. 25 січня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10325/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Чеснокової А.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" до Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
23 листопада 2022 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, третя особа ТОВ "Полтаваенергозбут", в якій просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо безпідставного списання з банківського розрахункового рахунку ПрАТ "Кременчуцький колісний завод" в рамках виконавчого провадження № 70072259 суми винагороди приватного виконавця в розмірі 116666,67 грн. та зобов'язати відповідача повернути позивачу стягнуті в сумі 116666,67 грн кошти,
визнати протиправними дії відповідача щодо безпідставного списання з банківського розрахункового рахунку позивача в рамках виконавчого провадження № 70072259 суми мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 337,48 грн. та зобов'язати відповідача повернути позивачу стягнуті кошти в сумі 337,48 грн,
зобов'язати ТОВ "Полтаваенергозбут" та ПрАТ "Кременчуцький колісний завод" провести звірку взаємних розрахунків станом на 12 жовтня 2022 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що відповідачем без достатніх на те правових підстав списано з рахунка позивача суму винагороди приватного виконавця та мінімальних витрат виконавчого провадження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року позивачу поновлено строк звернення до суду з позовом, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
20 січня 2023 року до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову. Зазначав, що стягнення сум винагороди приватного виконавця та мінімальних витрат виконавчого провадження відбулось на підставі відповідних постанов, які позивачем не оскаржувались та в силу Закону України "Про виконавче провадження" мають статус виконавчих документів.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
17 жовтня 2022 року позивач отримав постанови приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. про відкриття виконавчого провадження від 13 жовтня 2022 року у виконавчому провадженні № 70072259, відкритому за заявою ТОВ "Полтаваенергозбут" на підставі ухвали Господарського суду Полтавської області у справі № 917/442/22.
Разом із вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження ПрАТ "Кременчуцький колісний завод" отримано постанови приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. від 13 жовтня 2022 року у виконавчому провадженні № 70072259, зокрема, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено загальну суму розміру мінімальних витрат 337,48 грн. та про стягнення з боржника основної винагороди, якою з ПрАТ "Кременчуцький колісний завод" стягнуто основну винагороду у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню.
20 жовтня 2022 року з банківського розрахункового рахунку позивача в АТ "Індустріалбанк" в межах виконавчого провадження № 70072259 відповідачем на виконання рішення господарського суду у справі № 917/442/22 стягнуто на користь ТОВ "Полтаваенергозбут" 1166666,67 грн, а підставі зазначених вище постанов списано кошти в сумі 1284033,34 грн., з яких: 116666,67 грн. (винагорода приватного виконавця) та 337,48 грн. (мінімальні витрати виконавчого провадження).
Наполягаючи на безпідставності списання відповідачем коштів позивач звернуся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2020 №1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині першій статті 5 Закону №1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 42 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
За правилами статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось позивачем, що 20 жовтня 2022 року відповідач забезпечив виконання ухвали господарського суду Полтавської області у справі № 917/442/22 шляхом стягнення з боржника суми в розмірі 1166666,67 грн на користь ТОВ "Полтаваенергозбут", а відтак у останнього виникли підстави для вирішення питання про визначення розміру основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню з боржника.
У розумінні пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Відтак, постанови відповідача від 13 жовтня 2022 року у виконавчому провадженні № 70072259, зокрема, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди мають статус виконавчих документів.
Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, постанови відповідача від 13 жовтня 2022 року у виконавчому провадженні № 70072259 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди боржником не оскаржувались, а відтак є чинними та такими, що підлягають обов'язковому виконанню.
За викладених обставин доводи позивача про безпідставність списання коштів на покриття мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди не знаходять свого підтвердження під час розгляду справи судом, тобто є хибними.
Враховуючи зазначене, у дослідженому судом випадку відповідач під час списання коштів на підставі постанов від 13 жовтня 2022 року у виконавчому провадженні № 70072259 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди діяв на підставі, в межах і спосіб, встановлений приписами Закону №1404-VІІІ.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
. Відмовити в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" ( проїзд Ярославський, 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ЄДРПОУ 00231610 ) до Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича ( вулиця Троїцька, 89-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код 3010614833, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул. Панянка, 65-Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ЄДРПОУ 42223804 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова