Cправа № 127/1858/23
Провадження № 1-кс/127/742/23
Іменем України
24 січня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника скарги: ОСОБА_3
прокурора: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу генерального директора Фірми «ІВО+КГ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької окружної прокуратури Вінницької області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою генерального директора Фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ ОСОБА_3 від 17.01.2023, -
Генеральний директор Фірми «ІВО+КГ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії прокурора та зобов'язати уповноважених осіб Вінницької окружної прокуратури Вінницької області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення суддею Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України за заявою генерального директора Фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ ОСОБА_3 від 17.01.2023.
Скарга мотивована тим, що 17 січня 2023 року заявник звернувся із заявою до Вінницької окружної прокуратури Вінницької області щодо вчинення суддею Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.
Однак, 19.01.2023 прокурор Вінницької окружної прокуратури незаконно відмовив в задоволенні заяви про злочин та внесення відомостей до ЄРДР за ч. 2 ст. 366 КК України відносно судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 , який вчинив фальсифікацію, службове підроблення, прийнявши незаконне рішення за позовом АТ КБ "Приватбанк" у справі №127/28196/21 від 10.01.2023 про поділ земельної діялнки та виділ частки земельної ділянки.
Такі дії заявник вважає протиправними, а тому просив вимоги скарги задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що заява про вчинення кримінального правопорушення є безпідставною та необґрунтованою, а з її змісту не вбачається ознак конктерного кримінального правопорушення.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.
Заслухавши пояснення заявника та прокурора, дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, а саме бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Правом на оскарження наділені, зокрема, заявник та потерпілий, чи їх представник.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 січня 2023 року генеральний директор Фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ ОСОБА_3 звернувся до Вінницької окружної прокуратури Вінницької області із заявою про вчинення злочину, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності суддю Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 та інших осіб.
Обґрунтовуючи заяву заявником зазначається наступне:
«13.01.2023 мені стало відомо, що суддя Вінницького міського суду по справі №127/28196/21 ОСОБА_5 10.01.2023 за позовом АТ КБ «Приватбанк» про виділ поділ земельної ділянки площею 0,08 га, кадастровий номер 0510136300:01:049:0007 будучи посадовою особою вніс рішення суду завідомо неправдиву інформацію, склавши та видавши завідомо неправдивий документ - рішення суду по незаконному заволодінні земельної ділянки нормативно-грошова оцінка якої становить більш ніж 1 900 000, 00 гривень, що більш ніж в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (соціальна пільга) нанісши збитки в особливо великих розмірах, що може кваліфікуватися за ч. 2 ст. 366 КК України.».
Листом від 19.01.2023 №50-26-21, за підписом першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_6 , заявнику повідомлено про те, що:
«Вінницькою окружною прокуратурою розглянуто Вашу заяву щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366 КК України.
Вищевказана заява за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366 КК України, а тому така заява, з огляду на її зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.»
Визначаючись щодо обґрунтованості скарги суд виходить з того, що відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Положеннями частини першої статті 9 КПК України на керівника органу досудового розслідування покладений обов'язок неухильно додержуватись вимог Кримінального процесуального кодексу.
Відповідно до частини першої та другої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке затверджено наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, передбачено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. (п.п. 2 п. 1 Розділу 2 Положення)
Отже, кримінально-процесуальне законодавство передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень, а лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Верховний Суд у своєму рішенні від 30.09.2021 (Постанова ККС ВС у справі 556/450/18) вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18 зазначила, що, саме у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Однак, як вбачається із заяви про злочин та скарги, на розгляді у судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_5 перебувала справа №127/1858/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Фірма «ІВО+КГ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про поділ земельної ділянки з виділенням з неї окремої частки, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк», державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради ОСОБА_8 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача фірма «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про скасування реєстрації права власності на земельну ділянку.
За наслідками розгляду справи, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2023 позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Фірма «ІВО+КГ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про поділ земельної ділянки з виділенням з неї окремої частки задоволено повністю.
Виділено у натурі частки співвласників із майна, що є у спільній власності, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 0510136300:01:049:0007 по АДРЕСА_1 площею 0,1636 га, шляхом здійснення поділу цієї ділянки згідно з варіантом, наведеним у додатку 2 до висновку за результатами проведення судової земельно - технічної експертизи та будівельно - технічної експертизи № 287 від 11.08.2016 року з виділенням в натурі:
Акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» частини зазначеної земельної ділянки площею 0,08 га, яка необхідна для розміщення, обслуговування та використання за цільовим призначенням належного на праві власності Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» магазину з прибудовами по АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_7 частини зазначеної земельної ділянки площею 0,0836 га.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приват Банк» судовий збір у розмірі 14953 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 50 копійок.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк», державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради ОСОБА_8 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача фірма «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про скасування реєстрації права власності на земельну ділянку відмовлено.
Однак, не погоджуючись з ухваленим судом рішенням, генеральним директором Фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ ОСОБА_3 подано заяву про злочин, який нібито вчинено суддею ОСОБА_5 .
При цьому, ні у заяві про злочин, ні у скарзі заявником не наведено в чому саме полягають злочинні дії судді, з огляду на те, що здійснення судом правосуддя є конституційним обов'язком суддів.
В той же час, суд звертає увагу на те, що як намомент подання заяви про злочин, так і на час розгляду скарги рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2023 у справі №127/28196/21 не набуло законної сили та заявник не позбавлений можливості його оскарження в апеляційному порядку відповідно до вимог ЦПК України.
Таким чином, суд враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву генерального директора Фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ ОСОБА_3 , вважає, що відомості, які зазначені у заяві не містять в собі даних, що можуть вказувати на конкретні ознаки складу кримінального правопорушення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що при безпідставно ініційованому досудовому розслідуванні порушуються гарантії недоторканості суддів та їх незалежності у виконанні професійних обов'язків.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення є одним з основних засад судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України.
Конституційним Судом України в своєму рішенні у справі №2-рп/2011 від 11.03.2011 було акцентовано, що оцінка вчинених суддею процесуальних дій може здійснюватися тільки судами апеляційної чи касаційної інстанції.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року схвалені основні принципи незалежності судових органів, згідно яких судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин. Не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя, і судові рішення, винесені суддями, не підлягають перегляду. Цей принцип не перешкоджає здійснюваному відповідно до закону судовому перегляду чи пом'якшенню вироків, винесених судовими органами.
Відповідно до рішення Європейського суд з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року, одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким рішенням суду.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Ознайомившись із скаргою та доданими до неї документами, суд вважає, що заява генерального директора Фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ ОСОБА_3 не є заявою про вчинення злочину, оскільки вона носить узагальнений характер, викладений в формі необґрунтованих та невмотивованих припущень заявника, які ґрунтуються на його безпідставних власних міркуваннях та не містять в собі наведених ознак об'єктивної сторони діяння, що не може слугувати підставою для внесення даних до ЄРДР.
Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 9, 25, 26, 214, 216, 303-307, 309, 372 КПК України, суд -
У задоволенні скарги генерального директора Фірми «ІВО+КГ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької окружної прокуратури Вінницької області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою генерального директора Фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ ОСОБА_3 від 17.01.2023, відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя