16 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 909/521/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І. В., Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (далі - Адміністрація, скаржник)
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2022
у справі №909/521/17
за позовом Акціонерного товариства «Укртелеком»
до Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації
про стягнення 119 891, 64 грн,
зацікавлена особа Івано-Франківська районна державна адміністрація Івано-Франківської області,
Адміністрація 08.12.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 (повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.11.2022), а ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2022 у справі №909/521/17 залишити в силі. Крім того, скаржник у прохальній частині скарги просить зупинити виконання оскаржуваної постанови зі справи, а у клопотанні просить поновити пропущений строк для подання касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2022 касаційну скаргу Адміністрації на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 у справі №909/521/17 залишено без руху та надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Роз'яснено скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Копію ухвали Суду від 22.12.2022, як зазначає Адміністрація, отримано - 22.12.2022, а, отже, останній день для усунення недоліків касаційної скарги, з урахуванням вихідних днів, припадає на 02.01.2023.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №909/521/17 28.12.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Адміністрація надіслала до Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, зареєстровану Судом 03.01.2023.
З огляду на викладене скаржник подав усунення недоліків касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 22.12.2022 у справі №909/521/17.
Верховний Суд, розглянувши зазначену заяву про усунення недоліків касаційної скарги, дійшов висновку про її повернення разом з касаційною скаргою та доданими до неї документами без розгляду з огляду на таке.
Заяву про усунення недоліків касаційної скарги обґрунтовано, зокрема тим, що постанова апеляційного суду ухвалена з порушенням норм матеріального права щодо правонаступництва та відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що полягає у наступному:
- на час судового розгляду в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують здійснення заходів із завершення процедури припинення, - складення та затвердження передавального акта комісії з реорганізації Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації, а відтак і факт набуття майнових прав та обов'язків Адміністрацією як правонаступником;
- відсутньою є зміна боржника у спірних матеріальних правовідносинах, тобто матеріальне правонаступництво, а, відповідно, відсутні й підстави для юридичних фактів правонаступництва;
- положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не визначено моменту переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання; такий момент не може пов'язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується; при реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків.
До того ж зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин статті 104 та 107 ЦК України, тоді як в цьому випадку варто керуватися розпорядженням Кабінету Міністрів України №1635-р від 16.12.2020 «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» та пунктами 1, 2, 7, 8 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321.
Перевіривши заяву про усунення недоліків касаційної скарги Адміністрації на відповідність вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, Верховний Суд виходить з такого.
Предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 якою скасована ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2022 у справі №909/521/17 про відмову в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Укртелеком» про заміну сторони правонаступником .
З огляду на викладене оскаржується постанова зі справи якою була переглянута ухвала про відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) (пункт 26 частини першої статті 255 ГПК України ) яка належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу на підставі пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначеного у пункті 2 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене, зокрема у пункті 2 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень), а підставою касаційного оскарження є саме абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судового рішення, зазначеного у пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження передбачених статтею 287 ГПК України унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.
Виходячи з аналізу заяви про усунення недоліків касаційної скарги, Адміністрація як і у поданій касаційній скарзі, на обґрунтування своєї правової позиції посилається на підстави касаційного оскарження визначені пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України та вказує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Наведені скаржником у заяві про усунення недоліків касаційної скарги підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не підпадає під правове регулювання підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених у пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України про, що вже було зазначено в ухвалі Верховного Суду від 22.12.2022 зі справи.
З огляду на, що такі твердження судом відхиляються та не приймаються до уваги.
При цьому скаржник знов не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України на яку повинен посилатися, оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України.
При поданні касаційної скарги на судові рішення, ухвалені за результатом відмови у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво), скаржнику необхідно посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови, та які саме норми були порушені.
Водночас заява про усунення недоліків касаційної скарги на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22.12.2022 хоча містить обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови, проте не містить підстави подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями змінювати та доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно змінити конкретну підставу.
Верховний Суд виходить з того, що з цих самих підстав касаційна скарга вже залишалася Судом без руху ухвалою від 22.12.2022, зокрема, для надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу).
Отже, перевіркою щодо змісту заяви про уточнення касаційної скарги на відповідність вимог ГПК України, Верховним Судом встановлено, що скаржником не в повній мірі усунуто недоліки касаційної скарги щодо визначення підстави касаційного оскарження судового рішення, визначеного у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Окремо Суд відзначає, що скаржником в порушення статті 291 ГПК України не подано суду доказів надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 292 ГПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про повернення касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, враховуючи, що Адміністрацією не у повній мірі усунуто недоліки касаційної скарги в частині, зокрема, щодо надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги зазначені в ухвалі Суду від 22.12.2022 не у повній мірі усунуто, а саме не дотримано вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, з огляду на частину другу статті 2 ГПК України, з метою забезпечення належного балансу у реалізації конституційного принципу щодо гарантованого судового захисту та права на касаційне оскарження судового рішення, а також права на доступ до правосуддя та рівності усіх сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що наявні підстави для повернення касаційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику, у відповідності до частини п'ятої статті 292 ГПК України.
При цьому Верховним Судом ураховано принцип рівності сторін перед законом і судом, принцип змагальності судового процесу, з огляду на що належний баланс між забезпеченням реалізації звернення заявника до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо форми та змісту касаційної скарги) та принципу res judicata, у даній справі судом касаційної інстанції дотримано.
Вказане не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже скаржник має право повторно звернутися з касаційною скаргою до Суду у відповідності до вимог статей 288, 290, 291 ГПК України.
Керуючись статтями 170, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Заяву Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про усунення недоліків касаційної скарги, у справі №909/521/17 повернути заявнику без розгляду
2. Касаційну скаргу Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 у справі №909/521/17 повернути з усіма доданими до неї матеріалами скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос