Справа № 686/20272/20
Провадження № 1-кс/686/61/23
20 січня 2023 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя і здоров'я особи слідчого відділу ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 23.10.2021 про закриття кримінального провадження №12020240010002294 від 09.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із скаргою на указану постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
В обґрунтування скарги зазначає, що постанова слідчого не відповідає вимогам процесуального закону, є незаконною, досудове розслідування проведене неповно.
Слідчий в судове засідання не з'явився, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Разом із тим, від органу досудового розслідування надійшли матеріали кримінального провадження №12020240010002294 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дослідивши долучені до неї матеріали та матеріали кримінального провадження №12020240010002294, слідчий суддя дійшов такого висновку.
09.06.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості та зареєстровано кримінальне провадження №12020240010002294за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, яке у подальшому у зв'язку із встановленням ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого було перекваліфіковано за ч.1 ст.122 КК України.
Постановою старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 кримінальне провадження закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто у зв'язку із відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно із ст.92 КПК України обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора.
На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст.93 КПК України здійснює збирання доказів.
Виходячи зі змісту ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті - встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (ст.ст. 9, 283, 284 КПК України).
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя, серед іншого, повинен перевірити наявність підстав для винесення такої постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження, тощо.
Положеннями ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
При цьому, приймаючи процесуальне рішення, зокрема постанову про закриття кримінального провадження, слідчий зобов'язаний мотивувати прийняте ним рішення, дати правову оцінку зібраним та дослідженим обставинам справи.
Вказаних вимог законодавства слідчий у повній мірі не дотримався.
Слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Згідно з ч.4 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження досудове розслідування у ньому здійснювалось стосовно ознак заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 був допитаний та повідомив про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень.
Закриваючи кримінальне провадження слідчий послався на те, що ОСОБА_3 у межах кримінального провадження №12020240010002029 повідомлено про підозру та відносно нього направлений до суду обвинувальний акт за ч.1 ст.125 КК України, а проведеним досудовим розслідуванням не встановлено свідків, які в вказували на те, що ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження за повідомлених ним обставин.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що указане кримінальне провадження стосується заподіяння ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень особі, на яку він указує як на ту, що заподіяла йому тілесні ушкодження середньої тяжкості та вчинила відносно нього кримінальне правопорушення за тих самих обставин конфлікту, який відбувся 22.05.2020.
Провівши тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні №12020240010002029, здобувши показання потерпілого і свідків обставин, з якими ОСОБА_3 пов'язує вчинення відносно нього кримінального правопорушення, слідчий не надав належної оцінки показанням ОСОБА_3 , який ствердив, що тілесні ушкодження йому наніс ОСОБА_5 .
Разом із цим із висновку експерта №1019 від 03.12.2020 проведеної на підставі постанови слідчого від 13.11.2020 додаткової судово-медичної експертизи слідує, що експерт не дав відповіді на поставлене у експертизі питання «Чи відповідає механізм утворення тілесних ушкоджень, який 14.08.2020 під час слідчого експерименту відтворив потерпілий ОСОБА_3 тим тілесним ушкодженням, які були виявлені у потерпілого у відповідності до висновку експерта №518.
У зазначеному висновку експерт зазначив, що через відсутність будь-яких даних про тілесні ушкодження під час проведення слідчого експерименту відповісти на це питання не виявилось можливим.
Проте, слідчий після встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_3 у висновку експерта №518 від 22.09.2020 за результатом проведення первинної судово-медичної експертизи, де експерт зазначив, що ОСОБА_3 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, які, не виключено, могли утворитися від удару тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею в час та за обставин, вказаних у постанові про призначення судово-медичної експертизи, не провів належний комплекс слідчих дій, спрямованих на досягнення мети кримінального провадження.
Отже, в процесі проведення досудового розслідування слідчим не були належним чином досліджені всі встановлені обставини, про що свідчить відсутність викладу їх змісту та аналізу у оскаржуваній постанові про закриття кримінального провадження.
З огляду на наведене, неможливо вважати проведене досудове розслідування повним та ефективним. Вказані недоліки постанови слідчого та неповноту досудового розслідування слідчий суддя під час розгляду скарги позбавлений можливості усунути, а тому вони повинні бути усунуті слідчим під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Під час досудового розслідування належить виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу кримінального правопорушення, зокрема надати оцінку показанням усіх свідків події, потерпілого, висновкам експертів, у разі необхідності провести повторний допит ОСОБА_3 , одночасний допит ОСОБА_3 і ОСОБА_6 , провести повторну судово-медичну експертизу з метою встановлення відповідності механізму заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, повідомленого ним 14.08.2020 під час слідчого експерименту встановленим і описаним у висновку експерта №518 тілесним ушкодженням середнього ступеня тяжкості, та, в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення, яке у будь-якому випадку має бути належним чином мотивованим.
Закриваючи кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України слідчий зазначає про відсутність складу кримінального правопорушення, проте не зазначає у чиїх діях відсутній зазначений склад кримінального правопорушення з посиланням на встановлені під час досудового розслідування обставини.
За таких обставин, викладені висновки про наявність підстав для закриття кримінального провадження не відповідають фактичним обставинам справи.
Слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс процесуальних дій, який би не залишав місце жодним сумнівам, а зроблені висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях та/або не були викладеними у процесуальному документі.
Викладені у ОСОБА_7 аргументи щодо наявності підстав для скасування постанови слідчого заслуговують на увагу.
За положеннями ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
А тому скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 91, 110, 303, 306-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя і здоров'я особи слідчого відділу ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 23.10.2021 про закриття кримінального провадження №12020240010002294.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя