Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
25.01.2023м. ХарківСправа № 922/2145/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н. А.
розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (код ЄДРПОУ 42206328, адреса місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126/ адреса для листування: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, тел. (057)341-39-99, електронна пошта: zbutenergo@ukr.net)
до Комунальної організації «Харківський зоологічний парк» (код ЄДРПОУ 02220881, адреса місцезнаходження: 61058, м. Харків, вул. Сумська, 35, тел. (057)705-44-90, електронна пошта не відома)
про стягнення 21.697,65 грн.,
ПрАТ «Харківенергозбут» (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунальної організації «Харківський зоологічний парк» (відповідач по справі), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 21.697,65 грн. за договором про постачання електричної енергії споживачу № 0340 від 17.02.2021, до якого відповідач приєднався на підставі підписаної ним заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу № 0340 від 17.02.2021, в тому числі: 3% річних за період грудень 2021 року - січень 2022 року в розмірі 1.767,36 грн., пеня за період грудень 2021 року - січень 2022 року в розмірі 9.562,68 грн., інфляційні за період грудень 2021 року - січень 2022 року в розмірі 10.367,61 грн., а також просить стягнути судовий збір в сумі 2.481,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.11.2022 відкрито провадження по даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, відповідачеві згідно зі ст. 250, 251 ГПК України встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання до суду та надсилання (надання) позивачу відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позивачеві згідно зі ст. 251 ГПК України встановлено строк на подання до суду та надсилання (надання) відповідачу відповіді на відзив 5 днів з дня його отримання.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.11.2022, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.11.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу відповідача та вручена 22.11.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6105810561740.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Таким чином матеріали справи свідчать про те, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань. Водночас відповіач відзиву на позовну заяву не надав, процесуальними правами, наданими йому, як стороні в господарському процесі, не скористався, однак про ухвалу суду про відкриття провадження по даній справі отримав.
Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Також суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до приписів статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Разом з тим Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому відповідними Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. За ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
Згідно з Рекомендаціями, які прийняті Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Проте відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
При здійсненні правосуддя суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов'язків є суттєво ускладненою.
Водночас, ворожі війська постійно здійснюють масований ракетний обстріл по об'єктам енергетичної інфраструктури України і через це в багатьох містах України, зокрема і у місті Харкові, де розташований господарський суд Харківської області, періодично відсутнє електропостачання та, відповідно, інтернет-зв'язок. Поновлення постачання електроенергії та інтернет-зв'язку потребує додаткового часу. Також у місті Харкові періодично оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров'ю.
З огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою всебічного, повного, об'єктивного розгляду справи, задля забезпечення сторонам конституційного права на судовий захист, приймаючи до уваги положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля ефективної реалізації сторонами своїх процесуальних прав, а також враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд при розгляді даної справи був вимушений вийти за межі строку, встановленого ст. 248 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
У зв'язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017, з 01.01.2019 ПрАТ «Харківенергозбут» є постачальником електричної енергії споживачу за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики га комунальних послуг (НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Згідно зі ст. 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з п.п. 3.2.5 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропоетачальнику заяву-приєднання.
У відповідності до п.п. 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Таким чином розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ «Харківенергозбут» проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.
17 лютого 2021 року між ПрАТ «Харківенергозбут», в особі виконуючого обов'язки генерального директора Чуркіна Андрія Олександровича, який діє на підставі статуту (постачальник) та Комунальною організацією «Харківський зоологічний парк», в особі директора Григор'єва Олексія Яковича, який діє на підставі статуту, було укладено договір про постачання електричної енергії № 0340 на підставі поданої відповідачем заяви-приєднання Комунальна організація «Харківський зоологічний парк» приєдналась до договору № 0340 на умовах комерційної пропозиції постачальника № 2 Ф-Р, яка є додатком № 1 до договору № 0340.
Згідно п. 2.1 договору № 0340 постачальник продає електричну енергію код ДК 021:2015 - «Єдиний закупівельний словник» 09310000-5 - електрична енергія (електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Відповідно до п. 3.1 договору № 0340 постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з 01.02.2021 року до 31 грудня 2021 року. Місце поставки: 61058, м. Харків, вул. Сумська, 35. Обсяг постачання електричної енергії - 1 000 000 кВт год. (п. 3.4. договору).
Пунктом 5.1. договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни комерційної пропозиції, яка є додатком 2 до договору.
Пунктом 5.5. договору визначено, що оплата вартості електричної енергії за договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
Умовами п. 4 комерційної пропозиції № 2 Ф-Р передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунку споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі в реквізиті «призначення платежу» посилань на період за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
У разі зміни тарифу надлишок (передплата) оплачено, але не спожитої електричної енергії, зараховується споживачу на його особовий рахунок, як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.
Відповідно до п. 5 комерційної пропозиції № 2 Ф-Р встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію та акт приймання-передачі надається cпоживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.
Плата рахунку постачальника за договором має бути здійснена споживачем протягом 10 робочих днів з моменту отримання рахунка та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надіслано споживачу після завершення розрахункового періоду. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
Як свідчать матеріали справи, 08.07.2021 року позивачем було складено та вручено уповноваженому представнику відповідача Кисельовій І. В.: акт приймання-передачі за червень 2021 року та рахунок за електричну енергію нараховану у червні 2022 року у розмірі 383.985,73 грн., строк оплати рахунку 21.07.2021 року.
Відповідач свого зобов'язання щодо сплати за постачання електричної енергії за договором № 0340 від 17.02.2021 року у визначені договором та рахунком строки не виконав, оплата рахунка за червень 2021 року була здійснена лише 25.01.2022 року.
Відповідно до п. 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.
Умовою п. 8 комерційної пропозиції № 2 Ф-Р передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 та п. 4 даної комерційної пропозиції, постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3 % річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Суми пені, 3 % річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим уядком та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня йоги отримання споживачем.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою за електричну енергію за договором № 0340 в обумовлений у визначений рахунком та умовами договором строки відповідачу нарахована: пеня у розмірі 9.562, 68 грн., 3% річних у розмірі 1.767,36 грн., індекс інфляції у розмірі 10.367,67 грн.,
Рахунки на оплату пені, 3% річних, індексу інфляції за грудень 2021 року та січень 2022 року були вручені уповноваженому представнику відповідача Кисельовій І. В. (докази вручення додаються до позовної заяви). Акт звіряння розрахунків пені, 3% річних та індексу інфляції за договором № 0340 від 17.02.2021 року було направлено відповідачу поштою 18.08.2022 року, відповідачем не підписаний та не повернутий позивачу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Згідностатті 626 Цивільного кодексу Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу Україниз обов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно частини 6-7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/ визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідностатті 611 Цивільного кодексу Україниу разі порушення зобов'язань настають наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до статтей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно достатті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В розумінні частин 2, 3статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).
Вимоги кредитора, які випливають із порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починаються щодо кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Пеня та граничний строк у 6 місяців щодо її нарахування у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.
За змістом статтей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Керуючись статті 232 Господарського кодексу України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язан'ь, пунктом 8 комерційної пропозиції до договору відповідачу нараховано пеню в сумі 9.562,68 грн.
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню за договором пені, суд вважає його обґрунтованим, а вимоги по стягненню пені такими, що підлягають задоволенню.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншийрозмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Керуючись частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу Українита пунктом 8 комерційної пропозиції до договору відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо оплати за договором електричної енергії нараховано: три відсотка річних за період грудень 2021 року - січень 2022 року у розмірі 1.767,36 грн. та індекс інфляції за період грудень 2021 року - лютий 2022 року у розмірі 10.367, 61 грн.
Розглянувши здійснений позивачем розрахунок інфляційних та річних суд констатує, що його здійснено арифметично вірно, а тому в даному випадку є підстави для задоволення позову в зазначеній частині.
Відповідно достатті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2.481,00 грн., оскільки спір по справі виник саме з його вини.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунальної організації «Харківський зоологічний парк» (код ЄДРПОУ 02220881, адреса місцезнаходження: 61058, м. Харків, вул. Сумська, 35) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (код ЄДРПОУ 42206328, адреса місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126) 1.767,36 грн. три відсотка річних, 9.562,68 грн. пені, 10.367, 61 грн. індексу інфляції та 2.481,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до приписів статей 256 та 257 Господарського процесуального кодексу України і з врахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 25.01.2023.
Суддя Новікова Н. А.