Справа № 420/16962/22
25 січня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -
До Одеського окружного адміністративного суду 22 листопада 2022 року надійшов позов ОСОБА_1 до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці № 48-дс від 11.11.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »;
- стягнути з Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору за подання даного адміністративного позову у розмірі 992 грн. 40 коп.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач не погоджується з оскаржуваним наказом, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню та зазначає, що порушення вимог закону та його законних прав полягають в наступному.
В наказі, що оскаржується не вказано в чому саме, відповідно до вимог ст. 65 Закону України «Про державну службу», полягає вчинений ОСОБА_1 дисциплінарний проступок, що міг являтись підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Так під час проведення дисциплінарного провадження не встановлено і у наказі, що оскаржується, а також у поданні дисциплінарної комісії не вказано, які конкретно протиправні дії або бездіяльність були допущені позивачем у кожній із описаних подій, що мали місце в зоні діяльності відділу митного оформлення № 4 митного посту «Одеса-порт» Одеської митниці Держмитслужби, які причини і умови призвели до їх вчинення, які документи і матеріали підтверджують факт вчинення дисциплінарного проступку саме ОСОБА_1 .
Позивач зазначає, що перелічення у наказі Одеської митниці № 48-дс від 11.11.2022 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » пункту основних посадових обов'язків начальника відділу митного оформлення № 4 митного посту «Одеса-порт» Одеської митниці, як і сам факт перебування на посаді начальника відділу митного оформлення № 4 митного посту «Одеса-порт» Одеської митниці не може бути безапеляційною підставою для застосування дисциплінарного стягнення до особи, без встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
В оскаржуваному наказі взагалі відсутній стислий виклад обставин справи і за що саме ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності. В оскаржуваному наказі не визначений вид дисциплінарного проступку, який начебто вчинив державний службовець.
Позивач наголошує, що в оскаржуваному наказі одночасно йде посилання на 2 різні види дисциплінарних проступків, але не вказано, який же з них конкретно вчинив державний службовець. А тому саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також ненаведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.
Позиція Одеської митниці, обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що під час дисциплінарного провадження відносно посадової особи Одеської митниці Держмитслужби Дмитра Боровика - начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці Держмитслужби дисциплінарною комісією встановлено факт вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку та інших ознак, що складають зміст дисциплінарного правопорушення.
ОСОБА_2 відповідно до наданих ним пояснень не усвідомлює та не визнає своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку.
Отже, керуючись приписами ст. 65, ст. 66, Закону України «Про державну службу», Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1039, враховуючи наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія дійшла висновку щодо доцільності звернення до начальника Одеської митниці з поданням про дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани до начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ОСОБА_1 .
Таким чином, на думку відповідача, притягнення начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани здійснено обґрунтовано та правомірно, підстави для визнання наказу Одеської митниці від 11.11.2022 року №48-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » незаконним та скасування в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача відсутні, а тому відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
14 грудня 2022 року від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/6136/22).
15 грудня 2022 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вхід. ЕП/37203/22).
Станом на 25 січня 2023 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 є державним службовцем та проходить державну службу на посаді заступника начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста
«Чорноморськ» Одеської митниці.
Наказом виконуючого обов'язки начальника Одеської митниці від 22.09.2022 року № 6-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника відділу митного оформлення № 3 митного поста «Чорноморськ-порт» Одеської митниці ОСОБА_3 (а.с. 104).
Наказом виконуючого обов'язки начальника Одеської митниці № 48-дс від 11.11.2022 року «Про притягнення до дисціплінарної відповідальності ОСОБА_1 » за неналежне виконання пункту 1 розділу 3 посадової інструкції начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці, незадовільний рівень організації роботи підпорядкованого відділу митного оформлення за час перебування на посаді начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці, незабезпечення контролю за виконанням підпорядкованими посадовими особами вимог законодавства з питань митної справи, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани заступника начальника відділу митного оформлення № 3 митного поста «Чорноморськ-Одеса» Одеської митниці ОСОБА_1 (а.с. 103).
Як зазначено в оскаржуваному наказі, Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи за результатами дисциплінарного провадження, порушеного наказом Одеської митниці від 22.09.2022 року № 6-дс (зі змінами) стосовно заступника начальника відділу митного оформлення № 3 митного поста «Чорноморськ-порт» Одеської митниці Дмитра Боровика, встановлені порушення законодавства з питань митної справи.
Так, згідно Акту про результати проведення перевірки з окремих питань від 13.09.2022 року №7.10-25/1077 встановлено, що митне оформлення вантажів за ЕМД № № UА500050/2022/002980, UА500050/2022/003353, UА500020/2022/003384, UА500050/2022/002985, UА500050/2022/002201 було здійснено посадовими особами відділу митного оформлення №4 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці з порушеннями вимог законодавства з питань митної справи, а саме пункту 3.8 розділу III Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №631, підпункту 1.3 пункту 1 розділу II Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2013 року № 1316, пункту 10 розділу VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 року № 684.
Як зазначено у спірному наказі, вказані вище порушення нормативно-правових актів відбулися внаслідок неналежної організації роботи та відсутності контролю з боку ОСОБА_3 (начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці з 30.06.2021 року по 11.09.2022 року) за діями посадових осіб цього відділу митного оформлення під час здійснення митного контролю та митного оформлення у вказаних вище випадках.
Таким чином, заступником начальника відділу митного оформлення № 3 митного поста «Чорноморськ-порт» Одеської митниці Дмитром Боровиком під час перебування на посаді начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці допущено неналежне виконання своїх посадових обов'язків, передбачених пунктом 1 розділу 3 посадової інструкції, чим порушено пункти 6, 7 частини першої статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889- VIII «Про державну службу».
Підставою для прийняття вказаного наказу стали: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи Одеської митниці Державної митної служби України відносно ОСОБА_3 від 07.11.2022 року № 7.10-25/902П, матеріали дисциплінарної справи, пояснення ОСОБА_1 від 28.09.2022 року б/н.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим наказом, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Джерела права та висновки суду
Відповідно до Конституції України, Україна є правовою державою (ст.1) та в ній визнається принцип верховенства права (ст.8 Конституції). Визначальним принципом верховенства права є невичерпність прав людини і основних свобод.
На підставі ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
На підставі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Статтею 64 Закону України «Про державну службу» встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Частиною 1 ст.65 Закону України «Про державну службу» визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно із ч.1 ст.67 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» передбачено, що серед іншого дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Частинами 1, 2 ст. 77 Закону України «Про державну службу» визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Як встановлено судом, відповідно до описової частини наказу № 48-дс від 11.11.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », зазначено, що згідно Акту про результати проведення перевірки з окремих питань від 13.09.2022 року № 7.10-25/1077 встановлено, що митне оформлення вантажів за ЕМД № 500050/2022/002980, № 500050/2022/003353, № 500050/2022/003384, № 500050/2022/002985, № 500050/2022/002201 було здійснено посадовими особами відділу митного оформлення № 4 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці з порушенням вимог законодавства з питань митної справи, а саме п. 3.8. розділу III Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012 р. (надалі Порядок № 631), підпункту 1.3 п. 1 розділу II Порядку Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2013 р. № 1316 (надалі Порядок № 1316), п. 10 розділу VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України
№ 684 від 31.07.2015 р. (надалі Порядок № 684).
Тобто в самому наказі чітко зазначено, що порушення якщо і були допущені, то були допущені саме посадовими особами відділу митного оформлення № 4 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці, проте не ОСОБА_1 , який на думку суду, не може нести персональну дисциплінарну відповідальність за проступки інших осіб.
Як зазначено у спірному наказі, вказані порушення відбулись внаслідок неналежної організації роботи та відсутності контролю за діями посадових осіб цього відділу митного оформлення з боку ОСОБА_1 .
В той же час, в мотивувальній частині подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи Одеської митниці відносно ОСОБА_3 від 07.11.2022 року № 7.10-25/902П зазначено, що безпосередньо ОСОБА_1 були начебто допущені порушення при оформленні:
- ЕМД № 500050/2022/002980 від 13.04.2022 р. п. 3.8. розділу III Порядку № 631;
- ЕМД № 500050/2022/003353 від 19.05.2022 р. п. 3.8. розділу III Порядку № 631, підпункт 1.3. п. 1 розділу II Порядку № 1316, п. 3 розділу VII Порядку № 684;
- ЕМД № 500050/2022/003384 від 21.05.2022 р. п. 3.8. розділу III Порядку № 631, підпункт 1.3. п. 1 розділу П Порядку № 1316, п. З розділу VII Порядку № 684;
- ЕМД № 500050/2022/002985 від 13.04.2022 р. ніяких порушень не допущено;
- ЕМД № 500050/2022/002201 від 15.02.2022 р. п. 3.8. розділу III Порядку № 631, підпункт 1.3. п. 1 розділу П Порядку № 1316.
При цьому, судом встановлено, що по ЕМД № 500050/2022/003384 додаткова форма митного контролю була сформована у день, коли у ОСОБА_1 був вихідний день.
Форма митного контролю по ЕМД № 500050/2022/002201 за кодом 202-1 була сформована іншим підрозділом саме як основна форма, а не додаткова, в 17 год.45 хв., тобто
після закінчення робочого часу ОСОБА_1 та оформлення цієї МД здійснював ОСОБА_4 .
Окрім того, як зазначає позивач, по всім 5 митним деклараціям ОСОБА_1 не міг виконати вимоги п.п. 3.8 розділу III Порядку № 631, оскільки він передбачає внесення таких даних одночасно до Інформаційного аркушу (подається при заповненні митної декларації в паперовому вигляді, всі вищенаведені ЕМД надавались у електронному вигляді) та до АСМО. Тим більше, що вказаним Порядком № 631 не передбачено до якого саме АСМО необхідно вносити ці дані. Окрім того ПІК «Інспектор» не має відповідних граф або полів для внесення таких даних, оскільки ПІК не передбачені такі зміни з моменту введення в дію Порядку №631.
Так, відповідно до п. 1.5. розділу І Порядку № 631, митні формальності, передбачені цим Порядком, виконуються одноосібно посадовою особою ПМО, призначеною для виконання митних формальностей за відповідною МД, згідно з пунктом 3.7 розділу III цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктами 4.7 та 4.8 розділу VI цього Порядку, та випадків, коли окремі митні формальності здійснює підрозділ митних компетенцій.
Згідно із п. 1.8. розділу І Порядку № 631, у разі виникнення затримки у виконанні відповідної митної формальності посадова особа митного органу, яка виконує цю митну формальність, вносить відповідну відмітку про затримку до АСМО.
На підставі п. 2.2. розділу II Порядку № 631, у разі здійснення митного оформлення товарів за ЕМД інформація про необхідність подання сканованих копій документів, зазначених в графі 44 ЕМД, надсилається Декларанту електронним повідомленням, засвідченим КЕП посадової особи митного органу, на вимогу якої здійснюється витребування відповідних документів, у тому числі посадової особи підрозділу митних компетенцій.
Пунктом 2.3. розділу II Порядку № 631 передбачає, що у разі здійснення митного оформлення товарів за ЕМД інформація про необхідність подання додаткових документів чи відомостей про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару згідно з Кодексом надсилається Декларанту електронним повідомленням, засвідченим КЕП посадової особи митного органу, на вимогу якої здійснюється витребування відповідних документів, у тому числі посадової особи підрозділу митних компетенцій.
Пунктом 3.7. розділу III Порядку № 631 передбачено, посадова особа ПМО для виконання митних формальностей за відповідною МД призначається в автоматичному режимі АСМО в порядку черговості надходження МД для митного оформлення.
Відповідно до п. 3.8. розділу III Порядку №631, виконання митних формальностей за МД може бути передано іншій посадовій особі ПМО (з внесенням відповідних відомостей до Інформаційного аркуша та до АСМО) керівником цього ПМО або особою, яка виконує його обов'язки, якщо: посадова особа ПМО, яка розпочала митні формальності за МД, не завершила їх у свій робочий час або перебуває у стані тимчасової непрацездатності.
Згідно із п. 3.10. розділу III Порядку №631, під час виконання митних формальностей за ЕМД Декларанту за допомогою АСМО надсилається інформація про: необхідність надання додаткових документів; необхідність пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного огляду; посадову особу ПМО, яка призначена для виконання митних формальностей за ЕМД.
Передбачений же «Додатком 1» до Порядку № 631 «ІНФОРМАЦІЙНИЙ АРКУШ ДО МД» заповнюється тільки при поданні митної декларації в паперовому вигляді і складається саме декларантом.
Пунктом 1.1. розділу II Порядку № 1316 передбачено, що якщо за результатами застосування системи управління ризиками виникла необхідність огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, посадова особа митного органу, яка виявила таку необхідність, особисто інформує керівника підрозділу митного оформлення або особу, яка виконує його обов'язки, для прийняття рішення про проведення огляду не пізніше 10 хвилин з моменту виявлення необхідності проведення огляду.
При цьому в автоматизованій системі митного оформлення (далі - АСМО) проставляється відмітка про час виявлення необхідності проведення огляду, яка свідчить про інформування керівника підрозділу митного оформлення або особи, яка виконує його обов'язки, з метою прийняття рішення про проведення огляду.
На підставі п. 1.3. розділу II Порядку № 1316 рішення про проведення огляду оформляється шляхом: проставлення в АСМО керівником підрозділу митного оформлення або особою, яка виконує його обов'язки, відмітки щодо проведення огляду (має бути вказано обсяг огляду, а також необхідні для його проведення технічні засоби митного контролю у разі, якщо ці відомості не визначені за результатами застосування системи управління ризиками); надання посадовій особі митного органу доручення про проведення огляду (далі - доручення) шляхом проставляння відміток в АСМО.
Згідно п. 1.5. розділу II Порядку № 1316 у разі якщо декларування товарів здійснюється на підставі електронних документів, рішення про проведення огляду оформляється у вигляді електронного повідомлення про проведення огляду, засвідченого електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (далі - повідомлення), що направляється електронними каналами зв'язку декларанту.
Відповідно до п. 3 розділу VII Порядку № 684 посадові особи митниці (митного поста) Держмитслужби, які здійснюють митний контроль у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов'язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей та доповнюють/змінюють його за результатами проведення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), відомостей, результатів застосування технічних засобів митного контролю, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.
Як встановлено судом, ні одну із вищезазначених 5-ти митних декларацій не заповнював і по ним не виконував митні формальності особисто ОСОБА_1 , а тому відповідно до вимог нормативних актів, що наведені вище, такі відомості повинна були вносити саме посадова особа митного органу, що здійснює митні формальності.
Тобто сама дисциплінарна комісія вказує, що порушення якщо і були допущені, то були допущені саме посадовими особами відділу митного оформлення № 4 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці, а ніяк не самим ОСОБА_1 .
Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення закріплені у статті 74 Закону №889-VIII і полягають, зокрема, в наступному: дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби; дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення; - за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення; - дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Вирішуючи спір, суд прийшов до висновку, що ні сам оскаржений наказ, ні подання дисциплінарної комісії, яке стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу, не відповідають встановленим законом вимогам щодо повного і всебічного з'ясування обставин допущеного ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та доведення вини позивача у його вчиненні.
Так, під час проведення дисциплінарного провадження не встановлено, які конкретно протиправні дії або бездіяльність були допущені позивачем у кожній із описаних подій, що мали місце в зоні діяльності митного посту «Одеса-порт» Одеської митниці, які причини і умови призвели до їх вчинення, які документи і матеріали підтверджують факт вчинення проступку саме ОСОБА_1 .
Перелічення у наказі Одеської митниці № 48-дс від 11.11.2022 року «Про притягнення до дисціплінарної відповідальності ОСОБА_1 » пунктів основних посадових обов'язків посадової інструкції посаді начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці, як і сам факт перебування на посаді начальника відділу митного оформлення митного поста не може бути безапеляційною підставою для застосування дисциплінарного стягнення до особи, без встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Також суд зазначає, що згідно із ст. 71 Закону України «Про державну службу» порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
В розвиток цієї норми закону, постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 р. № 1039 затверджено «Порядок здійснення дисциплінарного провадження».
Відповідно до п. 1 «Порядку здійснення дисциплінарного провадження» цей Порядок визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державнихслужбовців.
На підставі п. 2 2. 1 «Порядку здійснення дисциплінарного провадження» процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Згідно до вимог п. 27 «Порядку здійснення дисциплінарного провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039, тривалість формування дисциплінарної справи не може перевищувати 20 календарних днів.
За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб'єктом призначення, але не більш як до 30 календарних днів
Як встановлено судом, наказом Одеської митниці Державної митної служби України № 6-дс від 22.09.2022 р. порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 .
Як вбачається з обкладинки «Матеріалів дисциплінарної справи за результатами здійснення дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника відділу митного оформлення № 3 митного поста «Чорноморськ-порт» № 81 начальника митного поста «Чорноморськ-порт» Одеської митниці Дмитра Боровика» на ній взагалі відсутні дані про початок її формування та завершення формування, оскільки вказані графи взагалі не заповнені.
В той же час, на аркушах 44-45 дисциплінарної справи мається пояснення ОСОБА_1 на ім'я голови дисциплінарної комісії ОСОБА_5 від 28.09.2022 р., тобто навіть із тексту цього пояснення видно, що дисциплінарна справа почала формуватись не пізніше 28.09.2022 р.
Відповідно до опису матеріалів дисциплінарної справи, вона сформована 07.11.2022 року. Тобто тривалість формування дисциплінарної справи склала 41 календарний день.
В матеріалах дисциплінарної справи наявний тільки наказ Одеської митниці Державної митної служби України № 30-дс від 26.10.2022 року, відповідно до п. 1.3 якого було продовжено тільки строк здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 до 60 днів, а ніякого рішення стосовно продовження строку формування дисциплінарної справи понад 20 днів прийнято не було.
Подання ж дисциплінарної комісії складено 07.11.2022 року на підставі розгляду матеріалів даної дисциплінарної справи.
Тобто з викладеного вбачається, що строк формування даної дисциплінарної справи був перевищений на 21 календарний день від звичайного строку її формування та на 11 днів від максимального строку на який він міг би бути продовжений відповідною посадовою особою, хоча в матеріалах справи відсутній будь-який наказ про продовження такого строку формування дисциплінарної справи, а тому розгляд цієї дисциплінарної справи дисциплінарною комісією та подальше оформлення нею подання вчиненні із порушенням встановленої законом процедури.
Також судом встановлено, що в порушення вимог ст. 76 Закону України «Про державну службу» та п. 31 «Порядку здійснення дисциплінарного провадження» ОСОБА_1 був позбавлений права ознайомитись із матеріали дисциплінарної справи 07.11.2022 року та така можливість йому була надана лише 15.11.2022 р., тобто вже після видання наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, чим він був позбавлений права: надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
В порушення абзацу 2 пункту 32 «Порядку здійснення дисциплінарного провадження» ОСОБА_1 , як державному службовцю, повідомлення про дату, час і місце та спосіб проведення засідання дисциплінарної комісії здійснене не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання дисциплінарної комісії не було, оскільки в матеріалах справи таке повідомлення відсутнє.
Матеріали дисциплінарної справи містять лише лист про вже внесене подання дисциплінарної комісії від 07.11.2022 р. за вих. № 7.10-17/893.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності проведено не об'єктивно, упереджено, неповно з порушенням його прав, як державного службовця, при проведенні даного дисциплінарного провадження, з порушенням процедури притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіряючи оскаржуване позивачем рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність його критеріям, наведеним у частині 2 статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що при його прийнятті відповідач діяв з без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
У Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: «Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям».
Пропорційність - один із загальних принципів права Європейського співтовариства. Спочатку він був визнаний Судом ЄС, а згодом закріплений як загальний принцип в Угодах про утворення ЄС (зокрема, в ст. 5 Договору про заснування Європейського співтовариства). У розгорнотому формулюванні він звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов'язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу.
Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається та дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи спірне рішення не дотримався принципу співмірності між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до переконання, що рішення відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани - не відповідає критерію пропорційності.
У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що саме дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 було проведено із суттєвими порушеннями вимог закону та його прав, а рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності прийнято безпідставно, при відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку, а тому наказ № 48-дс від 11.11.2022 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » є протиправним та підлягає скасуванню.
Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного наказу. Його доводи є безпідставними та необґрунтованими, оскільки спростовуються наведеними вище обставинами, встановленими судом, та нормами права, застосованими при вирішенні цього спору.
Таким чином, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що в позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції № 8291-7324-0592-2917 від 22.11.2022 року, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 992,40 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у загальному розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці № 48-дс від 11.11.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі в розмірі 992 грн. 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Одеська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (вул. Лип Івана та Юрія, буд.21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).
Суддя С.О. Cтефанов