25 січня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/9913/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом,
Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі також позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі також відповідач) про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом, а саме просить:
- стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 24777,80 грн. на розрахунковий рахунок UA548999980314000699000016704, отримувач ГУК у Полтавській обл/тг смт. Чутове/18050400, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 24777,80 грн.
Ухвалою суду від 21.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Оголошення про відкриття провадження у справі розміщено на офіційному сайті Полтавського окружного адміністративного суду 02.12.2022, однак відповідач не скористався правом на надання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Полтавській області.
Відповідач подав до Чутівського відділення Карлівського ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування від 12.08.2016, в якій обрав ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування 2 групи.
Згідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №1445/6 від 12.08.2016 проведено нарахування зобов'язання у розмірі 24777,80 грн: 931,80 грн. (з урахуванням часткової сплати) по терміну сплати 20.02.2020; 944,60 грн. по терміну сплати 20.03.2020; 944,60 грн. по терміну сплати 20.04.2020; 944,60 грн. по терміну сплати 20.05.2020; 944,60 грн. по терміну сплати 20.06.2020; 944,60 грн. по терміну сплати 20.07.2020; 944,60 грн. по терміну сплати 20.08.2020; 944,60 грн. по терміну сплати 20.09.2020; 944,60 грн. по терміну сплати 20.10.2020; 944,60 грн. по терміну сплати 20.11.2020; 944,60 грн. по терміну сплати 20.12.2020; 1200,00 грн. по терміну сплати 20.01.2021; 1200,00 грн. по терміну сплати 20.02.2021; 1200,00 грн. по терміну сплати 20.03.2021; 1200,00 грн. по терміну сплати 20.04.2021; 1200,00 грн. по терміну сплати 20.05.2021; 1200,00 грн. по терміну сплати 20.06.2021; 1200,00 грн. по терміну сплати 20.07.2021; 1200,00 грн. по терміну сплати 20.08.2021; 1200,00 грн. по терміну сплати 20.09.2021; 1200,00 грн. по терміну сплати 20.10.2021; 1200,00 грн. по терміну сплати 20.12.2021.
Позивачем сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 14.04.2020 № 17225-53 на загальну суму 1876,40 гривень, яка вручена відповідачу 16.04.2020.
Посилаючись на несплату відповідачем податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В силу вимог пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Контролюючим органом складено податкову вимогу форми "Ф" від 14.04.2020 №17225-53, яка надіслана на адресу відповідача та вручена відповідачу 16.04.2020./а.с.14/
Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги суду не надано.
Згідно з приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку фізичних осіб 24777,80 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 24777,80 грн., суд вважає за необхідне стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 24777,80 грн.
Отже, позов Головного управління ДПС у Полтавській області належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 24777,80 грн. на розрахунковий рахунок UA548999980314000699000016704, отримувач ГУК у Полтавській обл/тг смт. Чутове/18050400, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення.
Суддя К.І. Клочко