25 січня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/9541/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу у місті Кременчуці Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Автозаводського відділу у місті Кременчуці Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про зобов'язання оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, прийнято рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 14 грудня 2022 року залучено до участі у справі №440/9541/22 в якості другого відповідача Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області.
Відповідачі позов не визнали. У наданих до суду відзивах на позов представники відповідачів просили у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлялися належним чином.
Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вказані норми, суд прийшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що
24.10.1997 Ренійським РВ УМВС України в Одеській області виданий паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - с. Булдуг, Сабірабадський район, Азербайджан);
14.02.1998 року ДАІ МВС-УВС м. Одеса на ім'я ОСОБА_1 видане посвідчення водія;
09.07.2012 на ім'я ОСОБА_1 видана картка платника податків, згідно з якою РНОКПП останнього є НОМЕР_2 ;
26.12.2014 оформлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , орган, що видав 5314.
01.09.2020 позивач звернувся до Автозаводського відділу з Департаменту ЦНАП у м. Кременчуці Кременчуцької міської ради Полтавської області із заявою про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру щодо оформлення паспорта громадянина України у зв'язку із непридатністю для подальшого використання паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 від 24.10.1997, виданого Ренійським РВ УМВС України в Одеській області.
Для ідентифікації особи, підтвердження, видачі паспорта громадянина України та для отримання матеріалів щодо перевірки належності до громадянства України Автозаводським відділом направлено запит до Ренійського РВ ГУДМС України в Одеській області від 01.09.2020 №5316/4509-20.
Листом від 04.09.2020 № 5142/424-20 Ренійський РВ ГУДМС України в Одеській області повідомив, що згідно книги обліку надходження та витрачання бланків паспортів Ф-2 паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 24.10.1997 дійсно був виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області у зв'язку з обміном на ім'я ОСОБА_1 .
Також повідомлено, що при перевірці за обліками ЄІАС УМП «Заява про видачу паспорта» встановлено про відсутність заяви про видачу паспорта Ф-1. Згідно адресно-довідкової картотеки Ренійського РВ ГУДМС України в Одеській області будь які відомості про запитувану особу відсутні. Підтвердити факт належності до громадянства України немає можливості, оскільки відсутня заява про видачу паспорта громадянина України позивачу та безпосередні докази його постійної реєстрації на території України станом на 24.08.1991.
Також, Ренійським РВ ГУДМС в Одеській області повідомлено, що буде проведена службова перевірка, за результатами якої буде складено відповідний висновок, який буде направлено до ГУДМС в Одеській області.
Автозаводським відділом, до отримання висновку про закінчення службової перевірки від ГУДМС України в Одеській області, ОСОБА_1 , 12.09.2022 тимчасово відмовлено в оформленні паспорта громадянина України у зв'язку з непридатністю паспорта для подальшого використання.
12.09.2020 Автозаводським районним відділом у м. Кременчуці УДМС України в Полтавській області складено відповідний акт за № 7 та позивачу цього ж дня видано відповідну довідку за зразком, встановленим наказом МВС України від 13.04.2018 № 311.
Паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , оформлений на ім'я ОСОБА_1 вилучений, анульований, внесений до ФМ ІП «Недійсні документи» ЄІАС УМП та знищений, що підтверджується актом про знищення недійсних документів від 09.09.2020.
Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другої статті 19 Конституція України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-III "Про громадянство України" (далі - Закон № 2235-ІІІ).
Пунктом 2 частини першої статті 6 цього Закону передбачено, що громадянство України набувається за територіальним походженням.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 2235-III особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства (тут та надалі норми у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Водночас, приписами статті 21 Закону № 2235-ІІІ визначено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 за № 215 (в редакції Указу Президента України від 27.06.2006, № 588/2006) (далі - Порядок № 215).
З системного аналізу наведених правових норм слідує, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі подання органів міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України та на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Тобто, необхідною та обов'язковою умовою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону № 2235-ІІІ є встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, факту набуття особою громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Вказані обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, які свідчать, зокрема, про факт подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів. Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо хибних відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 820/1293/16, від 24 квітня 2019 року у справі № 2040/5642/18 та від 19 грудня 2019 року у справі № 815/3575/15.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи регулюються Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
Згідно з частиною 1 статті 1, абзаців «а», «б», пункту 1 частини 1 статті 13, частини 1 статті 16, частин 1, 2 статті 21, частин 1, 2 статті 22 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, переоформленням, продовженням строку дії, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюютьсяКонституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Оформлення, видача, обмін, переоформлення, продовження строку дії документів (у тому числі для осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, осіб з фізичними вадами, недієздатних та обмежено дієздатних осіб), їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються у порядку, встановленому законодавством України, якщо інше не передбачено цим Законом.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Кожен громадянин України незалежно від віку зобов'язаний отримати паспорт громадянина України у порядку, визначеному цим Законом.
Паспорт громадянина України; для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, за кордоном і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Водночас, слід зазначити, що Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" не передбачено можливості (процедури) визнання певними органами недійсними (анулювання) паспорту громадянина України та/або паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
Натомість, таким є Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015.
Відповідно до пункту 24 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302від 25.03.2015 (далі - Порядок №302), працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.
Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.
Якщо під час прийому документів заявник надав паспорт, який за даними відомчої інформаційної системи ДМС визнано недійсним відповідно до пункту 108 цього Порядку, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта здійснює його вилучення в порядку, передбаченому пунктом 107 цього Порядку.
Відповідно до пункту 107 Порядку №302, паспорт може бути вилучено (у тому числі тимчасово) працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта, а за кордоном - закордонної дипломатичної установи в разі його використання з метою вчинення злочину на території України чи за кордоном, підроблення, проведення службової перевірки щодо оформлення з порушеннями вимог законодавства або в інших випадках, передбачених законодавством.
Під час вилучення (у тому числі тимчасово) складається акт вилучення, а особі видається довідка про вилучення паспорта. Форма акта і довідки встановлюється МВС.
Вилучений (у тому числі тимчасово) працівником уповноваженого суб'єкта паспорт разом з актом про вилучення передається не пізніше наступного робочого дня після вилучення згідно з актом приймання-передачі до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який знищує його згідно з пунктами 110-113 цього Порядку.
Вилучений (у тому числі тимчасово) паспорт зберігається у територіальному органі/територіальному підрозділі ДМС, закордонній дипломатичній установі до прийняття рішення про визнання його недійсним і подальшого анулювання і знищення згідно з пунктами 110-113 цього Порядку або повернення заявнику.
У відповідності до п. 108 Порядку №302, паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі:
коли він підлягає обміну у зв'язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);
виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;
непридатності паспорта для подальшого використання;
припинення громадянства України або скасування рішення про громадянство України;
коли він заявлений як втрачений або викрадений та прийнято рішення про оформлення нового паспорта;
смерті особи, якій було видано такий паспорт;
закінчення строку його дії або прийняття рішення про обмін такого паспорта до закінчення строку його дії;
оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року з порушенням вимог законодавства;
неотримання його заявником протягом року.
У разі подання особою у строки, встановлені законодавством, документів для обміну паспорта у зв'язку із зміною імені паспорт, що підлягає обміну, визнається недійсним з дня подання документів для його обміну.
У разі неподання особою протягом місяця з дати зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації), документів для його обміну за наявності у ДМС відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про зміну відповідної інформації паспорт, який підлягає обміну, визнається недійсним.
Недійсні паспорти анулюються шляхом пробивання не менш як двох отворів у машинозчитуваній зоні, після чого знищуються (п. 110 Порядку №302).
Знищення недійсних паспортів здійснюється не рідше одного разу на місяць комісією у складі не менше трьох посадових осіб територіального органу та територіального підрозділу ДМС. Комісія складає акт про знищення недійсних паспортів у трьох примірниках (п. 112 Порядку №302).
Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, структурний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа із застосуванням засобів Реєстру вносить до бази даних Реєстру інформацію про факт подання особою заяви про втрату/викрадення паспорта, визнання недійсним, вилучення (у тому числі тимчасово), анулювання та знищення паспорта (п. 113 Порядку №302).
За змістом пункту 109 Порядку № 302, у разі коли рішення про оформлення паспорта прийнято працівником з порушенням вимог законодавства, керівник відповідного територіального органу або територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, який підписується працівником, що провів перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджується керівником територіального органу ДМС. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається до територіального органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
У разі виявлення територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС паспорта, оформленого територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, які підписуються працівником, що провів перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджуються керівником територіального органу ДМС. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається територіальному органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
У разі виявлення ДМС паспорта, оформленого територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства, керівник структурного підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок, який затверджується керівником ДМС або його заступником. Висновок та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.1997 Ренійським РВ УМВС України в Одеській області виданий паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - с. Булдуг, Сабірабадський район, Азербайджан).
Отже, видачі документу, що посвідчує особу громадянина України, передувало подання позивачем відповідних документів та проведення суб'єктом владних повноважень перевірки вказаних документів. Жодних зауважень до документів та порядку їх надання в уповноваженого органу під час видачі паспорта не було.
Разом з тим, з відповіді Ренійський РВ ГУДМС України в Одеській області, надісланої 04.09.2020 на запит Автозаводського відділу, встановлено, що згідно книги обліку надходження та витрачання бланків паспортів Ф-2 паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 24.10.1997 дійсно був виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області у зв'язку з обміном на ім'я ОСОБА_1 . Однак, при перевірці за обліками ЄІАС УМП «Заява про видачу паспорта» встановлено про відсутність заяви про видачу паспорта Ф-1. Згідно адресно-довідкової картотеки Ренійського РВ ГУДМС України в Одеській області будь які відомості про запитувану особу відсутні. Підтвердити факт належності до громадянства України немає можливості, оскільки відсутня заява про видачу паспорта громадянина України позивачу та безпосередні докази його постійної реєстрації на території України станом на 24.08.1991
Такий висновок став підставою для прийняття Автозаводським відділом УДМС рішення від 12.09.2020 про відмову в оформленні паспорта громадянина України в зв'язку з непридатністю паспорта для подальшого викоритання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким вилучено паспорт позивача та тимчасово відмовлено у оформленні паспорта громадянина України.
Проте, ці порушення, навіть якщо і були допущені, то не з вини позивача.
Фактично, відповідач посилається на допущення позивачем порушень у формі підробок, які виявилися у документації державного органу, що призвело до порушення прав позивача без можливості їх відновлення.
Суд зазначає, що юридичні факти мають підтверджуватися у встановленому порядку.
Відповідачем до матеріалів справи не надано належних доказів у розумінні КАС України на підтвердження факту подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, таких як вирок суду за статтею 358 Кримінального кодексу України.
При цьому, суд зауважує, що окремого рішення про визнання означеного паспорту недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню відповідачем 12.09.2020 не приймалося, а цією датою начальником Автозаводського районного відділу у місті Кременчуці УДМС України в Полтавській області затверджено рішення про відмову в оформленні паспорта громадянина України в зв'язку з непридатністю паспорта для подальшого використання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
З наявних у матеріалах справи доказів не встановлено того, що у межах спірних правовідносин не проводилася службова перевірка за фактом оформлення у 1997 році означеного бланку паспорту, з порушенням вимог законодавства та не складався висновок за результатами такої перевірки.
Суд зазначає, що в той же час позивачу 26.12.2014 було оформлено та видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 (орган видачі 5314), тобто у ЄАІС УМП ДМС України та ГУ ДМС України в Одеській області були наявні відомості про документування паспортом громадянина України на установчі дані на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п. 10.4 Порядок №320, погашаються, вважаються недійсними та знищуються паспорти: які обмінюються у зв'язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові; у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах): у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки); осіб, громадянство України яких припинено; знайдені, замість яких видано нові; померлих громадян; зіпсовані під час заповнення; оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України; не отримані власником протягом року.
Відповідно до п. 5.1 Інструкції про порядок замовлення, постачання, обліку, зберігання, передачі та знищення бланків документів суворого обліку та суворої звітності в Державній міграційній службі України, затвердженій наказом ДМС України №153 від 18.07.2012 (далі - Інструкція №153), недійсними бланками вважаються: зіпсовані (при виготовленні документа), анульовані (дія не відбулася), дефектні (відсутність пошкодження захисної сітки, друкованого тексту, водяних знаків, серій або номерів на бланках, наявність дубльованих номерів тощо), відсутні (що виявлено при відкритті пачки) та викрадені.
Відповідно до п.п. 11.1 та 11.4 Порядку №320, бланки паспортів громадянина України (далі - бланки) є документами суворої звітності, їх зберігання організовується таким чином, щоб запобігти їх втратам або крадіжкам.
У разі втрати чи крадіжки паспортів комісіями для роботи з бланками паспортів проводиться службове розслідування. Матеріали розслідування не пізніше 10-денного строку подаються до територіального органу, який негайно повідомляє ДМС України про втрату чи крадіжку бланків, а надалі інформує про вжиті заходи.
Слід зауважити, що в основу рішення відповідачем не покладено твердження про недійсність бланку спірного паспорту.
Посилаючись на відсутність заяви про видачу паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , відповідач стверджує у рішенні, що не може встановити підстави оформлення паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , а також перевірити достовірність документів, що були підставою для оформлення зазначеного паспорту.
Водночас, посилання відповідача щодо неможливості проведення ним перевірки достовірності документів, які були підставою для оформлення спірного паспорта не можуть вважатись достатньою та об'єктивною підставою для визнання виданого позивачу паспорту серії НОМЕР_1 недійсним.
Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду достатніх, достовірних та беззаперечних доказів того, що виданий позивачу Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 24.10.1997 паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , є таким, що був оформлений з порушенням вимог законодавства, та, як наслідок, був визнаний таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню.
Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно до ч. 1ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За приписами статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч вищенаведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його відзив.
Відповідно до змісту статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги фактичні обставини у цій справі, а також те, що права та інтереси позивача були порушені внаслідок прийняття 12.09.2020 та затвердження 12.09.2020 рішення, суд вважає за доцільне визнати протиправним та скасувати рішення Автозаводського відділу у місті Кременчуці УДМС України в Полтавській області про відмову в оформленні паспорта громадянина України в зв'язку з непридатністю паспорта для подальшого використання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи те, що відповідачем було визнано паспорт громадянина України ОСОБА_1 таким, що підлягає вилученню та знищенню та те, що відповідачами надано докази щодо вилучення у позивача Автозаводським відділом паспорта громадянина України та його знищення шляхом спалення, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України захисту підлягають саме порушенні права, суд дійшов висновку про зобов'язання Автозаводського відділу у місті Кременчуці Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Автозаводського відділу у місті Кременчуці УДМС України в Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Автозаводського відділу у місті Кременчуці Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (вул.Ігора Сердюка, 31/16, Кременчук, Полтавська область, 39600), Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 63, Полтава, Полтавська область, 36000) про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Автозаводського відділу у місті Кременчуці Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 12 вересня 2020 року про відмову в оформленні паспорта громадянина України в зв'язку з непридатністю паспорта для подальшого використання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Зобов'язати Автозаводський відділ у місті Кременчуці Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Автозаводського відділу у місті Кременчуці Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва