26 січня 2023 року
м. Київ
Справа № 904/6900/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Картере В. І.
розглянув матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022
у складі колегії суддів: Вечірка І. О. (головуючого), Верхогляд Т. А., Чередка А. Є.
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2022
у складі судді Соловйової А. Є.
у справі за заявою Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк"
до Приватного акціонерного товариства "Сервісоліямаш"
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2022 у справі № 904/6900/20 відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Приватного акціонерного товариства "Сервісколіямаш" громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрремколіямаш", Приватного акціонерного товариства "Дніпроспецмаш", громадянина ОСОБА_3 та солідарне стягнення на користь Приватного акціонерного товариства "Сервісколіямаш" 195 995 053,42 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 904/6900/20 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2022 залишено без змін.
03.01.2023 Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2022 у справі № 904/6900/20.
Одночасно в касаційній скарзі скаржником порушено питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/6900/20 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. - головуючий, Картере В. І., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023.
З огляду на задоволення ухвалою Верховного Суду від 25.01.2023 заяви судді Пєскова В. Г. про самовідвід у розгляді справи № 904/6900/20, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/6900/20 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. - головуючий, Білоус В. В., Картере В. І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2023.
Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження
Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно із частиною першою статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Отже, однією з умов звернення із касаційною скаргою до суду є подання скарги на судове рішення у межах строку на касаційне оскарження, визначеного статтею 288 ГПК України, який обчислюється, зокрема, у випадку оголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження касант зазначає, що копія оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції від 16.11.2022 (повний текст якої складено 24.11.2022) отримана ним 14.12.2022, на підтвердження чого скаржником долучено копію поштового конверту та роздруківку щодо відстеження поштового відправлення № 4900098392454.
Частиною другою статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З огляду на зазначене, враховуючи, що з касаційною скаргою скаржник звернувся 03.01.2023, тобто в межах двадцятиденного строку з моменту вручення йому оскарженого судового рішення - 14.12.2022, виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження у даному випадку підлягає поновленню.
Разом з тим, перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до висновку судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.10.2022 у справі № 911/3554/17 (911/401/21) заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника розглядається за правилами ГПК України у межах справи про банкрутство в порядку визначеному статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства і судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір". Під час оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанції судових рішень, які прийняті за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" в незалежності від того, яке судове рішення ухвалив суд першої інстанції - ухвалу або рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684,00 грн.
Відтак, за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 904/6900/20, прийнятої за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ліквідатора про притягнення до субсидіарної відповідальності скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
Проте, до касаційної скарги Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною другою статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, суд зазначає, що касаційна скарга Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2022 у справі № 904/6900/20 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення її недоліків шляхом надання доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення або неповне (неналежне) усунення зазначених недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 304, 326, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Клопотання Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Поновити Акціонерному товариству "Міжнародний резервний банк" строк для подання касаційної скарги.
3. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2022 у справі № 904/6900/20 залишити без руху.
4. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
5. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. В. Білоус
В. І. Картере