01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-80
28.07.06 Справа № 341/10-06
за позовом Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» в особі філії «Київобллізинг», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янка», Васильківський район, с. Устимівка
третя особа, яка не заявляєсамостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне сільськогосподарське підприємства «Агрофірма «Світанок», Васильківський район, с. Ковалівка
про стягнення 91 349, 56 грн.
суддя Тищенко О. В.
Представники сторін:
від позивача: Криволапчук Т.І. - представник за довіреністю №16/41-06 від 26.06.2006 року
від відповідача: - не з'явився
від третьої особи: Малашенкова Т.М. - представник за довіреністю №1 від 12.01.2006 року
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» в особі філії «Київобллізинг» (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янка» (далі -відповідач) про стягнення 91349,56 грн. заборгованості, з яких: 17493,93 грн. основний борг, 1261,98 грн. пеня, 91348,91 грн. збитки.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2006р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 04.07.2006р.
Під час розгляду справи позивачем було надано письмове обґрунтування позовних вимог, в яких останній уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 91349,56 грн. збитків.
Судом відповідно до ст. 27 ГПК України було залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПСП «Агрофірма «Світанок».
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 09 грудня 2003 року між Національною акціонерною компанією «Украгролізинг» в особі філії «Київобллізинг» та ПСП «Агрофірма «Світанок» було укладено договір №10-03-852 фл фінансового лізингу. Відповідно до вказаного договору ПСП «Агрофірма «Світанок» отримала у виключне платне користування трактор колісний загального призначення ХТЗ-17221 у кількості 5 шт. вартістю 135 000,00 гривень за одиницю та агрегат ґрунтообробний комбінований АГ -6 до тракторів класу 3 т.с. у кількості 4 шт. вартістю 38150,00 гривень за одиницю. Факт отримання майна підтверджується Актами передачі-приймання сільськогосподарської техніки №1 від 08.01.2004 року та №55 від 30.12.2003 року. У 2004 рокці згідно додаткової угоди №1 всі права і обов'язки, щодо Договору приймає на себе Товариство з обмеженою відповідністю «Кам»янка». У 2005 року Відповідач повернув Позивачу трактор колісний загального призначення ХТЗ-17221 у кількості 2 шт., та агрегат ґрунтообробний комбінований АГ - 6 до тракторів класу 3 т.с. у кількості 4 шт.
Як зазначає позивач загальна залишкова вартість поверненого майна повинна становити 313230,46 грн., проте, як стверджує позивач загальна сума вартості техніки згідно з експертною оцінкою складає 221881,55 грн., в зв'язку з чим позивач посилаючись на ст. 779 Цивільного кодексу України, просить відшкодувати збитки, на загальну суму 91 349, 56 грн.
Представник третьої особи в своїх письмових поясненнях проти позову заперечує, оскільки, у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду за стягненням збитків. Також зазначив, що позовні вимоги Позивача нормативно та документально необґрунтовані. Крім того, третя особа вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Через загальний відділ господарського суду Київської області 28.07.2006 року від представника третьої особи надійшла заява, щодо застосування судом строку позовної давності.
Відповідач у судові засідання неодноразово не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив та витребувані документи не надав, хоча був належним чином повідомлений про місце, час і дату судового засідання ухвалами суду від 29.05.2006 року та 04.07.2006р.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Між ВАТ «Національна акціонерна компанії «Украгролізинг» (лізингодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок» (лізингоодержувач) 09.12.2003 р. було укладено Договір фінансового лізингу № 10-03-852 фл (Договір).
Відповідно п. 1.1. та п. 2.2 Договору лізингодавець зобов'язувався передати лізингоодержквачу у виключне платне користування строком на 5 років об'єкт лізингу, визначений у додатках до Договору.
Передача об'єкта лізингу здійснюється на підставі тристороннього акта (п. 2.4 Договору).
Також, сторонами було підписано Додаток № 1 до Договору в якому зазначено, що об'єктом лізингу є агрегат ґрунтообробний до тракторів класу 3 у кількості 4 шт. загальною вартістю 152400,00 грн. та Додаток № 3 до Договору, в якому визначено, що об'єктом лізингу є трактор колісний загального призначення ХТЗ-17221 у кількості 10 шт. загальною вартістю 1609500,00 грн.
30.12.2003 року ВАТ «Національна акціонерна компанії «Украгролізинг» передала, а ПСП «Агрофірма «Світанок» отримала агрегат ґрунтообробний до тракторів класу 3 (надалі АГ-6) у кількості 4 шт., що підтверджується Актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 55.
08.01.2004 року за Актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 1 ВАТ «Національна акціонерна компанії «Украгролізинг» передала, а ПСП «Агрофірма «Світанок» прийняла трактор колісний загального призначення ХТЗ-17221 у кількості 5 шт.
Також, було узгоджено графік сплати лізингових платежів згідно Договору фінансового лізингу від 09.12.2003р. № 10-03-852 фл, відповідно до якого дата сплати лізингових платежів стосовно агрегату ґрунтообробного АГ-6 становить з 30.12.2003р. по 29.12.2008р. та дата сплати лізингових платежів стосовно трактора колісного загального призначення ХТЗ -17221 становить з 08.01.2004р. по 08.01.2009р.
14 січня 2004 року ПСП «Агрофірма «Світанок» звернулось до Позивача з листом (зареєстрованим за вх. №123 від 15.01.2004 року), в якому просила надати згоду на зміну сторони за договором фінансового лізингу №10-03-852 фл.
Стаття 520 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Стаття 521 Цивільного кодексу України встановлює, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 22.01.2004р. між Національною акціонерною компанією «Украгролізинг»(лізингодавець), Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок» (лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кам'янка» (лізингоодержувач 1) було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору фінансового лізингу від 09.12.2003р. № 10-03-852 фл.
Предметом Додаткової угоди № 1 до є передача всіх прав та обов'язків по Договору фінансового лізингу від 09.12.2003р. № 10-03-852 фл, які ніс лізингодержувач беззаперечно і без інших умов з моменту підписання даної угоди приймає на себе лізингоодержувач 1.
Між Національною акціонерною компанією «Украгролізинг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кам'янка» було підписано Акт приймання передачі майна загальною вартістю 957150,00 грн.
Таким чином, позивач надав згоду на заміну ПСП «Агрофірма «Світанок», як боржника за зобов'язанням, новим боржником.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заміна боржника за договором фінансового лізингу №10-03-852 фл від 09.12.2003 року відбулась за згодою Позивача та у повній відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим боржником за Договором фінансового лізингу №10-03-852 фл від 09.12.2003 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кам'янка».
Згідно з частиною 2 статті 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Стаття 773 Цивільного кодексу України визначає, що наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.
Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Стаття 779 Цивільного кодексу України встановлює, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.
Судом встановлено, що 14 квітня 2005 року Відповідач повернув Позивачу агрегат ґрунтообробний АГ - 6 у кількості 4 штуки, про що був складений Акт № 18/04 приймання-передачі сільськогосподарської техніки. У графі «зауваження щодо стану техніки» вказаного Акту сторони зазначили, що: « АГ-6 № 01215 - половина лап відсутні, АГ-6 №01017 - 6 лап відсутні, АГ-6 №01218 - всі лапи відсутні, АГ- 6 №01216 - нема 8 лап». Вказаний акт складено, підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств. Жодних інших зауважень щодо технічного стану АГ-6 сторонами під час повернення техніки виявлено не було. Інших додаткових дефектних відомостей сторонами складено не було.
Судом встановлено, що 30 листопада 2005 року Відповідач повернув трактор колісний загального призначення ХТЗ-17221 у кількості 2 шт., про що було складено Акт приймання передачі сільськогосподарської техніки № 46/05, який підписно уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками. У графах «зауваження щодо стану техніки» - відсутні жодні зауваження. Інші додаткові дефектні відомості сторонами складено не було.
Акти оцінки транспортного засобу АСЦ № 06013001, АСЦ № 06013002, АСЦ № 06013003, АСЦ № 06013004, АСЦ № 06013005, АСЦ № 06013006 від 30.01.2006 року та Акти технічного огляду сільськогосподарської техніки від 30.11.2005р. № 12/04, № 46/05/ф не приймаються судом при розгляді справи, оскільки такі докази не є належними в розумінні норм процесуального права.
Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак належних та беззаперечних доказів на підтвердження своїх позовних вимог Позивачем суду надано не було.
Обов'язок доказування відповідно до п. 4 частини третьої ст.129 Конституції України та ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність таких обставин, на підставі яких ним заявлені позовні вимоги.
Суд відзначає, що згідно з вимогами чинного законодавство право на відшкодування збитків за пошкодження речі виникає лише після того як буде встановлений та доведений факт неможливості відновлення попереднього стану речі в натурі.
Суд також зазначає, що Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою 22 травня 2006 року, про що свідчить штамп загального відділу господарського суду Київської області.
Частина 1 статті 786 Цивільного кодексу України встановлює, що до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем.
Частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України, встановлює, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові
За таких обставин суд дійшов висновку, що Позивач звернувся з позовом до господарського суду після спливу встановленого річного строку позовної давності щодо позовної вимоги про стягнення збитків за погіршення стану АГ-6 у кількості 4 шт. та погіршення стану трактора колісного загального призначення ХТЗ-17221 у кількості 2 шт. на загальну суму 91348,91 грн.
У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в задоволенні позову покладається на позивача.
Керуючись, ст. 129 Конституції України, ст.33, ст. 34, ст. 49, ст. 82, 85, Господарсько процесуального кодексу України, суд,-
вирішив:
1. В позові відмовити повністю.
2. Копію рішення надіслати сторонам по справі.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку
Суддя Тищенко О.В.
рішення підписано 04.09.2006р.