Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 645/8004/21
Провадження № 2/553/886/2023
Іменем України
26.01.2023 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Парахіної Є.В.,
при секретарі - Сіомашко В.Р.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс", третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСТАПЕНКО Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 10.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. чинено виконавчий напис № 128205 про стягнення з нього на користь ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" заборгованості в розмірі 15974 грн. 00 коп., на підставі Кредитного договору № 965576 від 12.06.2019 року, укладеного між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_2 . Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. 11.10.2021 року відкрито виконавче провадження № 67094566 на підставі виконавчого напису № 128205 від 10.06.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.
Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушеннями норм ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", пп. 3.1. п. 3 Глави 16 розділу II "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5; зазначена у виконавчому написі сума грошових вимог розрахована неправильно, сума грошових вимог не є безспірною, відповідачем не було подано нотаріусу документи, визначені п. 1 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року. На момент вчинення оспорюваного виконавчого напису норма законодавства, яка дозволяла вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам на підставі кредитних договорів в простій письмовій формі, визнана судом нечинною.
При вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус Остапенко Є. М. не отримував від стягувача чи боржника первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості ОСОБА_2 , а також суми простроченої заборгованості, комісії, процентів та строкової заборгованості, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Так, з виконавчого напису не вбачається, на підставі якого розрахунку був вчинений напис. Обов'язковим документом для подачі нотаріусу відповідачем була засвідчена виписка з рахунку ОСОБА_2 . Позивач не погоджується та вважає недоведеним факт видачі позивачеві суми кредиту за Кредитним договором, з правильністю нарахування і обрахунку сум заборгованостей, які містяться у виконавчому написі. Стверджує, що сума заборгованості, вказана в оскаржуваному виконавчому написі, розрахована неправильно.
Неотримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно поінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги ТОВ Фінансова компанія "Еліт Фінанс". Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Просить визнати виконавчий напис, зареєстрований 10.06.2021 року у реєстрі за № 128205 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, таким, що не підлягає виконанню; вирішити питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.12.2021 року позовну заяву передано на розгляд до Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.01.2022 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Також ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.01.2022 року за заявою ОСОБА_2 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 10.06.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. за номером 128205, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ Фінансова компанія "Еліт Фінанс" заборгованість у розмірі 15974 грн. 00 коп.
Справа перебувала в провадженні судді Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан. Строк воєнного стану продовжувався згідно з Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року, № 573/2022 від 12.08.2022 року та востаннє Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" з 05 год. 30 хв. 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2022 року справу передано на розгляд судді Парахіній Є.В.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави Парахіної Є.В. від 26.09.2022 року прийнято справу до свого провадження, призначено судове засідання.
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідач ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява про визнання позову, в якій вказує, що визнає позов в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та просить здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача, повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не з'явився в судове засідання не повідомивши про причини неявки, пояснення щодо позову не подав.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 128205, про звернення стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС", якому ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 250521-ФК від 25.05.2021 року, якому в свою чергу ТОВ "Фінансова компанія управління активами" відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 24122020-ФК від 24.12.2020 року, якому в свою чергу ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" відступило право вимоги на підставі Договору факторингу № 23/12/20 від 23.12.2020 року, якому АТ "Альфа Банк" відступило право вимоги на підставі Договору факторингу № 15112019 від 15.11.2019 року за Кредитним договором № 965576 від 12.06.2019 року, укладеним між АТ "Альфа Банк" та ОСОБА_2 , заборгованості за період з 25.05.2021 року по 03.06.2021 року у розмірі 15974 грн. 00 коп., що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 4000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками та комісією - 2160 грн. 00 коп., заборгованості за штрафними санкціями - 9764 грн. 00 коп., плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом - 50 грн. 00 коп.
Постановою приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Нелюби М.А. від 11.10.2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 67094566 з примусового виконання виконавчого напису № 128205, виданого 10.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" заборгованості у загальному розмірі 15974 грн. 00 коп.
Також, 19.10.2021 року приватним виконавцем Виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою з усіх видів доходу, що належить до виплати боржнику після відрахування податків, згідно з якою постановлено проводити утримання у розмірі 20 % від доходу боржника ОСОБА_2 до повного погашення боргу за виконавчим документом, основної винагороди приватного виконавця та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 17771 грн. 40 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається на те, що виконавчий напис вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусом.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Як передбачено в п. п. 3.1., 3.2. Глави 16 Розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно до п. 2-2 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" № 2 від 31 січня 1992 року, при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року N 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк. При цьому, необхідно враховувати, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Таким чином, слід встановити, чи банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Таким чином, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, перевірці підлягає не лише додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі перевірці підлягають також і доводи боржника в повному обсязі, установлення та зазначення чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду № 6-887цс-17 від 05.07.2017 року та № 201/11696/16-ц від 10 квітня 2019 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в тому числі в частині доповнення Переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 24 листопада 2017 року № 92.
Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України "Про нотаріат". Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України "Про нотаріат" умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Виконання судового рішення про присудження полягає у вчиненні певних дій або в утриманні від певних дій, передбачених судовим рішенням. Наприклад, за судовим рішення про стягнення коштів відповідач повинен сплатити позивачу відповідну суму; за рішенням про припинення дії, яка порушує право, відповідач повинен утриматись від відповідних дій тощо. Водночас інші судові рішення, зокрема рішення про визнання права, про зміну правовідношення, виконанню не підлягають, оскільки такі судові рішення безпосередньо створюють відповідний правовий ефект: призводять до усунення правової невизначеності, змінюють правовідношення.
Безпосередній правовий ефект створює і судове рішення про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта: такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Указане судове рішення не потребує його виконання.
Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині; 2) про зобов'язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов'язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду.
В п. 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, визначено, що оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Таким чином, вчиняючи 10 червня 2021 року виконавчий напис, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23, оскільки не доведено, що вона вчинила виконавчий напис про стягнення заборгованості, яка утворилась за кредитним договором, який є нотаріально посвідченим.
Подібний висновки викладені у постановах Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 та Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Як вбачається зі змісту Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № 965576 від 12.06.2019 року, він укладений між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_2 , а не між позивачем та АТ "Альфа Банк", як зазначено у виконавчому написі, та не є таким, що посвідчений нотаріально.
Згідно з умовами вказаного Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № 965576 від 12.06.2019 року (п. 1.1 - 1.5), предметом є наступне: Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в сумі 4000 грн. 00 коп., на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат Клієнта, а Клієнт зобов'язується повернути Позику та сплатити проценти за користування Позикою. Позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов'язань за цим Договором. Сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування Позикою: Знижена процентна ставка становить 0,01 % від суми Позики за кожен день користування Позикою 3,65 % річних) у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору. Стандартна процента ставка становить 1,80 % від суми Позики за кожний день користування Позикою (657,00 річних). Стандартна процентна ставка застосовується згідно з пунктами 1.7., 3.4., 3.6.2. цього Договору. Загальна вартість Позики за зниженою ставкою складає 100,30 % від суми Позики (у процентному виразі) або 4012 грн. 00 коп. та включає в себе проценти (відсотки) за користування Позикою 0,30 % від суми Позики (у процентному виразі) або 12 грн. 00 коп. (у грошовому виразі). Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий Клієнтом.
Зміст оспорюваного виконавчого напису № 128205 від 10.06.2021 року свідчить про те, що його предметом є заборгованість з тіла кредиту, відсотків, комісії та штрафних санкцій, яка утворилась за кредитним договором № 965576 від 12.06.2019 року між АТ "Альфа Банк" та ОСОБА_2 за період з 25.05.2021 року по 03.06.2021 року у розмірі 15974 грн. 00 коп., тобто менше ніж за один місяць.
При цьому, жодних об'єктивних даних на підтвердження того, що існує кредитний договір № 965576 від 12.06.2019 року, укладений між АТ "Альфа Банк" та ОСОБА_2 , сторонами суду не надано та під час судового розгляду справи не встановлено, як власне і того факту, що такий договір був посвідчений нотаріально.
Відповідно, встановлені судом обставини та досліджені докази у своїй сукупності не дають підстави стверджувати про те, що заборгованість, яка стягнута з ОСОБА_2 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 10.06.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 128205, має характер безспірної, що є однією з основних умов для її стягнення в такому порядку.
Отже, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, - вже не чинні.
Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості, ці обставини встановлюються відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
У ч. 1 ст. 88Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
Матеріали справи не містять відомостей про направлення відповідачем ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" на адресу позивача як боржника повідомлення про заборгованість за кредитним договором та, відповідно, даних про отримання позивачем відповідного повідомлення.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).
В ході судового розгляду відповідачем не подано відзив на позов, не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження безпідставності позовних вимог, в тому числі не надано доказів того, що ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" є правонаступником ТОВ "АВЕНТУС Україна", з яким позивачем по справі ОСОБА_2 укладений Договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № 965576 від 12.06.2019 року й заборгованість за яким була предметом стягнення на підставі виконавчого напису, доказів набуття права вимоги саме у обсязі сум, які є предметом виконавчого напису, що оскаржується у вказаному провадженні, направлення повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень боржнику, а також доказів надання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенку Є.М. усіх документів, передбачених чинним законодавством для видачі виконавчого напису, в тому числі таких документів, що об'єктивно підтверджують безспірність заборгованості позивача.
Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Враховуючи встановлені по справі обставини, аналізуючи наявні у справі докази та вищенаведені вимоги закону, суд вважає, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
03.10.2022 року до суду надійшла заява представника відповідача ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" про визнання позовних вимог, в якій вказує, що визнає позов в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та просить здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача, повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" визнав позов до початку розгляду справи по суті, виходячи з положень ст. 142 ЦПК України з нього на користь позивача підлягає стягненню лише 50 % понесених судових витрат, інша ж частина підлягає поверненню позивачу з державного бюджету. З урахуванням того факту, що позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп. за подачу позовної заяви та 454 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову, з відповідача на його користь підлягають стягненню кошти в сумі 681 грн. 00 коп., інша частина - 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, в розмірі 681 грн. 00 коп., має бути повернута позивачу з державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265, 275-279 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" (місцезнаходження - м. Київ, площа Солом'янська, 2, код ЄДРПОУ - 40340222), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСТАПЕНКО Євген Михайлович (місцезнаходження - м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, 7), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 10.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 128205, про звернення стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" заборгованості за Кредитним договором № 965576 від 12.06.2019 року, укладеним між АТ "Альфа Банк" та ОСОБА_2 , за період з 25.05.2021 року по 03.06.2021 року у розмірі 15974 грн. 00 коп., що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 4000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками та комісією - 2160 грн. 00 коп., заборгованості за штрафними санкціями - 9764 грн. 00 коп., а також плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом в сумі 50 грн. 00 коп., - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 681 грн. 00 коп.
Управлінню Державної казначейської служби України у м. Полтава Полтавської області повернути ОСОБА_2 50 % сплаченого на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 судового збору згідно з квитанціями АТ "Універсал Банк" № PT5C-B786-9020-AMKC від 23.11.2021 року та № ХМРК-ВЕ72-МК4В-48ВО від 23.11.2021 року, а саме: кошти в сумі 681 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 26.01.2023 року.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЄ. В. Парахіна