Справа № 643/583/23
Провадження № 1-кс/643/137/23
26 січня 2023 року слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене прокурором клопотання старшого слідчого Харківського районного управління поліції № 2 ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023221170000304 від 23 січня 2023 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,-
Слідчим відділом Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області, за процесуальним керівництвом Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023221170000304 від 23 січня 2023 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 23.01.2023 о 19.16 год. за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 13, працівниками поліції УПН в Харківській області, було виявлено ОСОБА_4 , 1985 р.н., який при собі зберігав особливо небезпечний психотропний засіб "PVP" для його подальшого збуту.
23.01.2023, ОСОБА_4 , 1985 р.н. було затримано в порядку ст. 208 КПК України, у якого під час його особистого обшуку виявлено та вилучено: два полімерних зіп пакети з невідомою кристалічною речовиною, кристалічну речовину у вигляді кристалу, металевий предмет з залишками невідомої речовини, 2 предмети для паління та електронні ваги, мобільний телефон ТМ «Xiomi» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім-картою з номером- НОМЕР_3 .
Злочинна діяльність вищевказаної особи підтверджуються зібраними матеріалами під час досудового розслідування та речовими доказами, Також встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за придбання, зберігання особливо небезпечної речовини "PVP" для її подальшого збуту.
Вищезазначений мобільний телефон визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна здійснюється під час огляду.
Згідно ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використовувалися як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурор в судове засідання не з'явився, разом із клопотанням надав заяву, в якій просив проводити судове засідання без його участі, клопотання підтримав.
Слідчий в судове засідання не з'явився, разом із клопотанням надав заяву, в якій просив проводити судове засідання без його участі, клопотання підтримав. Крім того подав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що не мав можливості звернутися з клопотанням у встановлений законом строк, у зв'язку з тим, що займався невідкладними слідчими діями по іншому кримінальному провадженню та відключення світла. На підставі викладеного просив клопотання задовольнити.
Суд, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна здійснюється під час огляду, обшуку.
Згідно ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використовувалися як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилученого майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає причини пропуску строку на звернення до суду з клопотанням про арешт майна поважними, а накладення арешту вважає обґрунтованим та таким, що відповідає виконанню завдань, перелічених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, -
Поновити строк на звернення до суду з клопотанням про арешт майна.
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 23.01.2023, а саме: мобільний телефон ТМ «Xiomi» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім-картою з номером- НОМЕР_3 , належать гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Зберігання майна зазначеного в п.п.1.1-1.3 визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19 листопада 2012 року №1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1