Справа № 420/14978/22
23 січня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання перерахунок та виплату грошового забезпечення, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927,84 гривень з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 12.08.2021 включно у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 12.08.2021 включно у загальній сумі 184716,82 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період проходження служби з 15.08.2014 по 12.08.2021 йому не в повному розмірі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення. Разом з тим, приймаючи до уваги, що останнє, перед оспорюваним періодом, підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулось з 1 січня 2008 року (постанова Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294), то відповідно до Порядку № 1078 базовим місяцем для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Крім того, всупереч абз. 4, 5, 6 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» відповідач не виплатив на користь позивача індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн. в місяць.
З посиланням на практику Верховного Суду та норми національного законодавства, позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить його задовольнити.
(б) Позиція відповідача
10.11.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій він просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача звертає увагу, що проведення індексації перебуває у прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі. Розрахунком фонду грошового забезпечення відповідача на 2016 рік, на 2017 рік та зведеним фондом грошового забезпечення фонду грошового забезпечення відповідача за 2018 рік, що затверджені розпорядником коштів вищого рівня, не передбачено асигнувань для проведення індексації грошового забезпечення. Відтак, у відповідача були відсутні фінансові ресурси для виплати індексації. При цьому, визначення базового місяця для розрахунку індексації належить до дискреційних повноважень відповідача, які суд перебирати на себе не може.
Крім того, відповідач зазначає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення здійснюється індивідуально для кожного військовослужбовця та залежить, в тому числі, від обставин проходження ним служби (підвищення або переміщення по службі, присвоєння чергових знань з підвищенням окладів тощо).
Також відповідач наголошує, що індексація у березні 2018 року не нараховується, у зв'язку з тим, що підвищення грошового забезпечення позивача перевищує суму індексації, яка склалась у місяці підвищення доходу відповідно до Довідки від 14.05.2021 № 343/ф. При цьому, індексація грошового забезпечення провадиться, якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації - 103 %. Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації лише у грудні 2018 року і становив 3,7%, а тому передбачених законних підстав для індексації грошового забезпечення позивача за період з березня 2018 року по вересень 2018 року взагалі немає.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
31.10.2022 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
IV. Обставини, встановлені судом
Позивач з 15.08.2014 по 12.08.2021 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та був зарахований на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 12.08.2021 № 156 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , знято зі всіх видів забезпечення.
На звернення позивача щодо індексації його грошового забезпечення відповідач листом від 05.08.2021 № 2202 повідомив, що відповідно до листа Директора Департаменту фінансів від 04.01.2016 вих.№ 248/3/9/1/2, у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (зі змінами), індексація грошового забезпечення не нараховується та не виплачується до окремого розпорядження, а, отже, за вказаний період індексація грошового забезпечення не може бути нарахована та виплачена.
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення частково. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 року (далі - Закон №1282-ХІІ).
Згідно зі ст.2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078).
Згідно з п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Таким чином, відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з п.10-2 Порядку №1078 (в редакції, яка застосовується з 01.12.2015 року) для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
З огляду на наведене суд встановив, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових, в даному випадку окладу), є базовим при проведенні індексації. Дана норма стосується також і новоприйнятих військовослужбовців, що передбачено п.10-2 Порядку №1078.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294 (далі - постанова №1294), яка набрала чинності 01.01.2008, та якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.
Тобто з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові по справі №400/1118/21 від 26.01.2022.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскільки доказів підвищення у період з 01.01.2008 по 01.03.2018 тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, до суду відповідач не надав, тому при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, базовим місяцем повинен бути січень 2008 року.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідач у листі від 05.08.2021 № 2202 та у відзиві на позовну заяву повідомляє, що у розрахунковому фонді відповідача не передбачалось асигнувань для проведення індексації грошового забезпечення. Крім того, відповідач звертає увагу, що для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в січні 2016 року - лютому 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було.
Враховуючи норми ч.3 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, абз.1-2 п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року №1153/2008, відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та не закладення до бюджету коштів для виплати індексації не позбавляють відповідача обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.
Між тим, відсутність бюджетного фінансування вказаної витрати не позбавляє позивача права на її отримання і не звільняє від обов'язку її виплачувати.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.
При цьому, враховуючи, що індексація позивачу не виплачувалась взагалі суд робить висновок про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі позивачу індексації грошового забезпечення у періоді з 01.12.2015 по 28.02.18 включно.
Щодо застосування базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача - січень 2008 року при проведенні такого нарахування та виплати суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 дійшов висновку про те, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення. У даній правовій ситуації індексація не була нарахована та виплачена позивачеві. Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.
При цьому, суд звертає увагу, що 29 листопада 2021 р. Верховний Суд ухвалив постанову у справі №120/313/20-а, в якій висловив протилежний висновок:
Стосовно дискреційних повноважень, Суд неодноразово зазначав, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17. Також Верховний Суд раніше вже звертав увагу на те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації (пункт 26 постанови від 5 лютого 2020 року у справі №825/565/17). У цьому контексті Суд додатково зауважує, що за змістом пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця. Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов'язати до її вчинення у судовому порядку. Застосовуючи ці підходи, Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що зобов'язання відповідача нарахувати й виплатити індексацію грошового забезпечення з одночасним визначенням базового місяця для цієї індексації є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
При цьому, розрахунок суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року є компетенцією відповідача, як органу, який нараховує та здійснює виплату грошового забезпечення, тому визначення розміру індексації грошового забезпечення, яка підлягає виплаті позивачу, належить до компетенції відповідача.
За таких підстав, позовні вимоги підлягаю задоволенню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
При цьому, не підлягає задоволенню вимога позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927,84 гривень з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів, оскільки розрахунок індексації є компетенцію відповідача, як органу, в якому позивач проходив службу і отримував грошове забезпечення, а тому у суду не має можливості встановити різницю між виплаченою індексацією та яка підлягає розрахунку, виходячи з базового місяця січень 2008 рік, і як наслідок суд не має можливості встановити чи в повному обсязі виплачена позивачу індексація.
Щодо вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 12.08.2021 включно у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, суд зазначає наступне.
Як вже наголошував суд, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабміну України від 17.07.2003 № 1078.
Відповідно до п.5 Порядку №1078 (в редакції станом на 01.03.2018) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
З огляду на приписи абз. 1, п. 5 Порядку №1078 підставою для прийняття індексу споживчих цін за 1 або 100 (фактично визначення базового місяця) є підвищення окладів особи.
З 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабміну України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
Таким чином, для оскаржуваного періоду з 01.03.2018 по 12.08.2021 включно індекс споживчих цін за 1 або 100 є встановленим в березні 2018 року.
Враховуючи приписи абз. 2, п.5 Порядку №1078, ст. 4 Закону України № 1282-XII, офіційні дані, що містяться на сайті Державної служби статистики України щодо індексів споживчих цін, то лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% перевищено для військовослужбовців.
Разом з тим, підвищення тарифних ставок (окладів) та прийняття значення індексу споживчих цін у березні 2018 року за 1 або 100 відсотків не спростовують, що позивач має право на отримання виплати індексації в розмірі, який має бути встановлено відповідно до приписів абз. 4, 6 п.5 Порядку №1078.
Проаналізувавши абз. 3-5 п.5 Порядку №1078, суд встановив, що вони здійснюють правове регулювання виплати індексації за тих чи інших умов конкретно в місяці підвищення грошового доходу, яким за обставинами даної справи є березень 2018 року.
При цьому, згідно абз. 6 п. 5 Порядку №1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Зазначена норма свідчить про те, що у випадку позивача якщо розмір підвищення його грошового доходу в березні 2018 року (порівняно з лютим 2018 року) не перевищив суму індексації, що мала скластися в березні 2018 року, то визначена сума індексації (як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу), має продовжуватися йому виплачуватися до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців або до дати звільнення його зі служби, якою є 12.08.2021.
Підсумовуючи, вірне вирішення спірних правовідносин вимагає встановити співвідношення розміру підвищення грошового доходу позивача в лютому-березні 2018 року (всіх складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру) та суму індексації, що мала скластися в березні 2018 року.
Суд також звертає увагу, що Порядок №1078 не містить поняття «фіксована сума індексації», проте зміст абз. 4, 6 п.5 Порядку №1078 підтверджує необхідність встановлення визначеної суми індексації, яка залежить від підвищення грошового доходу.
Разом з тим, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення, а тому визначення його розміру в лютому 2018 року для встановлення вірного співвідношення підвищення грошового доходу в березні 2018 року буде залежати від здійснення відповідачем на виконання даного рішення суду вищезазначеного обов'язку по обрахунку позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця для розрахунку індексації.
Тобто, обов'язок відповідача по нарахуванню та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 у визначеному на виконання приписів абз. 4, 6 п.5 Порядку №1078 розмірі може виникнути лише після проведення відповідачем розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця для розрахунку індексації на виконання рішення суду в даній справі, а тому в задоволенні даної частини позовних вимог слід відмовити через їх передчасність.
Таким чином, суд робить висновок про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення .
Отже, суд вирішує питання про встановлення судового контролю з метою надання учасникам справи додаткових гарантій виконання судового рішення.
Відповідно ч.2 ст.119 КАС України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Відтак, суд вважає за необхідне вжити заходи судового контролю шляхом зобов'язання відповідача надати в місячний строк з дня набрання законної сили рішення за результатами розгляду даної адміністративної справи звіт про виконання рішення по справі № 420/14978/22 до Одеського окружного адміністративного суду.
VI. Судові витрати
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення ним інших судових втрат, жодні судові витрати не належать розподілу та стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у періоді з 01.12.2015 по 28.02.18 включно.
3.Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
4.Встановити військовій частині НОМЕР_1 місячний строк для подання звіту про виконання рішення суду з дня набрання законної сили рішенням суду у справі 420/14978/22.
5.У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Суддя Оксана БОЙКО