справа № 380/1207/23
про залишення позовної заяви без руху
24 січня 2023 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Г.М. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач) у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 04.08.2021 №С/2814, із розрахунку 90% грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір”.
Згідно ст.1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2023 рік” встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн.
З матеріалів справи слідує, що позивачем заявлено вимогу визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Тобто, позивачем подано позов з однією вимогою немайнового характеру - судовий збір становить 1073,60 грн. (2684,00 грн. х 0,4).
В порушення зазначених норм позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Однак, у позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір".
Необхідно звернути увагу, на те, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст.5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 30.08.1996.
Правовий аналіз змісту статті 5 Закону України “Про судовий збір” свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв'язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.
Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій.
Конструкція пункту 13, в якому йдеться про справи, пов'язані з порушенням їхніх прав, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.
Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов'язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.
У даному випадку, позивач, який є учасником бойових дій, звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними дії щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки, однак такі не дають підстави для звільнення його від сплати судового збору, виходячи з такого.
Даний спір не пов'язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов'язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.
Оскільки, позивач при зверненні до суду з даним позовом не заявив вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, останній має сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду цього позову.
Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020, справа № 545/1149/17 та в подальшому застосована Верховним Судом у постанові від 19.10.2020 у справі №240/934/20.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання даної ухвали.
Враховуючи викладені обставини, вбачаються підстави для залишення позову без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме надання документу про сплату позивачем судового збору в сумі 1073,60 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/1207/23 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Морська Г.М.