Єдиний унікальний номер 341/1890/22
Номер провадження 3/341/38/23
25 січня 2023 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Островська Н. І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 155-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 вчинила правопорушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, а саме: проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО; не видача розрахункового документа встановленого зразка; проведення розрахункової операції через РРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, чим порушено пункти 1, 2, 11 частини 1 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265-95 ВР (із змінами та доповненнями). Своїми діями допустила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 155-1 КУпАП.
09.01.2023 ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась. Клопотання про відкладення розгляду справи не надіслала. Поштове повідомлення отримала особисто 05.01.2023. Розгляд справи відкладено на 25.01.2023 з викликом особи шляхом надіслання на її адресу судового повідомлення, яке отримала особисто 19.01.2023.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП справу може бути розглянуто за відсутності особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Правопорушення за статтею 155-1 КУпАП не входить до переліку справ, передбачених частиною 2 статті 268 КУпАП (редакція чинна від 01 серпня 2021 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі від 01 липня 2021 року № 1604-IX»), розгляд яких необхідно проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тому суддя, враховуючи неявку ОСОБА_2 без поважної причини у судове засідання і відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, вважає за можливе справу розглядати без його участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
До суду не надіслано жодного доказу (підтвердження) того, що ОСОБА_1 не мала можливості 25.01.2023 взяти участь у розгляді справи, у тому числі, клопотання про відкладення розгляду справи.
Водночас жодних заперечень щодо протоколу й зафіксованого порушення особа не подала.
Надаючи правову оцінку наявним у справі матеріалам, суд виходить з наступного. Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів зміцнення законності.
Відповідно до змісту ст. 155-1 КУпАП як адміністративне правопорушення визначено порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послу. Відповідальність за вчинення правопорушення на посадову особу, тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Об'єктом правопорушень, передбачених зазначеною статтею є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю.
Вказана норма закону є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті адміністративного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретної норми нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Таким чином, для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, передбаченого частиною статті 155-1 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути чітко зазначено, які конкретно дії вчинила особа, чим допустила адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктами 1, 2, 11 частини 1 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 (із змінами та доповненнями) № 265-95 ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги пунктів 1, 2, 11 частини 1 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265-95 ВР (із змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за вищевикладених обставин доведена дослідженими доказами у справі, що перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення цього рішення, а саме даними, які містяться у:
-протоколі про адміністративне правопорушення від 01.12.2022 № 2371;
-акті (довідці) фактичної перевірки магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 01.12.2022;
-описі готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків;
-письмовому поясненні особи, у якому зазначено, що вину визнає;
-письмовій заяві особи про визнання вини.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені вище докази винуватості вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до статей 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення не є виключенням і також повинен здійснюватись із застосуванням вказаних засад.
Водночас ОСОБА_1 не надала жодного доказу того, що вона не вчиняла інкримінованого їй правопорушення, жодним чином не спростувала його вчинення. Навпаки, подала письмову заяву про визнання вини.
Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, доведення вини особи і її ставлення до вчиненого правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у межах, встановлених санкцією частини 1 статті 155-1 КУпАП, у виді штрафу.
У статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2589,0 грн.
На підставі ст. 221 КУпАП, керуючись ст. ст. 155-1, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34,0 (тридцять чотири) гривень, які перерахувати: отримувач коштів: ГУК в Івано-Франківській обл/ТГ Дубівці/21081100, код отримувача ( за ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 188999980313060106000009630.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок, які перерахувати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Київ/22030106, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА