Справа № 420/13756/22
(додаткове)
24 січня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Чугунова Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст заяви
02 січня 2023 року за вх. № 136/23 судом зареєстровано заяву представника позивача адвоката Чугунова Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Вказана заява вмотивована тим, що рішенням суду від 26.12.2022 у справі № 420/13756/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі. При цьому, у позовній заяві представником позивача - адвокатом Чугуновим С.О. відповідно до приписів ч. 7 ст. 139 КАС України було заявлено, що позивач планує понести судові витрати, пов'язані із розглядом даної справи. Зокрема, витрати на правничу допомогу надану адвокатом Чугуновим С.О. в сумі 4 000,00 грн. підтверджується договором про надання правничої допомоги № 31-07/2022 від 30.07.2022 р., додатковою угодою від 15.08.2022 № 1 до цього договору, актом приймання передачі наданої правової допомоги від 30.12.2022 № 1, та є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, ціною позову та значенням справи для сторін.
06.01.2023 р. представником відповідача надано заперечення, яким просить відмовити у задоволені заяви представника позивача адвоката Чугунова Сергія Олександровича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн., оскільки прохальна частина позовної заяви взагалі не містила вимог щодо сплати судових витрат на правничу допомогу. При цьому, заявлену суму витрат на правову допомогу у розмірі 4 000 грн. вважає неспівмірною із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання таких послуг, оскільки підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію позивача, а відтак не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження сплати заявленої суми у розмірі 5 000, 00 грн. за надання правничої допомоги. При цьому, необхідно врахувати обставини, що незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян.
III. Процесуальні дії суду
Ухвалою суду від 03.01.2023 року заяву представника позивача адвоката Чугунова Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду в порядку письмового провадження з 04 січня 2023 року без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
26.12.2022 Одеським окружним адміністративним судом задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України з Одеської області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11.01.2016 року № 338, відносно ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 пенсійні виплати, які утримано на виконання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11.01.2016 року № 338.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 гривень.
У змісті позову ( а.с. 6 ) представник позивача адвокат Чугунов С.О. відповідно до приписів ч. 7 ст. 139 КАС України заявив, що позивач планує понести судові витрати, пов'язані із розглядом даної справи.
V. Норми права, які застосував суд
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст.134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. ( частини 3 -7 статі 134 КАС України)
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Статтею 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу ( частини 1, 3 5 цієї статті КАС України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
VI. Оцінка суду
Зміст наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що КАС України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, як обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи на підставі належних та допустимих доказів.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Адміністративне судочинство спрямоване на зміцнення законності, правопорядку та попередження правопорушень, а також сприяє активному та ініціативному виявленню порушень прав, свобод та інтересів осіб з боку влади та поновлення цих прав чи запобігання їх порушенню, а тому суди адміністративної юрисдикції повинні захищати такі права фізичних і юридичних осіб (зокрема й право на відшкодування витрат на правову допомогу) усіма передбаченими й дозволеними законодавством України способами.
Одночасно, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Разом з тим, у постанові від 13.05.2021 у справі № 200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України щодо ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що: "Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України лише за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України”.
Аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 28.10.2021 у справі № 160/15983/20.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа № 815/1479/18), від 15.07.2020 (справа № 640/10548/19), від 21.01.2021 (справа № 280/2635/20).
Така ж правова позиція була викладена в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19), де зазначено, що оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до норм процесуального кодексу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено судом, представником позивача на підтвердження обґрунтованості витрат на правничу допомогу до суду подано наступні документи, зокрема
- договір № 31-07/22 від 31.07.2022 р. про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_1 ( Клієнт) та адвокатом Чугуновим С.О. ( Адвокат), за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати Клієнту правову допомогу яка включаю в себе юридичне консультування, підготовку та аналіз документи, надання допомоги адвоката (захисника) при представництві інтересів останнього у всіх правових питаннях, а також представництво та правовий захист при вирішенні питань в будь яких органах державної влади, органах місцевого самоврядування ….., а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору в строки та за умовах ним визначених. Клієнт для виконання цього Договору уповноважує Адвоката представляти його інтереси та вести справи Клієнта в усіх без виключення судах. ( пункти 1.1.-1.2. договору). Гонорар є формою винагороди Адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнта. За надання правової допомоги щодо представництва Клієнта Сторони встановили розмір гонорару який передбачений додатковою угодою до цього договору. Оплата гонорару повинна здійснюватися Клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвоката або в готівковій формі. ( пункти 5.1- 5.3. договору) ( а.с. 95-96)
- додаткову угоду № 1 від 15.08.2022 року до договору № 31-07/22 від 31.07.2022 р. про надання правової допомоги, якою сторони визначили порядок оплати гонорару Адвоката за надання наступної правової допомоги: первинна консультація - 300,00 грн., написання адвокатського запиту - 500,00 грн., написання позовної заяви - 2 000,00 грн., написання відповіді на відзив - 1200,00 грн. Оплата гонорару Адвоката здійснюється на підставі підписаних актів приймання передачі наданої правової допомоги. ( а.с. 97)
- акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 30.12.2022 р. за договором № 31-07/22 від 31.07.2022 р. про надання правової допомоги, згідно якому Адвокатом надано Клієнту наступні види правової допомоги - первинна консультація - 300,00 грн., написання адвокатського запиту - 500,00 грн., написання позовної заяви - 2 000,00 грн., написання відповіді на відзив - 1200,00 грн. Гонорар Адвоката буде сплачено Клієнтом протягом п'яти днів з моменту винесення судового рішення ( а.с. 97 зворотній бік)
- квитанція до прибуткового касового ордера № 2 від 30.12.2022 р. на суму 4 000,00 грн.
При цьому, суд зазначає, що відповідач до суду подавав клопотання, яким вважає заявлену до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу неспівмірною із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання таких послуг, оскільки підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію позивача, а відтак не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат у розрізі їх видів наданих послуг, суд, з урахуванням аргументів клопотання відповідача, вважає за необхідне зазначити таке.
У постанові Верховного суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15 зазначено, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість, саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.
Доводів невідповідності критерію розумності розміру витрат, який заявлено до стягнення в заяві представника позивача адвоката Чугунова С.О., а також необґрунтованості сум цих витрат, як то визначено статтею 134 КАС України представник відповідача не навела.
При цьому, суд зауважує, що у поданих клопотаннях представник відповідача обмежилась посиланням на нескладність категорії даної справи та на те, що рішення у даній справі винесено у письмовому провадженні.
Крім того, суд звертає увагу відповідача, що вищеописані процесуальні норми передбачають право сторони на подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а не відмова у їх стягненні.
Щодо доводу представника відповідача про відсутність документа на підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката, то суд вважає його необґрунтованим та спростовується наявною у справі квитанцією до прибуткового касового ордера № 2 від 30.12.2022 р. про отримання адвокатом Чугуновим С.О. від ОСОБА_1 4 000,00 грн. за надану правову допомогу.
Суд додатково вказує, що Верховний Суд в постанові від 21.08.2020 по справі № 520/2915/19 зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Підсумовуючи наведене суд зазначає, що заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу є належним чином обґрунтованою сумою компенсації витрат на правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, а відтак вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання представника позивача про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог з урахуванням принципів справедливості, обґрунтованості, співмірності та пропорційності у розмірі 4 000,00 грн.
VII. Висновок суду
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. ( ч. 1 ст. 77 КАС України).
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 7 статті 134 КАС України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
На підставі наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про ухвалення додаткового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 гривень.
Керуючись статтями 4, 77, 134, 139, 143, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Заяву представника позивача адвоката Чугунова Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 ( чотири тисячі грн. 00 копійок) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна