Справа № 527/3497/22
провадження 2/527/184/23
25 січня 2023 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Свістєльнік Ю.М.,
за участю помічника судді (в порядку ч.3 ст.66 ЦПК України) - Самородової Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Градизької селищної ради Полтавської області як орган опіки та піклування (служба у справах дітей) в інтересах дітей, які залишилися без батьківського піклування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Броварківський старостинський округ виконавчого комітету Градизької селищної ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог вказали, що на первинному обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області з 23 червня 2021 року (до реорганізації з 06 листопада 2014 року - у Глобинській райдержадміністрацїї) перебувають діти, позбавлені батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 22 грудня 2014 року (розпорядження голови Глобинської райдержадміністрації від 22 грудня 2014 р. № 499) виховуються під піклуванням діда ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до висновків про стан утримання, навчання та виховання підопічних дітей піклувальник до виконання своїх обов'язків відноситься відповідально, піклується про стан здоров'я підопічних дітей, оздоровлення та їх всебічний розвиток. Згідно актів обстеження житлово - побутові умови проживання дітей задовільні. Піклування у піклування.
Малолітня ОСОБА_2 з 16 січня 2015 року (розпорядження голови Глобинської райдержадміністрації від 16 січня 2015 р.№ 10) влаштована у дитячий будинок сімейного типу ОСОБА_6 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . На сьогодні сім'я ОСОБА_11 тимчасово перебуває за кордоном України.
Діти набули статусу «дитина, позбавлена батьківського піклування» на підставі свідоцтва про смерть матері серія НОМЕР_1 , виданого Горбівською сільською радою Глобинського району Полтавської області 20 жовтня 2014 р. та ухвали Глобинського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2014 р. про перебування батька ОСОБА_4 під вартою на час слідства.
Відповідно до вироку Кременчуцького районного суду від 11 лютого 2015 р. громадянин ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення (умисне вбивство своєї дружини), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 8 років. Відбував покарання у Полтавській виправній колонії № 64, звільнений за відбуттям строку покарання з 18 жовтня 2014 р. до 13 квітня 2022 р.
Відповідно до інформації Погребівського старостату від 12 жовтня 2022 року № 02-23/78 громадянин ОСОБА_4 прибув в село Погреби у квітні 2022 року, де тимчасово проживав у будинку ОСОБА_5 до вересня місяця 2022 року. Старостою села батькові неодноразово було роз'яснено умови повернення дітей йому на виховання, пояснено про необхідність працевлаштування та створення належних умов для проживання дітей. За час проживання на території Погребівського старостинського округу (квітень - вересень 2022 року) ОСОБА_4 не працював. Зі слів жителів села Погреби батько вживав спиртні напої та з'являвся в громадських місцях в стані алкогольного сп'яніння. На даний час ОСОБА_4 не проживає, власного жилого будинку на території Погребівського старостинського округу не має. Службою у справах дітей виконавчого комітету Градизької селищної ради батькові ОСОБА_4 надано роз'яснення щодо вимог законодавства для повернення дітей, а саме: необхідності працевлаштування, створення належних житлово-побутових умов для трьох дівчат та налагодження контакту з дітьми. На засіданні Комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Градизької селищної ради 18 серпня 2022 року (витяг з протоколу №07) та на засіданні виконавчого комітету Градизької селищної ради (рішення від 18 серпня 2022 року № 12) батька ОСОБА_4 було визнано таким, що ухиляється від виконання батьківських обов'язків, повторно попереджено та надано термін для виправлення: з метою вирішення питання про повернення дітей на виховання батькові зобов'язати ОСОБА_4 до 15 вересня 2022 року вирішити житлове питання, працевлаштуватися та звернутися із відповідною заявою до служби у справах дітей виконавчого комітету Градизької селищної ради.
З часу звільнення з місць позбавлення волі протягом 7 місяців громадянин ОСОБА_4 ніяк не змінив свою життєву ситуацію у напрямку повернення своїх дітей на виховання: постійного доходу немає, постійного місця проживання не має та не звертався із відповідною заявою про бажання повернути дітей, що вказує на бездіяльність та ухилення від виконання батьківських обов'язків, виховання дітей у чужих сім'ях батька влаштовує, він згоден на позбавлення батьківських прав (заява від 09 листопада 2022 р).
У підготовче засідання представник позивача не з'явилася, в наданій заяві прохала розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач в підготовче засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності та вказав, що позов визнає повністю, згоден на позбавлення батьківських прав.
Треті особи в підготовче засідання не з'явилися, подали до суду заяви в яких просили справу розглядати за їх відсутності та вказали, що заперечень проти позову не мають.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 ЦПК України підготовче судове засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Як вбачається із свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , їх батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_12 .
Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно характеристики виконавчого комітету Градизької селищної ради №98 від 17.10.2022 року відповідач ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Останній відбував термін покарання та звільнився на відбуттям строку покарання. На даний час працює без оформлення трудового договору. Зі слів жителів села інколи вживає спиртні напої. Діти на даний час перебувають на первинному обліку позбавлені батьківського піклування.
Відповідно до висновку, затвердженого рішенням виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району за №9 від 13.12.2022 року, вказано про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно трьох дітей.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.
Разом з цим, позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
При розгляді даної справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 ухиляється від виконання батьківських обов'язків свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки, оскільки такі обставини підтверджені належними та допустимими доказами.
Також, як встановлено судом та слідує із заяви самого відповідача, він визнає позовні вимоги та згоден на позбавлення батьківських прав відносно нього.
Умовою по ухиленню від обов'язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п.2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов'язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідача відносно дітей в матеріалах справи наявні.
Позивачем доведено, що поведінка відповідача є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов'язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо нього.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю (батьком).
Також, ВССУ у справі №211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі справа № 753/2025/19 вказав, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав свідчить про інтерес батька до дитини.
Позивачем доведено, що поведінка відповідача є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов'язками та наявність в його діях вини.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є доцільним, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь держави, згідно ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 3-15, 76, 82, 206, 211, 247,258, 259, 263, 265, 268,273 ЦПК України, суд,-
Позов Виконавчого комітету Градизької селищної ради Полтавської області як орган опіки та піклування (служба у справах дітей) в інтересах дітей, які залишилися без батьківського піклування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Броварківський старостинський округ виконавчого комітету Градизької селищної ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав- задовольнити.
Позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_2 , запис 19831119-09934, 5311 від 27 січня 2022 р., уродженця с.Кирияківка Глобинського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , стосовно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 , видане Горбівською сільською радою Глобинського району Полтавської області 16 лютого 2007 р.); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_4 , видане Горбівською сільською радою Глобинського району Полтавської області 18 листопада 2008 р.); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_5 , видане Горбівською сільською радою Глобинського району Полтавської області 19 травня 2012 р.).
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп: НОМЕР_6 на користь держави судовий збір у сумі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - виконком Градизької селищної ради, як орган опіки та піклування (служба у справах дітей) (місце знаходження: 39071, Полтавська область, Кременчуцький район, смт. Градизьк, вул. Київська, 51) в інтересах дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 );
Треті особи: ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), Броварківський старостинський округ виконавчого комітету Градизької селищної ради (місце знаходження (Полтавська область, Кременчуцький район, с. Броварки, вул. Гагаріна, буд. 29).
Суддя Ю. М. Свістєльнік