.3 розділу І вказаної Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п.1 розділу ІІ Інструкції № 1452/735).
При цьому, п.3 розділу І Інструкції визначає ознаки алкогольного, а не наркотичного сп'яніння. Ознаки останнього визначені у п.4 розділу І Інструкції № 1452/735.
Таким чином, саме у випадку алкогольного сп'яніння передбачений огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, що також підтверджує назва та зміст розділу ІІ Інструкції № 1452/735 "Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів", який регламентує проведення поліцейським огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.
При таких обставинах, приписи розділу ІІ Інструкції щодо огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу незастосовні до процедури проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тільки алкогольного. На це також вказує і п.12 розділу ІІ Інструкції, відповідно до якого у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я, тобто не проводить огляду на стан наркотичного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.
При таких обставинах, суд критично оцінює доводи захисника щодо існування у даному випадку ієрархічної колізії нормативно-правових актів, оскільки, на думку суду, у даному випадку норми вищевказаних нормативних актів повинні застосовуватися у системному зв'язку між собою, який наведений вище, враховуючи мету адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, яка полягає у вихованні особи в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття та запобіганні здійснення нових правопорушень.
Також, суд критично оцінює доводи захисника щодо можливості забезпечення поліцейських портативними спеціальними технічними засобамидля проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а саме аналізаторами наркотичних засобів та психотропних речовин у рідині порожнини рота Drager DrugTest 5000, Drager DrugTest 5000 оскільки захисником не наведено доказів, що ці прилади наявні, сертифіковані та використовуються в Україні, зокрема, органами поліції, і поліцейські повинні були мати їх як частину їхнього спорядження.
Окрім того, щодо тверджень захисника про необхідність присутності двох свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, то суд зазначає, що присутність таких є необхідною у разі, якщо немає можливості застосування технічних засобів відеозапису, що передбачено ч.2 ст.266 КУпАП, а у даному випадку ця процесуальна дія фіксувалася на нагрудні камери поліцейських, який долучено до матеріалів справи і який суд приймає у якості допустимого доказу по справі.
Також, суд критично оцінює доводи захисника щодо необхідності зазначення працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 саме факту керування ним транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, який він визнав, що підтверджується відеозаписом, оскільки такий факт може бути встановлений лише у разі проходження особою, щодо якої існує така підозра, огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, а ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився.
Доводи захисника щодо того, що з відеозапису у ОСОБА_1 не вбачається ознак наркотичного сп'яніння та відсутності у зв'язку з цим у працівників поліції права пропонувати йому пройти відповідний огляд, суд також вважає необґрунтованими, оскільки свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вказали, що ОСОБА_1 мав почервоніння очей, розширені зіниці, погано орієнтувався, мав повільну вимову, що і дало підстави для підозри щодо вживання ним наркотичних засобів, що ОСОБА_1 в послідуючому не заперечував, а відтак у працівників поліції були достатні підстави пропонувати останньому пройти відповідний огляд, що вони і зробили.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд керується критеріями доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених Європейським судом з прав людини у висновках у справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 6 грудня 1998 року.
Так, у зазначених рішеннях вказано, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою".
Вищевказані докази суд приймає у якості допустимих та достатніх доказів по справі на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, оскільки вони отримані в законний спосіб, узгоджуються між собою та взаємно доповнюють один одного.
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності та оцінивши їх на предмет достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 при судовому розгляді справи не встановлено.
Врахувавши особу правопорушника та обставини справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.
Керуючись ст.ст.40-1, 130, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Перерахування провести на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Копію постанови в частині позбавлення права керування транспортними засобами направити для виконання начальнику відділення поліції №4 Кам'янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області.
Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Строк пред'явлення документа для виконання - протягом 3 місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя: підпис А.А.Борцова