вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
25.01.2023 Справа № 917/599/22
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., після виходу з відпустки, секретар судового засідання Теницька С.В., розглянувши справу №917/599/22
за позовною заявою Державної установи "Полтавська виправна колонія (№64)", вул. Старокотелевська, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36015
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод", вул. Зіньківська, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36014
про стягнення грошових коштів у сумі 372695,48 грн
Без виклику учасників справи,
22.06.2022 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Державної установи "Полтавська виправна колонія (№64)" до Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" про стягнення грошових коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови укладеного між сторонами Договору про залучення засуджених до суспільно корисної праці на контрагентському об'єкті № Г-2 від 03.01.2022 року, зокрема, не здійснив оплату послуг робочої сили за березень та квітень 2022. За порушення строків оплати позивач нарахував відповідачу пеню, передбачену п. 5.1 та п. 5.2 Договору № Г-2 від 03.01.2022 року, 3% річних та інфляційні втрати.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копію Договору Г-2 від 03.01.2022 року про залучення засуджених до суспільно-корисної праці на контрагентському об'єкті; копію Рахунку №52 від 31.03.2022 року; копію Рахунку №53 від 31.03.2022 року; копію акту приймання-передачі №52 від 31.03.2022 року; копію табелю робочого часу засуджених ДУ «ПВК (№64)» на території АТ «ПТМЗ» за березень 2022 року; копію рахунків №75 від 30.05. 2022 року, №76 від 30.05.2022 року; копію акту приймання-передачі №75 від 30.04.2022 року; копію табелю робочого часу засуджених ДУ «ПВК (№64)» на території АТ «ПТМЗ» за квітень 2022 року; копію листа АТ «ПТМЗ» №12/16-001351 «Щодо розрахунку потреби в робітниках та відмови від використання праці засуджених»; копію листа ДУ «ПВК (№64)» №15/19-1769-22 «Претензія щодо недотримання умов договору»; роздруківку з ел.пошти (доказ направлення листа); копію листа АТ «ПТМЗ» №12/16-001420 «Умотивована відмова від підписання акту приймання-передачі»; копію листа ДУ «ПВК (№64)» №15/19-1877-22 «Заперечення на умотивовану вимогу від підписання акту приймання-передачі»; копію листа ДУ «ПВК (№64)» №15/19-1995-22 «Щодо виконання умов договору про проведення взаєморозрахунків»; роздруківка з ел.пошти (доказ направлення листа); копію претензії ДУ «ПВК (№64)» від 20.05.2022 року; докази направлення Претензії від 20.05.2022 року; копію відповіді АТ «ПТМЗ» №12/16-001859; копії виписки Державної казначейської служби від 21.04.2022 року; Розрахунки пені, інфляційних та 3 % річних.
Суд ухвалою від 24.06.2022 року на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовну заяву Державної установи "Полтавська виправна колонія (№64)" залишив без руху та надав позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.
28.06.2022 р від Державної установи "Полтавська виправна колонія (№64)" до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. № 4191). В даній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 372744,25 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами Договору про залучення засуджених до суспільно-корисної праці на контрагентському об'єкті № Г-2 від 03.01.2022 р, з яких : 346896,80 грн основний борг за отримані послуги робочої сили спецконтингенту, 12433,70 грн. пеня за період з 11.04.2022 р по 17.06.2022 р, 12097,98 грн. інфляційних втрат за період з 11.04.2022 р по 17.06.2022 р та 1267,00 грн 3% річних від суми боргу за період з 11.04.2022 р по 17.06.2022 р.
Суд ухвалою від 30.06.2022 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), а також пунктом 3 даної ухвали встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.
Направлення відповідачу в паперовому вигляді ухвали суду від 30.06.2022 року у строк, передбачений ст. 242 ГПК України, не відбулось у зв'язку з відсутністю окремих номіналів поштових марок та тимчасовим припиненням Господарським судом Полтавської області відправлення поштової кореспонденції у паперовому вигляді, про що на офіційному веб-сайті суду було розміщене відповідне інформаційне повідомлення. Дана обставина зафіксована у наявному в матеріалах справи акті від 30.06.2022, який підписаний відповідальними працівниками суду.
03.10.2022 суд надіслав відповідачу копію ухвали суду від 30.06.2022 року.
Відповідач заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження суду не надав.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони суду не надали.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Ухвалу суду про прийняття позовної заяви до розгляду від 30.06.2022 р. відповідач отримав 07.10.2022 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 54), тому останнім днем строку для подання відзиву було 24.10.2022 року.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази і письмові пояснення, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
03.01.2022 року між Державною установою "Полтавська виправна колонія (№ 64)" (далі - Виконавць) та Акціонерним товариством "Полтавський турбомеханічний завод" (далі - Замовник) був укладений Договір про залучення засуджених до суспільно корисної праці на контрагентському об'єкті № Г-2 (далі - Договір, а.с. 16-17), на умовах якого Виконавець виконує на об'єктах Замовника за адресою: м. Полтава, вул. Старокотелевська, 2, роботи загально-господарського характеру в період з дати підписання і по 31.12.2022 року силами засуджених Державної установи "Полтавська виправна колонія (№ 69)" в кількості до 20 чоловік з погодинною оплатою праці та заробітною платою за кожний відпрацьований чол./місяць 7930,00 грн. з врахуванням ЄСВ (п. 1.1 Договору).
При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :
- Замовник забезпечує зайнятість засуджених роботою протягом усього терміну дії договору з урахуванням тривалості робочого тижня відповідно до КЗпП України (5 денний робочий тиждень), з особливостями, обумовленими кримінально-виконавчим законодавством (п. 1.3 Договору);
- Виконавець зобов'язується щомісяця до 3-го числа місяця, наступним за звітним, надати Замовнику оформлену Виконавцем документацію по оплаті за виконану засудженими роботу (табель робочого часу) та акт виконаних робіт (п. 2.5 Договору);
- за виконану засудженими роботу Замовник перераховує заробітну плату засуджених на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 10 числа наступного місяця. Факт виконання робіт за Договором підтверджується актом виконаних робіт, який підписується сторонами. На нараховану оплату за виконані засудженими роботи Замовник робить нарахування в розмірі 25% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 року № 653 «Про заходи для забезпечення діяльності Пенітенціарної служби України» (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 934), та перераховує разом з заробітною платою засуджених (пп. 4.1, 4.2 Договору);
- у разі порушення строків виконання зобов'язання боржник сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь прострочення, три проценти річних від простроченої суми, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 5.1-5.2 Договору);
- у випадку дострокового розірвання договору і відмовлення від використання праці засуджених Замовник письмово попереджає Виконавця про це не пізніше, ніж за 15 діб (п.10.2. Договору).
На виконання умов укладеного Договору позивач надав відповідачу послуги робочої сили спецконтингенту в період з березня по квітень 2022 року на загальну суму 391165,36 грн відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт (а.с. 20, 24):
- № 52 від 31.03.2022 року за березень 2022 року на суму 130222,78 грн. (заробітна плата 85874,22 грн, нарахування на з/п 25% - 21 468,56 грн, нарахування ЄСВ 22880,00 грн);
- № 75 від 30.04.2022 року за квітень 2022 року на суму 260942,58 грн (заробітна плата 177511,94 грн, нарахування на з/п 25% - 44377,99 грн, нарахування ЄСВ 39052,65,00 грн).
За даними позивача ним було направлено відповідачу на підпис табель обліку робочого часу за березень 2022 року, акт приймання виконаних робіт від 31.03.2022 №52, рахунок №52, №53 від 31.03.2022 року, табель обліку робочого часу за квітень 2022 року, акт приймання виконаних робіт від 30.04.2022 №75, рахунки № 75, №76 від 31.04.2022 року.
Від Замовника не надходила будь яка відмова чи заперечення щодо підписання акту приймання-передачі виконаних робіт за березень 2022 року (№52 від 31.03.2022 року).
За березень 2022 року Замовником було проведено часткову оплату отриманих послуг, а саме : відповідно до рахунку №52 від 31.03.2022 року було сплачено 22800,00 грн. ЄСВ та згідно до рахунку №53 від 31.03.2022 року 25% нарахувань на заробітну плату спецконтингента за березень у розмірі 21468,56 грн, що підтверджується виписками Державної казначейської служби України від 21.04.2022 року, копії яких наявні у матеріалах справи. Проте, в порушення умов Договору, відповідач заборгованість по рахунку №52 від 31.03.2022 року в розмірі 85954,22 грн. не сплатив.
Щодо наданих послуг за квітень 2022 року, то 12.05.2022 року позивач зазначив, що на його адресу надійшла «Умотивована відмова від підписання акту приймання-передачі наданих послуг №75 від 30.04.2022 року» за вих. №1216-001420 від 11.05.2022 р. (а.с. 28).
Виконавець не погодившись із позицією Замовника та з метою забезпечення трудових прав засуджених направив заперечення (а.с. 29) щодо відмови від підписання акту приймання-передачі, акцентуючи увагу на тому, що табель робочого часу за травень 2022 року підписаний з боку Замовника, що підтверджує дійсність залучення засуджених до роботи протягом зазначеного в табелі часу, табель складений з урахуванням вимог Кодексу законів про працю України (ст. 62 КЗпП щодо надурочних робіт), Кримінально-виконавчого кодексу України, Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 07.03.2013 № 396/5 (пункту 5.11.2.) та Договору. Оплата заробітної плати спецконтингенту має бути оплачена за кожну робочу годину, яка зазначена в табелі робочого часу за квітень 2022 року, та погоджена представником Замовника (фахівець СБ АТ «ПТМЗ» Батрак В.А.).
Враховуючи вищезазначене згідно до вимог п. 1.3, 4.5 Договору та діючого КЗпП України з урахуванням вимог кримінально-виконавчого законодавства позивач наголошує, що відповідач зобов'язаний здійснити оплату згідно акту приймання виконаних робіт №75 від 30.04.2022, рахунки № 75, №76 від 31.04.2022 року.
06.05.2022 року на адресу Виконавця надійшов лист вих. №12/16-001351 від 06.05.2022 року «Щодо розрахунку потреби в робітниках та відмови від використання праці засуджених» згідно якого Замовник повідомив про намір розірвати договір протягом 15 діб та потреби в робітниках з 09.05.2022 року в кількості 0 (нуль) осіб.
09.05.2022 року за вих. №15/19-1769-22 було нарочно передано через представника Замовника (з відміткою про отримання, копія наявна у матеріалах справи, а.с. 26) та направлено електронною поштою (видруківка з ел. пошти наявна у матеріалах справи, а.с. 27) відповідь-претензію щодо невиконання умов договору від Виконавця, та повідомлено щодо порушення Замовником п. 10.2 Договору, так як потреба у кількості 0 осіб з 09.05.2022 року до дати розірвання Договору є в свою чергу відмовою від використання праці засуджених та недотриманням в даному випадку попередження за 15 діб.
З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2022 позивач направляв відповідачу Претензію (вих. № 15/19-1924-22 від 20.05.2022 року) із вимогою про сплату заборгованості за Договором №Г-2 від 03 січня 2022 року про залучення засуджених до суспільно-корисної праці в розмірі 346896,80 грн., що складається з 302518,81 грн. - заробітна плата засуджених (за березень 2022 року - квітень 2022 року); 44377,99 грн. за нарахування в розмірі 25 % на оплату за виконанні роботи за квітень 2022 року (а.с. 32). Докази направлення даної претензії наявні у матеріалах справи, а.с. 33).
27.05.2022 року за вих. №15/19-1995-22 позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо здійснення розрахунків за березень-травень 2022 року, так як акти виконаних робіт за березень 2022 року - квітень 2022 року не були повернуті (копія листа та видруківка з ел.пошти про відправлення наявна у матеріалах справи, а.с. 31). Відповідь на лист на момент звернення позивача з позовом до суду не надходила.
15.06.2022 року на адресу позивача надійшла відповідь (за вих. №12/16- 001859 від 07.06.2022 року) на Претензію, згідно якої Замовник не погоджується із заявленими вимогами та посилається на відсутність документів, які є підставою для оплати заборгованості.
Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором №Г-2 від 03 січня 2022 року про залучення засуджених до суспільно-корисної праці за наданні послуги протягом березня-квітня 2022 року у розмірі 346896,80 грн. (в т.ч. : 302518,81 грн - заробітна плата засуджених (за березень 2022 року - квітень 2022 року), 44377,99 грн - за нарахування в розмірі 25 % на оплату за виконанні роботи за квітень 2022 року), 12433,70 грн пеня за період з 11.04.2022 по 17.06.2022, 12097,98 грн інфляційних втрат за період з 11.04.2022 по 17.06.2022 та 1267,00 грн 3% річних від суми боргу за період з 11.04.2022 по 17.06.2022.
Вирішуючи спір суд виходив із наступного.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати наданих послуг робочої сили спецконтингенту.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписом ч. 1 сі. 628 ЦК У країни, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір надання послуг.
Ч. 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами Договору встановлено, що за виконану засудженими роботу Замовник перераховує заробітну плату засуджених на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 10 числа наступного місяця (п. 4.1 Договору).
З матеріалів справи вбачається наступне :
- в дотримання п. 2.5 Договору позивачем було надано відповідачу оформлену документацію по оплаті за виконану засудженими роботу (табелі робочого часу за березень та квітень 2022) та акти виконаних робіт № 52 від 31.03.2022 року за березень 2022 року на суму 130222,78 грн та № 75 від 30.04.2022 року за квітень 2022 року на суму 260942,58 грн, які були отримані представником відповідача. Дана обставина відповідачем не спростована;
- представником відповідача було підписано без зауважень табелі робочого часу за березень та квітень 2022;
- відповідачем проведено часткову оплату отриманих послуг за період з березня по квітень 2022, отже останній фактично погодився з розміром виконаних робіт та їх вартістю.
Доказів у спростування вищевикладеного, а також у спростування факту отримання послуг по Договору, відповідач суду не надав.
Враховуючи те, що відповідач не надав будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми та підстав її виникнення, документально обґрунтованого контррозрахунку, в разі незгоди із розміром позовних вимог, не подав, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за Договором в сумі 346 896,80 грн задовольняються судом повністю.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Умовами Договору (п. 5.2) передбачено, що у разі порушення строків оплати Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 12433,70 грн пені за період з 11.04.2022 по 17.06.2022, нарахованої за несвоєчасну сплату відповідачем за послуги робочої сили спецконтингенту, надані в березні та квітні 2022 року.
Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України та частини першої статті 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом частин четвертої і шостої статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Розглянувши розрахунок пені, наведений позивачем, суд встановив, що позивачем неправильно визначений період нарахування пені за зобов'язаннями квітня і травня 2019 року, що призвело до завищення її розміру, заявленої до стягнення.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 12433,70 грн пені за період з 11.04.2022 по 17.06.2022, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є правомірними, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Позивач заявив до стягнення 12097,98 грн. інфляційних втрат за період з 11.04.2022 р по 17.06.2022 р та 1267,00 грн 3% річних від суми боргу за період з 11.04.2022 р по 17.06.2022 р, нарахованих за несвоєчасну сплату відповідачем послуг робочої сили спецконтингенту, наданих в березні - квітні 2022 року (розрахунок, а.с. 37-39).
Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 346896,80 грн основного боргу за отримані послуги робочої сили спецконтингенту, 12433,70 грн пені за період з 11.04.2022 р по 17.06.2022 р, 12097,98 грн інфляційних втрат за період з 11.04.2022 р по 17.06.2022 р та 1267,00 грн 3% річних від суми боргу за період з 11.04.2022 р по 17.06.2022 р., підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 5591,16 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236, 237-238, 240, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" (вул. Зіньківська, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 00110792) на користь Державної установи "Полтавська виправна колонія (№ 64)", вул. Старокотелевська, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36015, код ЄДРПОУ 08731826) 346896,80 грн основного боргу за отримані послуги робочої сили спецконтингенту, 12 433,70 грн пені, 12097,98 грн інфляційних втрат, 1267,00 грн 3% річних від суми боргу та 5591,16 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
З огляду на перебування судді Ківшик О.В. повне рішення підписане 25.01.2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик