"26" січня 2023 р. Справа153/18/23
Провадження2/153/9/23-ц
у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-подільського району Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.
за участю секретаря судового засідання Шарко Л. В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася із позовною заявою до Ямпільської міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, в якій просила визначити їй додатковий строк - три місяці, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Радянське Ямпільського району Вінницької області. Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Радянське Ямпільського району Вінницької області померла ОСОБА_2 , після смерті якої залишилася спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 . Своєчасно вона не звернулася до нотаріальної контори з відповідною заявою, так як не знала про існування відповідних правовстановлюючих документів та про наявність заповіту складеного на її ім'я та про що дізналася у грудні 2022 року під час прибирання у будинку. З метою оформлення належним чином права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 позивач зверталася до нотаріуса але її було відмовлено, тому вона вимушена звернутися до суду із даною позовною заявою.
Позивач ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з'явилася, подала до суду письмову заяву за вхід.№504 від 19.01.2023, в якій просила розгляд справи провести в її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області у підготовче засідання не з'явився. Подав до суду письмову заяву за вхід.№454 від 17.01.2023 з клопотанням справу розглянути у відсутність представника міської ради. Проти позовних вимог не заперечують.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Заяви, клопотання: заяви сторін про розгляд справи в їх відсутність та заява представника відповідача про визнання позовних вимог.
Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 26 січня 2023 року на 09 годину 00 хвилин; про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:
Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі - копії паспорта громадянина України (а.с.3-4) судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Радянське Ямпільського району Вінницької області, зареєстрована у АДРЕСА_2 .
Із копії Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 08.06.2017 (а.с.6) судом встановлено, що позивачка при реєстрації шлюбу своє прізвище « ОСОБА_4 » змінила на прізвище чоловіка « ОСОБА_5 ».
Із копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 26.03.2015 (а.с.7) судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Радянське Ямпільського району Вінницької області.
Із копій заповіту складеного 20 червня 2003 року у місті Ямполі Вінницької області (а.с.8) судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зробила таке розпорядження: належний їй на праві приватної власності жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_6 .
Із копії Договору дарування від 20 червня 2003 року судом встановлено, що ОСОБА_7 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла в дар і є обдарованим власником житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходить до наступних висновків:
Відповідно до ст.55 Конституції України, ст.15 ЦК України позивач має право на захист судом невизнаних прав щодо спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 у порядку спадкування за заповітом.
Відповідно до ст.124 ч.2 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст.ст.1222, 1223, 1235 ЦК України позивач є спадкоємцем за заповітом, і має право на успадкування майна ОСОБА_2 .
Із доводів позивача, які не заперечуються відповідачем, встановлено, що вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, оскільки протягом встановленого ст.1270 ЦК України строку їй не було відомо про наявність на її ім'я заповіту, про який вона дізналася лише в грудні 2022 року, і відповідно не подала у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд враховує норми європейського законодавства по правам людини, в якому зазначено, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці ЄСПЛ на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст.1 Першого протоколу до Конвенції.
Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст.1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).
Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
Суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть не пропорційними, оскільки вона втратить право на успадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. І спочатку смерть рідної людини, а потім і втрата спадкового майна буде для неї занадто надмірним тягарем нерозмірним з його діями, і при цьому буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичною особою.
Оцінюючи усі докази, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу поважності причини пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_2 .. Суд вважає встановленим, і ця обставина підтверджена доводами позивача, на які вона посилається у позові, та не заперечується відповідачем, що дійсно протягом шестимісячного строку після смерті ОСОБА_2 вона не подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, оскільки про наявність на її ім'я заповіту від ОСОБА_2 дізналася тільки у грудні 2022 року, а тому суд визнає цю обставину поважною причиною, з якої позивач пропустила строк, необхідний для подання заяви про прийняття спадщини, передбачений ст.1270 ЦК України.
Вказані обставини визнані учасниками справи і суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст.82 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню, а тому суд визнає причину пропуску позивачем строку, передбаченого ст.1270 ЦК України, поважною.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, а також з урахуванням норм європейського законодавства по правам людини, а також постанов ВС від 25.03.2020 справа №296/12396/18 та справа №478/1804/17-ц від 07.10.2020, суд має підстави відповідно до ст.1272 ЦК України для визначення позивачеві додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 200, 206, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.1235, 1270, 1272 ЦК України, Конституцією України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк - три місяці після вступу рішення у законну силу, для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Радянське Ямпільського району Вінницької області.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий Т. В. Гаврилюк