Справа № 545/2204/22
Провадження № 1-і/545/9/23
25 січня 2023 рокум. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Полтава клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил про продовження дії строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України
В провадженні судді Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 29.01.2023.
23.01.2023 на адресу суду надійшло клопотання про продовження обвинуваченому строку раніше обраного запобіжного заходу - тримання під вартою, вказуючи на існування ризиків, які послужили причиною обрання даного запобіжного заходу, а саме переховуватися від слідства та суду, незаконно пливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлюються певні особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Зокрема цим пунктом визначено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Оскільки суддя ОСОБА_6 перебуває на лікарняному, клопотання прокурора про продовження дії строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 надійшло для розгляду в провадження судді ОСОБА_1 .
В судовому засіданні прокурор просила задовольнити клопотання про продовження дії строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі існування ризиків передбачених п.1, 3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений щодо клопотання прокурора заперечував, повідомив, що одружений з 2017 року, має двох малолітніх дітей 2016 та 2017 року народження, які є дітьми з інвалідністю, проживають разом з дружиною в Німеччині. З 27.02.2022 є військовослужбовцем, має заощадження. Просив врахувати, що в нього 13.01.2023 загинула мати в дорожньо-транспортній пригоді, та йому необхідно отримати свідоцтво про смерть, просив обрати більш м'який запобіжний захід - домашній арешт у нічний час.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, вказуючи на його необґрунтованість, просив обрати у відношенні обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Суд вважає за можливим розглянути заявлені клопотання одночасно.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості особи (її характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для продовження дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 суд виходить з сукупного аналізу обставин передбачених ст. 178 КПК України, та зокрема аналізу особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування злочинів (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 з середньою спеціальною освітою, одружений, має двох малолітніх дітей з інвалідністю, має заощадження.
Разом з цим, гр. ОСОБА_4 є військовослужбовцем та несе службу в районі де тривають бойові дії, та місцезнаходження військової частини в якій він несе військову службу в будь-який час може змінитись; таким чином останній може спробувати переховуватися від органу досудового розслідування, тому що суворість покарання за вчинений злочин, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура його виконання покарання.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Отже, суд виходить з того, що на час розгляду клопотання судовий розгляд не завершено, що існують обставини, які свідчать про те, що не відпали ризики передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують необхідність застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків, дають ті обставини, що згідно обвинувального акта він вже застосовував зброю для залякування потерпілого, не виключає можливості залякування свідків та потерпілих з метою впливати на них. Може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом їх вмовлянь, зокрема може спробувати впливати на свідків, так як. частина із свідків є військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , та вони разом проходять військову службу. Крім того, може незаконно впливати на свідків шляхом їх залякування з метою давати покази на свою користь, оскільки ОСОБА_4 може погрожувати свідкам, відомості щодо їх місця проживання останньому достеменно відомі, а показання свідків, надані на досудовому слідстві, не мають для суду наперед встановленої сили.
- можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_4 перебуваючи на волі з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства, може симулювати хворобу, або іншим чином ввести в оману командування військової частини, Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків судового розгляду та створить можливості для ОСОБА_4 незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час останній, перебуваючи на волі, не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо, здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження.
- можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а саме: 26.11.2009 Червонозаводським районним судом м. Харкова за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу; 19.06.2011 Московським районним судом м. Харкова за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 19.10.2012 до ОСОБА_4 застосований арешт за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 , може переховуватись від суду, не виключаючи і тимчасово окупованої території України, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 289 КК України є особливо тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років позбавлення волі.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником, проте в даному конкретному випадку суд доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.
Таким чином, в суду немає підстав вважати, що запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , а тому є необхідним продовжити обвинуваченому дію запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись статтями 315, 316 КПК України, суд
Клопотання прокурора- задовольнити.
В задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника - відмовити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк до 25 березня 2023 року в умовах Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Відлік строку продовження дії існуючого запобіжного заходу рахувати з дня постановлення ухвали, а саме з 25 січня 2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали
Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ