вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" жовтня 2022 р. м. Київ Справа № 911/869/22
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу
За позовом Керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в
інтересах держави в особі Вороньківської сільської ради, Київська обл., с. Вороньків
до Приватного підприємства «Трансводпостач», Київська обл., м. Бориспіль
про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно
Представники сторін:
прокурора - Наумова К.О.
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
Обставини справи:
Керівник Бориспільської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Вороньківської сільської ради до ПП «Трасводпостач» про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у 2019 році на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882903:02:025:0016 зареєстрував об'єкт нерухомості - будинок охорони, складовою частиною якого є огорожа та ворота. Таке зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості фактично надає останньому права як для користувача земельною ділянкою в позаконкурентний спосіб, а також дії останнього можуть бути спрямовані на подальше оформлення права власності на земельну ділянку під таким майном з урахуванням положень ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗКУкраїни.
Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник позивача в засідання суду не з'явився, про причини неявки не повідомив суд належним чином.
Представник відповідача також в засідання суду не з'явився, про причини неявки не повідомив суд належним чином, вимоги суду, викладені в ухвалах від 22.06.2022 та 17.08.2022 року не виконав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
30.09.2016 року між Приватним підприємством «Трасводпостач» та Головурівською сільською радою (згідно рішення № 10-1-VІІІ від 08.12.2020 «Про початок реорганізації Головурівської сільської ради, Мирненської сільської ради, Процівської сільської ради, Сошниківської сільської ради та Старівської сільської ради шляхом приєднання до Вороньківської сільської ради» правонаступником якої є Вороньківська сільська рада) було укладено договір оренди земельної ділянки відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку, площею 0,8313 га, кадастровий номер 3220882903:02:025:0016, яка знаходиться в межах села Кийлів, Головурівської сільської ради, Бориспільського району, Київської області.
Відповідно до п. 2 Договору, дана земельна ділянка передається в оренду відповідачу для розміщення та експлуатації об'єктів інженерних інфраструктур (лінійних споруд, причал, плавзасобів). Право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.09.2016 р., номер запису про право власності: 16668932, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1041999632208.
Згідно п. 6 Договору, він укладається на 49 років, після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.
Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних та міських рад віднесено, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 59 ЗК України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди землі ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому Законом.
Як вбачається із технічного паспорту, виданого до 21.12.2019 року ФОП ОСОБА_1 та рішення державного реєстратора Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Мируцького Р.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прав, індексний номер: 50662605 від 15.01.2020 за ПП «Трансводпостач» зареєстровано об'єкт нерухомого майна: Будинок охорони, загальною площею 12,6 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером: 3220882903:02:025:0016.
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
29.07.2021 р. до Бориспільської окружної прокуратури звернулось ДП «Адміністрація річкових портів» з листом № 01/05-648, в якому повідомило, що йому на праві господарського відання належить державне майно (вантажна набережна), яке знаходиться у с. Кийлів Бориспільського району Київської області.
Дане Підприємство направило лист № 01/05-122 від 04.02.2021 р. до Головурівської сільської ради з проханням надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо виділення земельних ділянок з метою забезпечення можливості подальшої експлуатації державного майна, а саме - вантажної набережної у с. Кийлів.
В свою чергу Вороньківська сільська рада листом № 288/02-23 від 24.02.2021 р. повідомила, що не може задовольнити клопотання ДП «Адміністрація річкових портів» про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, адже в 2016 році ПП «Трасводпостач» зареєстрував речові права на земельну ділянку, якій був призначений кадастровий номер 3220882903:02:025:0016.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
11.05.2021 року ДП «Адміністрація річкових портів» звернулось до Прокуратури Київської області з листом № 11/05-648, в якому повідомила, що здійснюючи огляд гідротехнічної споруди в с. Кийлів Бориспільського району Київської області, яку відповідач зареєстрував, як об'єкт нерухомості, виявлено, що будинок охорони фактично є тимчасовою спорудою. Тобто, дана споруда складається із несучих та огороджувальних або сполучених конструкцій, які утворюють наземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. Таким чином, жоден з об'єктів, які зареєстровані на земельній ділянці, не є будівлею.
Відповідно до п. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Натомість, поняття тимчасової споруди міститься в ч. 2 ст. 28 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно якої тимчасовою спорудою торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення є одноразова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не надано жодних доказів відносно забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3220882903:02:025:0016.
Згідно ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають: право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання, речові права, похідні від права власності: право користування; право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб; право забудови земельної ділянки; право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування якщо виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону.
Аналіз наведених положень Закону дає обґрунтовані підстави стверджувати, що технічний паспорт на нерухоме майно не є документом, передбаченим ст. 27 Закону, а вказані реєстраційні дії державного реєстратора вчинені з грубим порушенням норм, що регулюють діяльність у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, що вказує на незаконність та безпідставність дій відповідача при оформленні права власності на таке майно в якості нерухомого майна.
Отже, оскільки відповідно до ст. 5 ЗУ «Про державну реєстрацію на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, логічним наслідком чого має бути відмова державного реєстратора у вчиненні відповідних дій, про що йдеться у п.п. 1, 4, ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме, у разі, якщо заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону або ж якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Як встановлено судом, державну реєстрацію майнових прав за відповідачем на будинок охорони здійснено як з порушенням реєстраційного законодавства, так і з порушенням цивільного законодавства, оскільки право власності фактично зареєстровано на неіснуючу будівлю зі статусом нерухомого об'єкта, яка у передбаченому чинним містобудівним законодавством відповідачем не проектувалась, не будувалась на підставі відповідних документів, що давали б право виконувати такі будівельні роботи, земельна ділянка для цієї мети позивачем не виділялась, також не виділялась під уже збудоване нерухоме майно, що належало б відповідачу на підставі отриманих раніше правовстановлюючих документів.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено Законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Згідно ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого внесені відповідні повноваження, а також в разі відсутності такого органу.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і змінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Крім цього, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовими для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність її захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16, ч. 5 ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в України», від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до Закону здійснюють правомочність щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 р. у справі № 911/2385/18 «Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом в розумний строк».
Разом з тим, самоусунувшись від самостійного реагування на виявлені порушення Закону, Вороньківською сільською радою на адресу окружної прокуратури направлено листа № 2670/02-17 від 28.12.2021, у якому викладено причини неможливості самостійного врегулювання вказаного спору та заявлено клопотання про звернення до суду саме прокурора з позовом в інтересах держави з метою скасування державної реєстрації права власності ПП «Трансводпостач» на будинок охорони, який насправді є тимчасовою, а не стаціонарною, спорудою.
Отже, оскільки Вороньківська сільська рада протягом тривалого часу не вживала достатніх та ефективних заходів на захист інтересів держави і, в тому числі й Вороньківської територіальної громади Бориспільського району Київської області, якій було достовірно відомо про незаконність дій підприємства при набутті (оформленні) права власності на майно шляхом державної реєстрації цього права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відтак, у даному випадку, є виключні підстави для представництва в суді у даному спорі інтересів держави в особі указаного органу місцевого самоврядування саме прокуратурою.
Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, у зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності прокурору звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування прокурору судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 238-240 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Скасувати державну реєстрацію права власності Приватного підприємства «Трансводпостач» (код 38126886) на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2007860132208 - Будинок охорони, загальною площею 12,6 кв.м, складовою частиною якого є огорожа та ворота, розташованих за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Кийлів, вул. Набережна, 13-В, на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882903:02:025:0016 з одночасним припиненням цього права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
3. Сягнути з Приватного підприємства «Трансводпостач» (08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Степанова, 31-Б, код 38126886) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, вул. Лесі Українки, 27/2, код 02909996, назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО банку 820172, р/р UA028201720343190001000015641) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .
Повний текст рішення підписано 25.01.2023 року.
Суддя Л.Я. Мальована