25 січня 2023 року м. Рівне №460/23668/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач в позовній заяві зазначає, що з 2014 року отримує пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постараждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 19 травня 2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, позивач вважає, що має право на пенсію з застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Позивач зсилається на частину другу статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як підставу для перерахунку його пенсії. Тому, позивач просить суд перерахувати призначену пенсію за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки з моменту набуття права на неї, а саме з 19.05.2022.
Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що згідно з електронною пенсійною справою, з 03.04.2014 позивачу призначено пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постараждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається довічно або на період протягом якого пенсіонер має право на виплату відповідно до цього закону. Оскільки пенсії за віком призначається безстроково, а позивач реалізував своє право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постараждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно із заявою від 27.03.2014, то підстав для переведення позивача на пенсію за віком після досягнення загальновстановленого пенсійного віку 60 років немає. Відповідно відсутні підстави для задоволення позовних щодо переведення на пенсію за віком після досягнення віку 60 років із застосуваннм положень частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 09.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 з 03.04.2014 року отримує пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постараждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області.
19.05.2022 позивач подав заяву до відповідача про переведення з пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постараждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію за віком на умовах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У заяві позивач просив здійснити розрахунок та виплачувати пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019,2020,2021 роки.
Відповідно до листа відповідача від 02.06.2022 №7266-7930/К-02/8-1700/22 у задоволенні вказаної заяви позивачу відмовлено, у зв'язку з тим, що право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку позивач реалізував, звернувшись з заявою 27.03.2014, а тому підстав для переведення на пенсію за віком після досягнення загальновстановленого пенсійного віку 60 років немає. Середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, застосовується виключно при призначенні пенсії.
Позивач, не погоджуючись з такою відповіддю відповідача та вважаючи протиправною бездіяльність щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі також Закон № 1058), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058 встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Судом встановлено, що позивачу у 2014 році була призначена пенсія за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи".
Згідно п. 4 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Статтею 6 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788) передбачено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Відповідно до ст.15 Закону № 1788 умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Частиною 2 ст. 83 Закону № 1788 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.
Аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що законодавцем встановлено право особи, що має одночасно на різні види пенсії, на одну пенсію за її вибором.
Таким чином маючи право на різні державні пенсії, позивач у відповідності до вимог чинного законодавства звернувся до відповідача з заявою про перехід на інший вид пенсії, до якої надала необхідний пакет документів, однак ГУ ПФУ у Рівненській області відмовило позивачу у задоволенні її заяви, та відповідно не здійснило переведення на інший вид пенсії за вибором останньої.
Суд зазначає, що вказана відмова пенсійного органу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки порушує законне право позивача на вибір виду пенсійного забезпечення.
Водночас, приписами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
В свою чергу, приписами частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
В силу вимог частини другої статті 45 Закону № 1058-ІV, пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
У той же час, частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, якщо має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Отже, враховуючи, що позивачеві було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є призначенням вперше.
Відтак, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки, тобто показник середньої заробітної плати мав враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вирішуючи даний спір суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 03.10.2018 у справі № 428/450/17, згідно з якою якщо особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV у зв'язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІV як вперше призначена.
Вказана правова позиція Верховного Суду підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17 (провадження № К/9901/43912/18) та від 18.01.2019 у справі № 577/5237/16-а (адміністративне провадження № К/9901/21869/18), від 10 квітня 2019 року у справі № 211/1898/17 та від 10 липня 2018 року у справі №520/6808/17.
У даних спірних правовідносинах позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 796-ХІІ. Тому, це не можна розцінювати як переведення з одного виду пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на інший у тій же системі, тобто позивачу була призначена інша пенсія за іншим законом, а тому при обчисленні розміру пенсійної виплати має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком на умовах Закону № 1058-IV).
З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що відповідач, застосувавши інший вид показника середньої заробітної плати при переході на інший вид пенсії, а саме: пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV без врахування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, порушив його права та охоронювані законом інтереси, які підлягають судовому захисту.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, пенсія призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
В даному випадку пенсія за віком на підставі Закону № 1058-ІV буде вважатися такою, що призначена позивачу вперше, так як до призначення цієї пенсії позивач отримував пенсію за віком на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відтак, для захисту порушених прав позивача суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначається вперше із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019, 2020 та 2021 роки, з урахуванням виплачених сум.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності вчинених ним дій та прийнятого рішення, а том вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Тому, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ХІІ, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 19.05.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ХІІ, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передувати року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 19.05.2022.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 25 січня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП паспорт НОМЕР_1 , виданий Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області)
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м. Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя С.М. Дуляницька