Справа № 953/594/23
н/п 2-о/953/60/23
"25" січня 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м.Харкова
у складі: головуючого судді Бакуменко А.В.
за участю секретаря судового засідання Кудінова К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головне управління юстиції в Харківській області, про встановлення факту смерті.
ОСОБА_2 , звернулася до суду з заявою про встановлення факту ОСОБА_3 .
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Борова Ізюмського району Харківської області померла її бабуся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить лікарське свідоцтво про смерть № 94 від 13 липня 2022 року. Однак отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_3 на сьогоднішній день не має змоги, оскільки документи видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють повноваження, у зв'язку із чим вони є недійсними і не створюють правових наслідків.
Ухвалою від 25.01.2023 року Київським районним судом м. Харкова заяву про встановлення факту смерті прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Заявник був належним чином повідомлений про дату час і місце судового засідання, проте в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд за його відсутності.
Заінтересована особа свого представника до суду не направила.
Відзив на заяву не надійшов.
ОСОБА_2 є онукою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження та довідками відділу реєстрації актів цивільного стану Комінтернівського районного управління юстиції м. Харкова №04059208 від 31.01.2003 р.
У відповідності до копії лікарського свідоцтва про смерті № 94 від 13.07.2022 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок Ішемічної хвороби серця Амеросклеротичний кардеосклероз.
Частиною 1 ст.317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У відповідності до ч.ч.3, 4 ст.9 Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014р №1207-VII будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом.
Розділом 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000р, передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: - лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006р №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006р за №1150/130234; - фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006р №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006р за №1150/130234; - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; - рішення суду про оголошення особи померлою; - рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час…
Разом з цим, положення цивільного процесуального закону не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів. При цьому, слід зважити, що згідно з частиною другою статті 319 ЦПК рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Крім того, відповідно до висновків ЄСПЛ, зроблених у справах проти Туреччини («Loizidou v.Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії («Mozer v. The Republic of Moldova and Russia», «llascu and Others v. Moldova and Russia»), де грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справ Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Таким чином, під час розгляду справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Сукупність наданих заявником доказів свідчить про те, що ОСОБА_3 , громадянка України, дійсно померла у с. Борова Ізюмського району Харківської області, Україна, а тому суд вважає необхідним встановити факт її смерті в судовому порядку, задовольнивши тим самим вимоги заявника.
Керуючись ст.17 Закону України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану", ст.ст.13, 42, 77-81, 293, 317, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головне управління юстиції в Харківській області, про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки Чернігівської області, Репкінського району, с. Задеріївка, громадянки України, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території с. Борова Ізюмський район Харківської області.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя А. В. Бакуменко