про повернення позовної заяви
24 січня 2023 р. № 400/6045/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши матеріали
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 15.11.2021 № 108/2-216, виданої Управлінням Служби Безпеки України в Миколаївській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 підтримки та виплати основного розміру пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 15.11.2021 №108/2-216, виданої Управлінням Служби Безпеки України в Миколаївській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 виходячи з основного розміру пенсії 71% грошового забезпечення та з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою від 02.01.2023 суд залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення її недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд попередив позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу (пункт 3 резолютивної частини ухвали від 02.01.2023).
Спосіб усунення недоліків позовної заяви суд визначив шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій належало зазначити поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Пославшись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, суд в ухвалі від 02.01.2023 вказав, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Суд зазначив, що позивач пов'язує порушення його прав з непроведенням відповідачем перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 15.11.2021 № 108/2-216.
Зазначена довідка надійшла відповідачу не пізніше грудня 2021 року. У разі здійснення відповідачем перерахунку пенсії на підставі цієї довідки, позивач отримав би пенсійну виплату у збільшеному розмірі не пізніше січня 2022 року. Отже, про порушення свого права на перерахунок пенсії на підставі довідки від 15.11.2021 № 108/2-216 позивач повинен був дізнатися у січні 2022 року, не отримавши пенсійної виплати у перерахованому розмірі. Шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду почав свій відлік з лютого 2022 року і тривав по липень 2022 року. До суду позивач звернувся у грудні 2022 року, тобто з пропуском 6-місячного строку.
Суд зауважив, що 6-місячний строк сплинув також з дати надання відповідачем позивачу відповіді листом від 01.12.2021 на його звернення від 22.11.2021 щодо перерахунку пенсії на підставі довідки від 15.11.2021 № 108/2-216.
У зв'язку з тим, що позивач не подав до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, йому належало подати таку заяву із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів на підтвердження таких причин.
Суд також роз'яснив позивачу, що якщо строк звернення до адміністративного суду пропущений через початок військової агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану, докази на підтвердження цих обставин не надаються, оскільки вони є загальновідомими.
19.01.2023 до суду від позивача надійшла заява, в якій позивач просить поновити з 01.04.2019 позивачу строк на звернення до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративною позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов'язання здійснити позивачуперерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №108/2-216 від 15.11.2021, виданої Управлінням Служби Безпеки України в Миколаївській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше проведених виплат.
Фактичних обставин, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до адміністративного суду, у заяві не зазначено.
Обґрунтування заяви полягає в тому, що строк звернення до суду в спірних правовідносинах не застосовується. Зокрема, позивач зазначає, що застосуванню підлягає не висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних питань Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, а висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18.
Суд відхиляє зазначений аргумент, з огляду на таке.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду сформулювала загальний правовий висновок щодо строку звернення до адміністративного суду у всіх справах, предметом яких є право на пенсійне забезпечення. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголосила на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Верховний Суд вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У справі № 815/1226/18, на яку посилається позивач, предметом спору було поновлення виплати раніше призначеної пенсії громадянину, який виїхав на постійне місце проживання за кордон. У постанові від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 Верховний Суд виходив з того, що з 07.10.2019 виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Із цього часу орган Пенсійного фонду має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що пенсія за віком призначається особі один раз та виплачується державою протягом всього життя пенсіонера, крім виняткових випадків, що можуть бути встановлені законом. Водночас пенсія стає «нарахованою» в момент призначення пенсії і залишається такою («нарахованою») до її чергової зміни.
Отже, висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 815/1226/18 стосуються правовідносин з поновлення виплати уже призначеної пенсії у визначеному розмірі, а не перегляду розміру пенсії (її перерахунку).
Правовідносини у справі № 400/6045/22 не є подібними до правовідносин у справі № 815/1226/18, тому висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18, незастосовні у справі № 400/6045/22
Позивач зазначає в заяві, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, належить звертати увагу на обставини справи.
Надаючи відповідь на цей аргумент, суд вказує, що для того, щоб застосувати строк звернення до адміністративного суду з певною гнучкістю, належить оцінити причини пропуску особою такого строку.
Якщо ж особа взагалі не повідомляє суду фактичних обставин, у зв'язку з якими такий строк пропущений, відсутня можливість прояву гнучкості в оцінці причин пропуску такого строку. Тобто у тому разі, коли особа не повідомляє причин пропуску строку звернення до суду, суд має лише один варіант поведінки, а саме: застосувати такий строк і повернути позовну заяву.
Суд підкреслює, що особа повинна повідомити суду саме фактичні обставини, які унеможливили своєчасне звернення до суду. У свою чергу, такою фактичною обставиною не може бути незгода особи із застосуванням відповідного строку чи з визначенням моменту, з якого починається перебіг цього строку.
За практикою Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може обмежуватися, в тому числі строком звернення до суду.
Суд зазначає, що в умовах розв'язаної Російською Федерацією війни учасники суспільних правовідносин можуть мати певні складнощі в реалізації права на звернення до суду. Разом з тим, позивач не посилається на таку обставину як на причину пропуску строку звернення до адміністративного суду. У заяві відсутні посилання на те, що строк звернення до суду пропущений внаслідок початку 24.02.2022 військової агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану.
Заява позивача не містить посилань на обставини, які можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви в установлений судом строк. Зокрема, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, але не зазначив у ній поважних причин його пропуску, а саме: таких, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позовну заяву належить повернути.
Одночасно суд роз'яснює позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі вищезазначеного, керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву повернути.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна