ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
09.06.06 Справа № 4/261
Суддя Г.М.Батюк, розглянувши матеріали справи за позовом
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лисичанську Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області
до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський завод гумових технічних виробів», м.Лисичанськ Луганської області
про стягнення 15627 грн. 97 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -Досєєва Ю.В., дов. № 04/1229 від 10.04.06;
від відповідача -не прибув ( явка обов»язкова).
Суть спору: заявлено вимогу про стягнення 15627 грн. 97 коп. заборгованості по страхових внесках .
Представниками позивача подано клопотання про відмову від здійснення звукової фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 24.05.06 № 33-2-21 розмір позовних вимог визнав у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, надані представниками сторін документи, суд прийшов до наступного:
У відповідності зі ст. 45 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавці як страховики зобов'язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно з п.4.1 Інструкції “Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 № 12 (далі -Інструкція) сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, встановленого Законом України, виходячи з класу професійного ризику галузі (підгалузі) національної економіки, до якого віднесено страхувальника.
Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці», які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.
Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат (п.4.10 Інструкції) та сплачуються юридичними особами щомісячно, в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою -платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду (п.4.12 Інструкції).
З матеріалів справи вбачається, що Відкрите акціонерне товариство
«Лисичанський завод гумових технічних виробів» зареєстровано як платник страхових внесків у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області .
В порушення підпунктів 4.12, 4.13, 4.14 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженою постановою Правління Фонду СНВ України від 20.04.01 № 12 страхові внески на загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань відповідачем в повному обсязі не перераховувалися.
Позивачем сума страхових внесків за період з 01.07.05 по 01.04.06 у розмірі 15627 грн. 97 коп. нарахована відповідачу обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.
Також відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно з ст. 2 Закону України “Про судоустрій» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.
Частиною 3 ст. 3 Закону України “Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.02 визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням.
Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Судом встановлено, що дії відповідача у справі не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України держмито покладається на відповідача та підлягає до стягнення на користь держбюджету та на користь ДП “Судовий інформаційний центр», м. Київ щодо витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44,49, п.5 ст. 78,82, 84, 85 ГПК України, суд,
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський завод гумових технічних виробів», м.Лисичанськ Луганської області, вул. Орджонікідзе,128, р/р 2600230140043 в АК ПІБ, МФО 304416, код ЄДРПОУ 05389942:
- на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області, м.Лисичанськ Луганської області, вул. Свердлова, 347, р/р 37179412001257 в УДК Луганської області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 25938322, одержувач: Фонд СНВ в м.Лисичанську, боргу у сумі 15627 грн. 97 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;
- в доход державного бюджету України держмито у сумі 156 грн. 28 коп., одержувач: ВДК в Ленінському районі м. Луганська, код 24046582, р/р 31111095600006 в УДК в Луганській області, МФО 804013, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку: 095, наказ видати державній податковій інспекції в м. Лисичанську Луганської області;
- на користь ДП “Судовий інформаційний центр» витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десяти денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 14.06.06.
Суддя Г.М.Батюк
.