Справа 688/196/23
№ 2/688/215/23
Іменем України
26 січня 2023 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Стаднічук Н.Л., розглянувши заяву керівника Шепетівської окружної прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотівка-Еліт» про конфіскацію земельної ділянки,
11.01.2023 року керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ТОВ «Лотівка-Еліт» про конфіскацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825555300:03:008:0042 площею 2,3376 га, яка знаходиться на території Грицівської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області.
11.01.2023 року керівник Шепетівської окружної прокуратури подав до суду заяву про забезпечення вищевказаного позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку із забороною розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання вказаної земельної ділянки, посилаючись на необхідність приділення уваги потребам продовольчої безпеки держави та невиконання відповідачем обов'язку відчуження спірної земельної ділянки протягом року після набуття права власності і передання її в оренду.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Ч.1 ст.150 ЦПК України передбачає такі види забезпечення позову: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Ч.3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Верховний Суд в постанові від 15 січня 2019 року у справі № 915/870/18 зазначив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, необхідними умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Прокурор у своїй заяві не навів належного обгрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надав доказів наявності реальної загрози невиконання рішення суду.
За таких обставин суд не вбачає підстав для забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви керівника Шепетівської окружної прокуратури про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 26 січня 2023 року.
Суддя Н.Л. Стаднічук