Справа №627/861/22
"25" січня 2023 р. смт Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Каліберди В.А.,
з участю секретаря - Коломієць Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Вовк Л.В. по цивільній справі №627/861/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,
В провадженні Краснокутського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа №627/861/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, яка згідно автоматизованого розподілу передана для розгляду судді Вовк Л.В.
20 січня 2023 року відповідач ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Вовк Л.В.
В обґрунтування фактичних підстав для відводу судді зазначив те, що в його присутності дружиною позивача ОСОБА_2 неодноразово було проговорено, що вона знайома з суддею, і що питання щодо позбавлення його права користування будинком і зняття з реєстрації місця проживання вирішиться швидко і без його участі. Також зазначив, що справа №627/861/22 за позовом ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням є непоодиноким випадком. Також як на підставу відводу судді зазначив, що позивачем ОСОБА_1 раніше було подано позовну заяву до ОСОБА_3 , однак в зв'язку з тим, що вона не потрапила до судді Вовк Л.В., ним було подано клопотання про залишення позову без розгляду, і після чергової подачі вона все ж таки потрапила на розгляд до судді, а тому вважає, що суддя Вовк Л.В. не може брати участь у розгляді вказаної цивільної справи і підлягає відводу, оскільки суддя Вовк Л.В., на його думку, заінтересована у результаті розгляду справи, а тому просить відвести суддю Вовк Л.В. від розгляду цивільної справи №627/861/22.
Ухвалою від 23.01.2023 головуючою у справі №627/861/22 суддею Вовк Л.В. заявлений відвід визнано безпідставним.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 надав заяву про розгляд заяви про відвід судді Вовк Л.В. за його відсутності, при розгляді даного клопотання зазначив, що покладається на розсуд суду.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду клопотання про відвід судді був повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма.
Представник третьої особи - Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської областів судове засідання не з'явилися, причину неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду клопотання про відвід судді були повідомлені належним чином, про що свідчить телефонограма.
Суд, ознайомившись з клопотанням про відвід судді, вважає, що клопотання є необрунтованим та задоволенню не підлягає на підставі слідуючого.
Згідно ч. 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з положеннями ч.4 ст.39 ЦПК України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Отже, за умовами ч.3,ч.4 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім», в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28.11.2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п.103,107).
Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, "Булут проти Австрії" (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та "Томан проти Швейцарії" (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 825, п. 30). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів (п. 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02).
Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції (995 004) повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності
(див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38) (п. 28 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 року по справі «Газета «Україна-центр» проти України (заява №16695/04).
З огляду на викладене, об'єктивний критерій вимагає, щоб особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, тобто відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Заявляючи відвід, заявник повинен навести об'єктивні причини дійсних обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Необхідно звернути увагу на те, що відповідач в клопотанні про відвід судді Вовк Л.В. зазначає як доказ необ'єктивності та заінтересованості судді у результаті розгляду даної справи, розгляд суддею Вовк Л.В. іншої справи, де відповідач ОСОБА_1 не був учасником справи, тобто справи, яка ніяким чином не стосуються особисто відповідача у справі ОСОБА_1 , натомість як згідно рішень Європейського Суду з прав людини та ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, при вирішенні питання щодо відводу судді встановлюються факти упередженості та заінтересованості судді у розгляді конкретної справи.
Тобто як на підставу відводу судді відповідач зазначив, що позивачем раніше було подано позовну заяву до ОСОБА_3 , однак, на його думку, в зв'язку з тим, що вона не потрапила до судді Вовк Л.В., ним було подано клопотання про залишення позову без розгляду, і після чергової подачі вона все ж таки потрапила на розгляд до судді Вовк Л.В.
Вказані твердження відповідача також не можуть слугувати підтвердженням неупередженості та заінтересованості судді Вовк Л.В. у розгляді справи №627/861/22 за участю відповідача ОСОБА_1 , оскільки дана справа жодним чином не стосується справи №627/861/22, при цьому, при вирішенні питання щодо відводу судді встановлюються факти упередженості та заінтересованості судді у розгляді конкретної справи.
Натомість з інформації, яка мається в автоматизованій системі документообігу суду вбачається, що ОСОБА_2 в червні 2019 року звертався до Краснокутського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями даний позов був переданий для розгляду судді Каліберді В.А.
Однак ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 07.11.2019 в зв'язку з надходженням клопотанням позивача про залишення позовної заяви до ОСОБА_3 без розгляду, позовну заяву останнього на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України було залишено без розгляду.
При цьому суд наголошує, що залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.
Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Повторно до Краснокутського районного суду Харківської області Ткаченко В.П. звернувся з позовною заявою до ОСОБА_3 в грудні 2020 року.
Вказана позовна заява згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана для розгляду судді Вовк Л.В. та суддею було постановлено рішення по справі яке не оскаржувалося сторонами та набрало законної сили.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що клопотання не містить визначених законом підстав для відводу судді. Жодними доказами не підтверджуються існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді або заінтересованість судді Вовк Л.В. у результаті розгляду саме цієї справи.
Тому, вказані у клопотанні доводи не є підставами для задоволення відводу.
Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про відвід.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Вовк Л.В. по цивільній справі №627/861/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Каліберда В. А.