Рішення від 25.01.2023 по справі 400/2640/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 р. № 400/2640/22

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020,

треті особи:Первомайський гранітно-щебеневий кар'єр, вул. Панківська, 5, м.Київ, 01033,

про:визнання незаконною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.01.2023р.): визнати незаконною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області в зарахуванні до пенсійного стажу позивача періодів роботи на Первомайському гранітно-щебеневому кap'єpi з 01.06.2009 по 31.12.2010 року та з 01.02.2011 року по 29.04.2013 року; зобов'язати відповідача зарахувати вказані періоди роботи до страхового стажу позивача.

Третьою особою у справі позивач вказав - Первомайський гранітно-щебеневий кар'єр.

Ухвалою суду від 28.03.2022р. справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що звернувся до відповідача з заявою про перерахунок з урахуванням страхового стажу. Листом від 28.01.2022р., що надійшов від відповідача, позивач дізналася, що відмовлено в перерахунку пенсії та незараховано до страхового стажу позивача періоди роботи на Первомайському гранітно-щебеневому кар'єрі з 01.06.2009 по 31.12.2010 року та з 01.02.2011 року по 29.04.2013 року, у зв'язку з відсутністю інформації щодо сплати страхових внесків страхувальником. Позивач вважає, що згідно Закону № 1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник. Записи трудової книжки свідчать про те, що позивач працював на підприємстві у відповідні періоди, тому рішення відповідача протирічить чинному законодавству України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Відповідач вважає, що оскаржуване позивачем рішення є правомірним та відповідає вимогам чинного пенсійного законодавства. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Записи в трудовій книжці про трудову діяльність працівника не завжди відповідають його фактичному страховому стажу. У відповідача відсутня інформація про сплату страхових внесків Первомайським гранітно-щебеневим кар'єром за період з 01.06.2009 по 31.12.2010 року та з 01.02.2011 року по 29.04.2013р. Відсутність сплати страхових внесків виключає можливість зарахувати спірні періоди до страхового стажу позивача, відтак, дії відповідача є правомірними.

Від третьої особи пояснень щодо позову не надходило, про розгляд справи третя особа повідомлена належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд встановив наступне.

З 15.06.2021 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV.

19.01.2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу та записів в трудовій книжці позивача.

Листом від 28.01.2023р. відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії за заявою від 19.01.2022р. з зарахуванням періодів роботи позивача на Первомайському гранітно-щебеневому кар'єрі в період з 01.06.2009 по 31.12.2010 року та з 01.02.2011 року по 29.04.2013 року. Відмова відповідача мотивована відсутністю повної оплати внесків до дати призначення пенсії періодів роботи з 01.06.2009 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 29.04.2013 на Первомайському гранітно-щебеневому кap'epi не зараховані до загального страхового стажу.

При цьому суд зазначає, що згідно записів трудової книжки позивача ОСОБА_1 в період з 01.06.2009 по 31.12.2010 року та з 01.02.2011 року по 29.04.2013 року працював на Первомайському гранітно-щебеневому кар'єрі.

Позивач вважає рішення відповідача викладене в листі від 28.01.2022р. за вих. № 1226-955/Д-02/8-1400/22, яким було відмовлено в перерахунку пенсії позивача з зарахуванням до загального страхового стажу перідів його роботи на Первомайському гранітно-щебеневому кap'єpi з 01.06.2009 по 30.04.2013, протиправним, тому звернувся до суду з відповідним позовом.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону № 1058 передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 20 Закону №1058, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною 1 ст. 24 Закону №1058 передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 3 ст. 20 Закону №1058 визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону №1058, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Невнесення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відбулось не з вини позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що несплата Первомайським гранітно-щебеневим кap'єpом за позивача страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоду роботи і сум заробітку, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.

Внаслідок невиконання Первомайським гранітно-щебеневим кap'єpом обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за спірний період на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 року по справі № 490/12392/16-а, від 27.03.2018 року по справі № 208/6680/16-(2/208/245/16).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати внесків до Пенсійного фонду, а, отже, наявність відповідної заборгованості підприємства не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи на періоди роботи на Первомайському гранітно-щебеневому кap'єpi з 01.06.2009 по 29.04.2013 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що записами трудової книжки позивача підтверджено факт роботи позивача на Первомайському гранітно-щебеневому кap'єpi з 01.06.2009 по 31.12.2010 року та з 01.02.2011 року по 29.04.2013р.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон України № 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Оскільки матеріалами справи підтверджується зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду, то наявні підстави для зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи на Первомайському гранітно-щебеневому кap'єpi з 01.06.2009 по 31.12.2010 року та з 01.02.2011 року по 29.04.2013 року.

Суд вважає, що позивач при зверненні до відповідача з заявою від 19.01.2022р. про перерахунок пенсії, надав всі необхідні документи, що підтверджують його страховий стаж, що дає право останньому на пенсію, яке гарантовано Конституцією України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 46 Конституції України).

Крім того, трудова книжка позивача не містить будь-яких застережень стосовно того, що позивач працював на Первомайському гранітно-щебеневому кap'єpi у спірні періоди, відповідач, всупереч вимогам ст.77 КАС України, будь-яких доказів на підтвердження цього факту суду не надав.

У відповідності до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів суду, що діяв правомірно, тому позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області в зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на Первомайському гранітно-щебеневому кap'єpi з 01.06.2009 по 31.12.2010 року та з 01.02.2011 року по 29.04.2013 року.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до загального страхового стажу періоди роботи на Первомайському гранітно-щебеневому кap'єpi з 01.06.2009 по 31.12.2010 року та з 01.02.2011 року по 29.04.2013 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 992,40грн., сплачений квитанцією від 21.02.2022р. за №0.0.2468509951.1.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов

Попередній документ
108588834
Наступний документ
108588836
Інформація про рішення:
№ рішення: 108588835
№ справи: 400/2640/22
Дата рішення: 25.01.2023
Дата публікації: 30.01.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.05.2023)
Дата надходження: 25.03.2022
Предмет позову: визнання незаконною відмову та зобов'язання вчинити певні дії