Справа № 569/349/23
1-кс/569/237/23
10 січня 2023 рокум. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджено із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Рівне, українки, громадянки України, раніше неодноразово судимої, заміжньої, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,-
Слідчий СВ Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , будучи засудженою вироком Рівненського міського суду від 26.01.2022 за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 1 року позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування вказаного покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік, а також обвинувальні акти щодо якої 23.08.2022 за ч. 2 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 185 КК України та 30.11.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України були направлені до Рівненського міського суду для розгляду по суті, на шлях виправлення та перевиховання не стала, маючи не зняті та непогашені в установленому законом порядку судимості, повторно вчинила новий, умисний, корисливий злочин проти власності.
14 грудня 2022 року, близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна,з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення,діючи повторно та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ,шляхом обману потерпілого ОСОБА_7 , проникла до квартири за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_3 , звідки здійснила крадіжку грошових коштів в сумі 2800 гривень, належних ОСОБА_7 , чим завдала останньому майнової шкоди у вказаному розмірі.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення -таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням до житла.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, іншими матеріалами кримінального провадження.
23.12.2022 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України - відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування саме такого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам останньої переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків - метою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останньою покладених на неї процесуальних обов'язків, а також перешкоджання ризикам:
- може переховуватись від органів досудового розслідування, а також ухилитися від слідства та суду, а саме є достатньо підстав вважати, ОСОБА_8 усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, розуміючи реальність і невідворотність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. У зв'язку з цим, застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу - тримання під вартою є необхідним для того, щоб запобігти спробам останньої в подальшому переховуватися від суду.
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що вона працездатна, тяжкими захворюваннями не хворіє, офіційно позбавлена батьківських прав щодо утримання двох своїх неповнолітніх дітей, протягом тривалого часу не має постійного місця проживання, а також постійного заробітку, що також вказує на неможливість застосування до останньої більш м'якого запобіжного заходу, як домашній арешт.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу не встановлено.
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні,оскільки судом будуть братися до уваги лише показання, дані лише під час судового розглядуі є всі підстави вважати, що у випадку застосування до останньоїзапобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, ОСОБА_5 буде чинити тиск на потерпілих та свідків. Також слід врахувати, що одним з ключових допитаних свідків а даному кримінальному провадженні є сестра підозрюваної ОСОБА_9 , яка також чітко і послідовно вказала на обставини вчинення кримінального правопорушення,а тому є достатні підстави вважати, що підозрювана може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою схилити їх до зміни показів або до дачі неправдивих показів.
- може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки наведені вище факти у своїй сукупності та логічності свідчать про це. Водночас, перевіряється її причетність до вчинення інших злочинів на території м. Рівне та Рівненського району.
- може вчинити інше кримінальне правопорушення:згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 , будучи засудженою вироком Рівненського міського суду від 26.01.2022 за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 1 року позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування вказаного покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік, а також обвинувальні акти щодо якої 23.08.2022 за ч. 2 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 185 КК України та 30.11.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України були направлені до Рівненського міського суду для розгляду по суті, на шлях виправлення та перевиховання не стала, маючи не зняті та непогашені в установленому законом порядку судимості, повторно вчинила новий, умисний, корисливий злочин проти власності.
Тобто, підозрювана ОСОБА_5 , будучи звільненою від відбування покарання за вироком, який набрав законної сили, протягом короткого проміжок часу вчинила ряд кримінальних правопорушень, в яких наразі обвинувачується по кримінальним провадженням, які вже перебувають в суді для розгляду по суті, і продовжує вчиняти нові кримінальні правопорушення, тобто належних висновків не зробила, на шлях виправлення та перевиховання не стала, повторно вчинивши новий, умисний, корисливий злочин проти власності в умовах воєнного стану і наразі остання підозрюється у вчиненні нового тяжкого злочину, що свідчить про злочинну спрямованість дій останньої і свідчить про наявність вказаного ризику.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебуванням підозрюваної ОСОБА_5 , а тому є підстави вважати, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним в п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і не зможе гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та належної процесуальної поведінки.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою та при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави визнати її розмір - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваа ОСОБА_5 заперечила з приводу задоволення клопотання. Просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом вставлено, що в провадженні слідчого СВ Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022181010002481 від 15.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
23.12.2022 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.
Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що вона працездатна, офіційно позбавлена батьківських прав щодо утримання двох своїх неповнолітніх дітей, протягом тривалого часу не має постійного місця проживання, а також постійного заробітку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також, існують достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Однією з загальних засад кримінального провадження є верховенство права. Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
А тому, враховуючи, що підозрювана ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрювана ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Рівне, українки, громадянки України, раніше неодноразово судимої, заміжньої, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів, а саме до 11.03.2023 року.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту винесення ухвали, а саме з 10.01.2023 року.
Встановити строк дії ухвали до 11.03.2023 року.
Одночасно визначити розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрювану у разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України:
прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;
утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави встановити до 11.03.2023 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1