Рішення від 24.01.2023 по справі 380/16073/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/16073/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить суд:

стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 16 278,40 грн.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що податковий борг відповідача становить 16278,40 грн., який виник у зв'язку із несплатою у встановлений законом строк податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб. Оскільки платником не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, просить стягнути таку у судовому порядку.

Ухвалою суду від 10.11.2022 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Надісланий за вказаною у позовній заяві адресою позивача поштовий конверт з процесуальним документом суду повернувся на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідачем на день розгляду справи відзиву на позовну заяву не було подано.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи видно, що відповідачем 14.05.2015 подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до якої з 01.06.2015 ФО-П ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування (2 група, ставка 20% до розміру мінімальної заробітної плати).

Як слідує з матеріалів справи, відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб, що складається із основного платежу.

Згідно з довідкою про податкову заборгованість від 18.08.2022 №6259/5/13-01-13-03, податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 станом на 17.08.2022 становить 16278,40 грн.

Вказана сума податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб виникла на підставі:

- заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 14.05.2015 за періоди листопад 2020 року на суму 933,80 грн., грудень 2020 року на суму 944,60 грн., січень-грудень 2021 року у розмірі 1200,00 грн., щомісячно.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань позивач виніс податкову вимогу форми «Ф» №129066-54 від 10.08.2020, яку надіслано платникові податків, що підтверджується матеріалами справи.

Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога оскаржувалася у справі відсутні, відповідно, визначені у ній зобов'язання є узгодженими.

Оскільки у добровільному порядку заборгованість відповідачем сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного.

За приписами, наведеними у ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

У пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Як встановлено судом, відповідно до заяви від 14.05.2015 ФО-П ОСОБА_1 з 01.06.2015 перебуває на спрощеній системі оподаткування на другій групі, зі ставкою 20% до розміру мінімальної заробітної плати.

Порядок нарахування, строки сплати, ставки та групи платників єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПК України.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема, даних інтегрованої картки платника податків, податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку, які нараховані на підставі заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування, не сплачені відповідачем у встановлений ПК України строк, відтак набули статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59.5 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми «Ф» №129066-54 від 10.08.2020. В матеріалах справи наявні докази скерування відповідачу зазначеної вище податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.

Таким чином, станом на день звернення позивача з цим позовом до суду загальна заборгованість відповідача є узгодженою та становить 16278,40 грн.

Згідно з п. п. 95.1-95.2 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11. ст. 87 ПК України).

Наведені положення законодавства дають підстави для висновку, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача в користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 16278,40 грн.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у розмірі 16 278 (шістнадцять тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 40 копійок.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Крутько О.В.

Попередній документ
108588692
Наступний документ
108588694
Інформація про рішення:
№ рішення: 108588693
№ справи: 380/16073/22
Дата рішення: 24.01.2023
Дата публікації: 30.01.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (01.03.2023)
Дата надходження: 09.11.2022
Предмет позову: про стягнення податкового боргу