ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.01.2023Справа № 910/7623/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-А, оф. 320 код ЄДРПОУ 39568531)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490)
про стягнення 8 674 242,27 грн,
Представники учасників судового процесу:
Від позивача: Симбірцев Є.В.
Від відповідача: Даниляк О.С.
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення суми різниці між грошовими коштами за договором транспортування природного газу № 2005000183 від 14.05.2022 у розмірі 8 674 242,27 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/7623/22 здійснювати у порядку загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 14.09.2022.
08.09.2022 засобами поштового зв'язку від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.
У засіданні суду 14.09.2022 представник позивача просив прийняти заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду та повідомив, що має намір подати відповідь на відзив, оскільки ним отримано відзив лише 09.09.2022.
Представник відповідача повідомив, що ним 06.09.2022 направлено до суду відзив на позовну заяву.
Проте, судом встановлено, що станом на час проведення судового засідання відзив відсутній у матеріалах справи.
Вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог відкладено на наступне судове засідання.
У засіданні суду 14.09.2022 оголошено перерву на 12.10.2022.
14.09.2022 через відділ діловодства суду засобами поштового зв'язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що строк виконання зобов'язання з оплати вартості позитивних щодобових небалансів за лютий-червень 2022 року за Договором є відкладеним до завершення строку дії форс-мажорних обставин - до закінчення дії в Україні воєнного стану, спричиненого агресією російської федерації. Також відповідач зазначає, що станом на сьогоднішній день заборгованість замовників послуг транспортування перед Оператором ГТС за щодобові негативні небаланси за період лютий-липень 2022 року складає суму в розмірі 8,9 млрд грн, що унеможливлює виконання Оператором ГТС зобов'язання з оплати позитивних щодобових небалансів замовникам послуг відповідно до умов укладених договорів транспортування природного газу. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що останній оплатив на рахунок позивача грошові кошти у загальному розмірі 4 114 961,17 грн.
Також 19.09.2022 засобами поштового зв'язку від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначає, що відповідач не надав належного підтвердження настання форс-мажорних обставин у вигляді сертифікату згідно п. 14.3 Договору №2005000183 транспортування природного газу від 14 травня 2020 року, ст. 14-1 Закону України «Про торгово- промислові палати в Україні», п. 6.2, п. 6.10 Регламента та не має права посилатися на форс-мажорні обставини як на підставу невиконання зобов'язань. Також позивач зазначає, що що в Договорі №2005000183 транспортування природного газу від 14 травня 2020 року відсутні жодні умови, які б надавали право ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» не здійснювати перед ТОВ «ЕНЕРГУМ» або відстрочувати перед ТОВ «ЕНЕРГУМ» оплату суми у зв'язку з боргами замовників послуг транспортування перед Оператором ГТС. Разом з тим, у відзиві на позовну заяву позивач підтверджує часткове погашення заборгованості, що були сплачені ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» згідно з платіжними дорученнями від 25.08.2022 року №63934 на суму 133 591, 83 грн від 26.08.2022 року №64329 на суму 3 953 433,97 грн та від 03.08.2022 № 55721 на суму 27 935,37 грн.
Крім того, 26.09.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив та заперечення щодо заяви про збільшення розміру позовних вимог, які залучено до матеріалів справи.
12.10.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із реальною та системною загрозою обстрілів з боку агресора.
У засіданні суду 12.10.2022 розглянувши дане клопотання, суд його задовольнив.
Сторони участь своїх представників у засідання суду 12.10.2022 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 відкладено підготовче засідання на 19.10.2022.
У засіданні суду 19.10.2022 представник позивача підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог, просив прийняти її до розгляду.
Представник відповідача заперечив щодо прийняття до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Згідно з частиною 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі
Тобто, позивач може подати або заяву про зміну предмету позову, або про зміну підстав позову, кодексом не передбачено право позивача на одночасну зміну предмета і підстав позову.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Статтею 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена судом.
Згідно з частиною 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Водночас визначені наведеними нормами 46 ГПК України права, що належать тільки позивачу, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу. Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.
Розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, судом встановлено, що позивач не тільки змінює кількісний показник позовної вимоги з 8 674 242,27 грн на 9 266 229,58 грн, але фактично викладає позовну заяву у новій редакції, зокрема, доповнює позовні вимоги стягненням штрафних санкцій.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач у заяві про збільшення розміру позовних вимог фактично викладає в новій редакції позовну вимогу, доповнює позов новими фактичними обставинами, які відсутні у позовній заяві та доповнює позов новими правовими підставами, які не зазначені у позовній заяві та які призводять до зміни предмету доказування.
У підготовчому засіданні 19.10.2022 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.11.2022.
09.11.2022 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронної системи відеоконференцзв'язку "EASYCON".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні по справі № 910/7623/22 в режимі відеоконференції повернуто заявнику без розгляду.
У судовому засіданні 16.11.2022 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 07.12.2022.
07.12.2022 через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 148 717,86 грн.
Розглянувши в судовому засіданні 13.12.2022 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд на місці ухвалив не приймати дану до розгляду. Відомості про дану процесуальну дію містяться в протоколі судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, відповідачем було частково погашено заборгованість у сумі 4 114 961, 17 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №63934 від 25.08.2022 на суму 133 591,83 грн, №64329 від 26.08.2022 на суму 3 953 433,97 грн та № 55721 від 03.09.2022 на суму 27 935,37 грн.
Крім того, дослідивши коригувальні акти, судом встановлено, що розмір небалансів відповідача перед позивачем змінився та становить 148 717, 86 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 провадження у справі № 910/7623/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 8 525 524,41 грн - закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору; вирішено подальший розгляд у справі за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" здійснювати про стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу № 2005000183 від 14.05.2022 у розмірі 148717,86 грн.
Представник позивача у судовому засіданні 23.01.2023 підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні 23.01.2023 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.
23.01.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» було укладено договір транспортування природного газу №2005000183 (надалі - договір).
Відповідно до п. 2.1 договору оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Відповідно до п. 2.8 договору взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом».
Згідно з абз. 9 п. 3.1 договору оператор зобов'язаний здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок Замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.
Відповідно до п. 9.4 договору у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.
Відповідно до пункту 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.
Згідно з пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
13 квітня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» через зазначену вище інформаційну платформу було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» Акт № 03-2022- 2005000183 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2022 року від 31 березня 2022 року.
Згідно з зазначеним Актом розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця) складає 8 732 724,94 грн.
Позивач у позовній заяві зазначає, що керуючись п. 9.4 договору виплата Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» у розмірі 8 732 724,94 грн мала відбутися у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення. З урахуванням повідомлення 13 квітня 2022 року кінцевою датою виплати була дата 20 квітня 2022 року.
Однак виплата Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику згідно акту у розмірі 8 674 242,27 грн не відбулася.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» наступні акти:
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2020 року від 31 липня 2020 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 0,00 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць серпень 2020 року від 31 серпня 2020 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 176 485,90 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2020 року від 30 вересня 2020 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 0,00 грн.;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць жовтень 2020 року від 31 жовтня 2020 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 223 163,88 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць листопад 2020 року від 30 листопада 2020 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 0,00 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць грудень 2020 року від 31 грудня 2020 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 59 376,81 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2021 року від 31 січня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 86 864,08 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28 лютого 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - ЗО 219,42 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2021 року від 31 березня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 24 588,41 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2021 року від ЗО квітня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 5 923,13 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць травень 2021 року від 31 травня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 1 376,48 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць червень 2021 року від 30 червня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 0,00 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2021 року від 31 липня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 4 083,86 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць серпень 2021 року від 31 серпня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 0,00 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2021 року від 30 вересня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 0,00 гр.;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць жовтень 2021 року від
31 жовтня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 16 483,21 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць листопад 2021 року від 30 листопада 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 0,00 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць грудень 2021 року від 31 грудня 2021 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 39 363,92 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2022 року від 31 січня 2022 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 50 181,01 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2022 року від 28 лютого 2022 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 1 244 319,60 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2022 року від 31 березня 2022 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 8 732 724,94 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2022 року від ЗО квітня 2022 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 213 848,07грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць травень 2022 року від 31 травня 2022 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 118 022,44 грн;
- акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць червень 2022 року від 30 червня 2022 року, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ» - 27 935,37 грн.
Загальна сума грошових коштів, які підлягають виплаті ТОВ «ЕНЕРГУМ», за вказаними Актами складає 11 054 960,53 грн.
Згідно з листом від AT «Ощадбанк» від 01.08.2022 вих. №16/2-09/1598 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» було здійснено наступні виплати на користь ТОВ «ЕНЕРГУМ»:
- 176 485,90 грн (21.09.2020 р.) - плата за добовий небаланс за 2020 рік;
- 223 163,88 грн (20.11.2020 р.) - плата за добовий небаланс за 2020 рік;
- 59 376,81 грн (20.01.2021 р.) - плата за добовий небаланс за 2020 рік;
- 86 864,08 грн (19.02.2021 р.) - плата за добовий небаланс за 2021 рік;
- 30 219,42 грн (19.03.2021 р.) - плата за добовий небаланс за 2021 рік;
- 24 588,41 грн (20.04.2021 р.) - плата за добовий небаланс за 2021 рік;
- 5 923,13 грн (20.05.2021 р.) - плата за добовий небаланс за 2021 рік;
- 1 376,48 грн (18.06.2021 р.) - плата за добовий небаланс за 2021 рік;
- 4 083,86 грн (19.08.2021 р.) - плата за добовий небаланс за 2021 рік;
- 16 483,21 грн (22.11.2021 р.) - плата за добовий небаланс за 2021 рік;
- 39 363,92 грн (20.01.2022 р.) - плата за добовий небаланс за 2021 рік;
- 50 181,01 грн (21.02.2022 р.) - плата за добовий небаланс за 2022 рік;
- 390 884,39 грн (29.03.2022 р.) - плата за добовий небаланс за 2022 рік;
- 89 351,87 грн (11.04.2022 р.) - плата за добовий небаланс за 2022 рік;
- 213 848,07 грн (26.05.2022 р.) - плата за добовий небаланс за квітень 2022 року;
- 558 317,86 грн (09.06.2022 р.) - плата за добовий небаланс за лютий 2022 року;
- 70 949,28 грн (24.06.2022 р.) - плата за добовий небаланс за травень 2022 року;
- 72 173,65 грн (13.07.2022 р.) - плата за добовий небаланс за лютий 2022 року;
- 267 083,03 грн (13.07.2022 р.) - плата за добовий небаланс за березень 2022 року.
Загальна сума оплат з боку ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на користь ТОВ «ЕНЕРГУМ» складає 2 380 718,26 грн.
Таким чином, позивач у позовній заяві зазначає, що сума заборгованості ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» перед ТОВ «ЕНЕРГУМ» складає 8 674 242,27 грн (11 054 960,53 грн - 2 380 718,26 грн).
Крім того, позивач у позовній заяві зазначає, що сума грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику у розмірі 8 674 242,27 грн, є безспірною, оскільки вказане твердження підтверджується підписом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на відповідних актах.
Разом з тим, в процесі розгляду справи відповідачем було сплачено частину заборгованості, відтак позивач зазначає про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 148 717,86 грн.
На підтвердження розміру заборгованості у розмірі 148717, 86 грн позивачем до матеріалів справи надано акт звірки розрахунків, в якому відображено рух коштів та періоди виникнення та погашення заборгованості.
Таким чином, в результаті часткового погашення заборгованості та зарахування однорідних вимог та зміни розмірів небалансів за травень, червень та липень 2022 року розмір позовних вимог становить 148 717,86 грн, враховуючи заяву про зменшенням розміру позовних вимог та ухвалу суду про закриття провадження у справі в частині.
Отже, звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем оплата за надані позивачем послуги за договором в повному обсязі здійснена не була, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 148 717,86 грн.
Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Зобов'язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України)
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не кається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У свою чергу, відповідно до статті 5 Закону України «Про природні монополії» ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» є суб'єктом природної монополії на ринку послуг транспортування природного газу.
Так, правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, визначаються Законом України "Про ринок природного газу", стаття 3 якого встановлює принцип недопущення та усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб'єктів ринку природного газу, у тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання державної форми власності.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об'єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.
Транспортування природного газу здійснюється на підставах та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2020 та іншими нормативно-правовими актами (стаття 32 Закону).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» з 01.01.2020 зобов'язане належно виконувати усі функції оператора газотранспортної системи, в порядку, передбаченому законодавством та договором.
Згідно зі ст. 638 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до абз. 9 п. 3.1 договору №2005000183 від 14 травня 2020 року оператор зобов'язаний здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Відповідно до п. 9.4 договору у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.
Судом встановлено, що на виконання умов договору транспортування природного газу №2005000183 від 14 травня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» складено та направлено на адресу відповідача через інформаційну платформу оператора Акти врегулювання щодобових небалансів за липень 2020 - червень 2022 на загальну суму 11 054 960,53 грн.
Втім, як встановлено судом, відповідач, у встановлені договором строки, оплату за щодобові негативні небаланси в повному обсязі не здійснив.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, відповідачем було частково погашено заборгованість у сумі 4 114 961, 17 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №63934 від 25.08.2022 на суму 133 591,83 грн, №64329 від 26.08.2022 на суму 3 953 433,97 грн та № 55721 від 03.09.2022 на суму 27 935,37 грн.
Відповідно до п.4 гл. 6 XIV кодексу ГТС, плата за добовий небаланс має відображати витрати та врахувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.
Розмір таких небалансів визначається на підставі відповідних актів врегулювання щодобових небалансів за відповідні місяці, які наявні в матеріалах справи.
Разом з тим, судом встановлено, що зазначені акти є односторонніми актами, складеними відповідачем та направленими позивачу.
Таким чином, в результаті часткового погашення заборгованості та зарахування однорідних вимог та зміни розмірів небалансів за травень, червень та липень 2022 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 148 717,86 грн.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищенаведені умови договору транспортування природного газу №2005000183 від 14 травня 2020 року, обов'язок відповідача по оплаті за негативний щодобовий небаланс на загальну суму в розмірі 148 717,86 грн на момент розгляду даної справи настав.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що строк виконання зобов'язання з оплати вартості позитивних щодобових небалансів за лютий-червень 2022 року за договором є відкладеним до завершення строку дії форс-мажорних обставин - до закінчення дії в Україні воєнного стану, спричиненого агресією російської федерації.
Суд не погоджується з даними твердженнями відповідача та вважає за необхідне зазначити наступне.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.
Судом встановлено, що Торгово - промислова палата України листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчила форс-мажорні обставини, зокрема, обставини, які розпочалися з 24 лютого 2022 та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/або іншим зобов'язанням, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів та виконання відповідно до яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Відповідно до ч. 4 ст. 79 Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 сторона, яка не виконує свого зобов'язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність здійснити виконання. Якщо інша сторона не отримала це повідомлення протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо стороні, яка не виконує свого зобов'язання, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.
Настання форс-мажорних обставин звільняє від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (сплати неустойки, штрафу, відшкодування збитків тощо), але власне зобов'язання (поставку товару, оплату товару тощо) ніхто не скасовував.
Більш того, суд зазначає, що в даному випадку предметом позову є лише стягнення заборгованості за договором, а не відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (сплати неустойки, штрафу, відшкодування збитків тощо).
Також відповідач у своєму відзиві зазначає про неможливість оплати, оскільки джерелом для оплати за позитивний добовий небаланс є кошти, отримані Оператором ГТС як плата за негативний добовий небаланс. В обґрунтованість такої своєї позиції ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» зазначає, що станом на сьогоднішній день заборгованість замовників послуг транспортування перед Оператором ГТС за щодобові негативні небаланси за період лютий-липень 2022 року складає суму в розмірі 8,9 млрд грн, що унеможливлює виконання Оператором ГТС зобов'язання з оплати позитивних щодобових небалансів замовникам послуг відповідно до умов укладених договорів транспортування природного газу.
Дослідивши наявний в матеріалах справи договір №2005000183 транспортування природного газу від 14 травня 2020 року, суд зазначає, що в ньому відсутні жодні умови, які б надавали право ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» не здійснювати перед ТОВ «ЕНЕРГУМ» або відстрочувати перед ТОВ «ЕНЕРГУМ» оплату суми у зв'язку з боргами замовників послуг транспортування перед Оператором ГТС.
Натомість в договорі наявні пункти, що чітко вказують на обов'язок ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» здійснити оплату перед ТОВ «ЕНЕРГУМ» в належний строк, зокрема, п. 3.1 та п. 9.4. договору.
Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для стягнення з останнього заборгованості у розмірі 148 717,86 грн, оскільки, на думку останнього, судом не повинні були прийматись коригуючи акти за травень, червень та липень 2022 року, суд визнає необґрунтованими, оскільки дані коригуючи акти стосуються предмету спору, спірного періоду та їх наявність в матеріалах справи сприяє всебічному розгляду справи.
Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Тобто, з наведеного полягає, що відсутність надходжень бюджетних коштів не нівелює обов'язку з оплати робіт за відповідним правочином.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 923/1292/16, від 23.03.2018 по справі №904/6252/17, від 28.01.2019 по справі №917/611/18.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергум» в розмірі 148 717,86 грн.
Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив оплату наданих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 148 717,86 грн - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-А, оф. 320 код ЄДРПОУ 39568531) заборгованість у розмірі 148 717 (сто сорок вісім тисяч сімсот сімнадцять) грн 86 коп. та судовий збір у розмірі 2 230 (дві тисячі тридцять) грн 77 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 25.01.2023
Суддя І.О. Андреїшина