Справа № 196/1651/19
№ провадження 2-зз/196/1/23
24.01.2023 смт Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Костюкова Д.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Харінської Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ажвоката ОСОБА_2 в цивільній справі №196/17/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності на 3/4 частини домоволодіння в порядку спадкування за законом та витребування нерухомого майна, -
В провадженні Царичанського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності на 3/4 частини домоволодіння в порядку спадкування за законом та витребування нерухомого майна.
20 січня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бойко Ю.О. в цивільній справі №196/17/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності на 3/4 частини домоволодіння в порядку спадкування за законом та витребування нерухомого майна, звернувся до суду з клопотанням, в якому просить скасувати заходи забезпечення позову застосовані згідно ухвали Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 року у справі № 196/1651/19, а саме: скасувати арешт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати заборону вчиняти будь-які дії відносно даного об'єкту нерухомості.
Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 року до пред'явлення позову до суду задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та накладено арешт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонено вчиняти будь-які дії відносно даного об'єкту нерухомості.
09 січня 2020 року ОСОБА_3 було подано до суду позовну заяву до ОСОБА_4 про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 3/4 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який був зареєстрований на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку на ум'я дружини ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Царичанського нотаріального округу Дніпропетровської області, зареєстрованого в реєстрі №2183 відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.01.2009 року №21608140.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 10.01.2020 року у справі №196/17/20 відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 3/4 частини домоволодіння в порядку спадкування за законом.
Таким чином, після постановлення ухвали суду від 08.01.2020 року про забезпечення позову ОСОБА_3 , за якокою було накладено арешт на майно ОСОБА_1 , заявниця ОСОБА_3 не подала відповідної позовної заяви до ОСОБА_1 згідно з вимогами частини третьої статті 152 ЦПК України та не висунула жодних позовних вимог до ОСОБА_1 у визначений законом строк.
Однак, судом до цього часу не виконано вимог п.1 ч.13 ст.158 ЦПК України та не скасовано заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви.
Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бойко Ю.О. в судовому засіданні заяву про скасування заходів забезпечення позову підтримав повністю та прохав її задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд, заслухавши доводи представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бойка Ю.О., дослідивши клопотання про скасування заходів забезпечення позову та матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
08 січня 2020 року ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено повністю та накладено арешт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонено вчиняти будь-які дії відносно даного об'єкту нерухомості.
Як встановлено в судовому засіданні, накладаючи арешт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, суд виходив з того, що між сторонами виник спір щодо права власності на вказаний об'єкт нерухомості в порядку спадкування, та невжиття вказаних заходів забезпечення позову в разі його задоволення може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а обраний вид заходів забезпечення позову є співмірним із предметом позовних вимог.
09 січня 2020 року ОСОБА_3 подала до суду позов до ОСОБА_4 про визнання права власності на 3/4 частини домоволодіння в порядку спадкування за законом, в якому прохала визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 3/4 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який був зареєстрований на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку на ум'я дружини ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Царичанського нотаріального округу Дніпропетровської області, зареєстрованого в реєстрі №2183 відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.01.2009 року №21608140.
Ухвалою судді Гудим О.М. від 10.01.2020 року відкрито провадження в цивільній справі №196/17/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 3/4 частини домоволодіння в порядку спадкування за законом.
Ухвалою суду від 27 січня 2022 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Байші Н.В. залучено до участі у справі у якості співвідповідача - ОСОБА_1 та прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Згідно положень ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Відповідно до вимог процесуального закону клопотання про скасування заходів забезпечення позову має бути вмотивованим.
Суд наділений правом скасувати заходи забезпечення позову лише за умови, коли відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. № 9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Судом встановлено, що на даний час розглядається спір між сторонами щодо визнання права власності на об'єкт нерухомості в порядку спадкування та витребування нерухомого майна, та розгляд справи по суті не завершений.
На думку суду, стороною відповідача не наведено достатніх мотивів, які можуть бути підставами для скасування вжитих заходів забезпечення позову до розгляду справи по суті пред'явлених позовних вимог, а саме того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
На даний час між сторонами фактично продовжує існувати спір, що вирішується в даній справі, а тому з метою запобігання можливого утруднення виконання рішення суду, суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Той факт, що позивачем протягом десяти днів не було подано позов до співвідповідача ОСОБА_1 не є підставою для скасування забезпечення позову, оскільки ч.4 ст.152 ЦПК України не пов'язує подання заяви про забезпечення позову з пред'явленням позову до конкретного відповідача.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, суд вважає, що у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити, при цьому, слід роз'яснити, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову у даній справі.
Керуючись ст.ст. 158, 260 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ажвоката ОСОБА_2 в цивільній справі №196/17/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності на 3/4 частини домоволодіння в порядку спадкування за законом та витребування нерухомого майна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу складено 24.01.2023 року.
Суддя: Д.Г. Костюков