Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
25.01.2023м. ХарківСправа № 922/2073/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н. А.
розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Приватного підприємства «Фенікс Агро» (код ЄДРПОУ 36780586, адреса місцезнаходження: 20302, Черкаська область, м. Умань, вул. Гонти, буд. 3; тел. (04744)4-67-11, (063)207-84-24; електронна пошта: o.savchenko@fenix-agro.com)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК ВОСТОК» (код ЄДРПОУ 30501395, адреса місцезнаходження: 64320, Харківська область, Ізюмський район, село Бугаївка, площа Центральна, буд. 11; тел. (067)573-51-11, електронна пошта: vostok30501395@bigmir.net)
про стягнення 648.576,00 грн.,
ПП «Фенікс Агро» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ «СК ВОСТОК», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 648.576,00 грн. заборгованості за товар (корма для тварин), поставлений по договору поставки від 21.12.2021 № ПК-583, а також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Ухвалою від 28.11.2022 прийнято до розгляду позовну заяву ПП «Фенікс Агро» (вх. № 2073/22 від 04.11.2022), відкрито провадження у справі № 922/2073/22, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачеві згідно зі ст. 250, 251 ГПК України встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання до суду та надсилання (надання) позивачу відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; позивачеві згідно зі ст. 251 ГПК України встановлено строк на подання до суду та надсилання (надання) відповідачу відповіді на відзив 5 днів з дня його отримання.
Позивач та відповідач про розгляд даної справи повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованими повідомленнями відділення поштового зв'язку про вручення відповідних поштових відправлень: № 2030201838898 та 6432000139539.
19.12.2022 (вх. № 16545) до господарського суду Харківської області надійшла заява про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в яких останній просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, обґрунтовуючи свою позицію тим, що позивач не повідомив суду факт часткової оплати заборгованості на суму 461.616,00 гривень, що може свідчити про намагання позивача додатково стягнути грошові кошти з відповідача. Також відповідач зазначає про те, що в позовній заяві позивач посилається на відсутність перешкод для відповідача в своєчасній оплаті вартості поставленого товару, оскільки банківська система України працює незважаючи на введення воєнного стану. Проте відповідач вказує, що розташований с. Бугаївка Ізюмського району Харківської області, значна територія якого була окупована збройними силами РФ, відтак підприємство не мало можливості здійснювати господарську діяльність, зазнало величезних збитків і до цього часу не відновило господарську діяльність в повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2022 відмовлено в задоволенні заяви про заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «СК ВОСТОК» проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відтак суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
В силу ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2021 між Приватним підприємством «Фенікс Агро» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК ВОСТОК» (покупець) було укладено договір поставки № ПК-583, відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов'язується передавати товар (корма для тварин) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Найменування, кількість, якість, строки поставки, ціна за одиницю та загальна вартість товару зазначається у специфікаціях та/або видаткових накладних, які є невід'ємними частинами договору.
Відповідно до пункту 3 специфікацій до договору поставки оплата товару здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 календарного дня від дати його поставки.
За умовами пункту 7.9 укладеного сторонами договору датою поставки є дата видаткової накладної на партію товару.
Матеріали справи свідчать про те, що постачальником було поставлено покупцю за вищевказаним договором товару на загальну суму 2.197.420,00 грн. при цьому оплачено товар по договору частково на суму 1.548.844,00 грн. сума заборгованості покупця перед постачальником складає 648.576,00 грн. за наступними видатковими накладними: № РН-026456 від 07.02.2022 на суму 215.040,00 грн.; № РН-026796 від 14.02.2022 на суму 216.576,00 грн.; № РН-027034 від 21.02.2022 на суму 216.960,00 грн.
Із поданої відповідачем заяви про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження вбачається, що відповідач визнає факт укладення договору, визнає факт здійснення поставок за ним та визнає факт наявності заборгованості, проте вказує, що частково сплатив заборгованість перед постачальником, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунку сторін станом на 15.11.2022 та платіжними дорученнями, засвідчені копії яких надано до матеріалів справи. Із вказаних документів вбачається, що на станом 15.11.2022 покупець має заборгованість перед постачальником в розмірі 216.960,00 грн., тобто за видатковою накладною № РН-027034 від 21.02.2022.
Одночасно із цим заборгованість за видатковою накладною № РН-026456 від 07.02.2022 в сумі 215.040,00 грн. сплачена платіжним дорученням № 140 від 11.11.2022, заборгованість за видатковою накладною № РН-026796 від 14.02.2022 в сумі 216.576,00 грн. сплачена платіжним дорученням № 141 від 11.11.2022.
Зазначені обставини свідчать про те, що на момент розгляду господарським судом даної справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 216.960,00 грн.
Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з договору поставки № ПК-583 від 21.12.2021, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договором поставки.
Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Наведені обставини справи з врахуванням вказаних норм права дають підстави для висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 216.960,00 грн. підлягають задоволенню як належно фактично та юридично обґрунтовані, а в частині стягнення 431.616,00 грн. провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю предмета спору.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Одночасно із цим приписи ч. 9 ст. 129 ГПК України визначають, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на те, що спір по справі виник саме з вини відповідача та заборгованість перед позивачем частково була погашена відповідачем 11.11.2022 вже після звернення позивача до господарського суду 04.11.2022, суд вважає за необхідне покласти витрати по сплаті судового збору у повному обсязі на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК ВОСТОК» (код ЄДРПОУ 30501395, 64320, Харківська область, Ізюмський район, село Бугаївка, площа Центральна, буд. 11) на користь Приватного підприємства «Фенікс Агро» (код ЄДРПОУ 36780586, адреса місцезнаходження: 20302, Черкаська область, м. Умань, вул. Гонти, буд. 3) 216.960,00 грн. заборгованості та 9.728,64 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Провадження в частині стягнення з відповідача на користь позивача 431.616,00 грн. закрити в зв'язку з відсутністю предмета спору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до приписів статей 256 та 257 Господарського процесуального кодексу України і з врахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 25.01.2023.
Суддя Новікова Н. А.