Справа 229/2783/22
Номер провадження 3/229/39/2023
25 січня 2023 року м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Панова Т.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка Донецької області, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий,
за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ № 077388 від 28.11.2022 року, 28.11.2022 року о 12:20 годині за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ухилялася від виконання своїх батьківських обов'язків по піклуванню щодо своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як не бажає евакуйовувати дітей з прифронтового міста до більш безпечного міста. З розпорядженням Кабінету Міністрів від 02.08.2022 р. «Про проведення обов'язкової евакуації населення Донецької області» ознайомлена, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
З пояснень ОСОБА_1 та її пояснень у протоколі ВАВ №077388 вбачається, що вона визнає, що наражає дітей на небезпеку, але відмовляється евакуювати дітей бо не має грошей, не знає куди їхати та доглядає свого тата-інваліда 2 групи.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Згідно ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП не є обов'язковою, а тому суддя вважає можливим розглядати справу про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей, незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з не забезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
За приписами ст. 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Складаючи протокол про адміністративне правопорушення, посадова особа посилається на невиконання ОСОБА_1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 року № 679 «Про проведення обов'язкової евакуації населення Донецької області».
Частина 3 ст. 30-1 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачає, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування першочергово проводять відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Відселення дітей проводиться разом з батьками, законними представниками або, за їхньою згодою, без супроводження чи з іншими особами. Слід звернути увагу, що відселення дітей проводиться лише за згодою батьків.
Таким чином, ухилення від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме, невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством.
Таким чином, протокол не розкриває об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, оскільки не конкретизує, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини та яких саме обов'язків така особа не виконала.
Відповідно до абз. 2 п. 31 порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 у випадку відмови від обов'язкової евакуації фізична особа підписує відмову від проведення обов'язкової евакуації за формою згідно з додатком 2.
Натомість, зміст складеного щодо ОСОБА_1 протоколу не кореспондується із диспозицією ст. 184 КУпАП, оскільки фактично обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 не надала згоди на відселення дитини, на що мала відповідне право, оскільки відселення дітей не є примусовим. У такому випадку батьки, які відмовились від евакуації підписують згоду на відповідальність за будь-які наслідки. Проте матеріали справи не містять, а ні такої згоди, а ні відмови.
До протоколу не додано жодного доказу про ухилення від виконання батьківських обов'язків. Таким чином, матеріали, які надійшли до суду не містять жодного доказу, в розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, що свідчить про відсутність об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
З наведеного вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме, його об'єктивної сторони, яка полягає в ухиленні від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Наявні в матеріалах справи докази не дають підстав дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, відтак провадження у справі підлягає закриттю згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 184, 247,280,283 КУпАП,
провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.184 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 294 КУпАП, до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. Л. Панова