ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.01.2023Справа № 910/9777/22
За позовом Фермерського господарства "КУЛЕВЧА"
до Підприємства з іноземними інвестиціями "ВАЙТЕРРА УКРАЇНА"
про стягнення 4 179 051,33 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Ратківська А.Р.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Шишканов О.А.
Фермерське господарство "КУЛЕВЧА" (далі - позивач, ФГ "КУЛЕВЧА") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями "ВАЙТЕРРА УКРАЇНА" (далі - відповідач, ПІІ "ВАЙТЕРРА УКРАЇНА") про стягнення 4 179 051,33 грн, з яких: 440 507,12 грн 3% річних та 3 738 544,21 грн збитків від інфляції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 прийнято позовну заяву ФГ "КУЛЕВЧА" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9777/22, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 (повне рішення складено 15.12.2022) позов задоволено частково. Стягнуто з ПІІ "ВАЙТЕРРА УКРАЇНА" на користь ФГ "КУЛЕВЧА" 440 506,85 грн 3% річних, 3 043 713,06 грн інфляційних втрат, 52 261,13 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
У судовому засіданні 12.12.2022 до закінчення судових дебатів представник позивача зробив заяву, що остаточний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, а також докази їх понесення та оплати позивачем, будуть надані суду в строки, визначені частиною 8 статті 129 ГПК України.
13.12.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про намір подати докази понесення витрат на правову допомогу.
19.12.2022 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника позивача надійшло клопотання про залучення доказів понесених судових витрат, відповідно до якого позивач просив суд прийняти додаткове рішення, яким сягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 384 000,00 грн (далі - клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу).
У період з 20.12.2022 по 30.12.2022, 05.01.2023 суддя Гумега О.В. перебувала у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2023 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 16.01.2023 о 09:50 год.
09.01.2023 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.
11.01.2023 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви ФГ "КУЛЕВЧА" про ухвалення додаткового рішення без участі уповноваженого представника.
16.01.2023 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат, відповідно до якого відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правову допомогу, про стягнення яких просить позивач, та відмовити у повному обсязі у задоволенні клопотання позивача про залучення доказів понесених судових витрат та про стягнення витрат на професійну правову допомогу у справі № 910/9777/22.
16.01.2023 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення електронною поштою на адресу представника позивача копії клопотання про зменшення розміру судових витрат.
У судове засідання, призначене на 16.01.2023, з'явився представник відповідача.
Представник позивача у судове засідання, призначене на 16.01.2023, не з'явився, водночас подав клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав у повному обсязі.
Судом враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2023 явка учасників справи у судове засідання визнана не обов'язковою.
Частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У судовому засіданні 16.01.2022 здійснювався розгляд клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/9777/22.
У судовому засіданні 16.01.2023 судом заслухано вступне слово представника відповідача, який заперечував проти покладення на відповідача витрат на професійну правовову допомогу у заявленій позивачем сумі, просив суд зменшити розмір таких витрат з підстав, викладених у клопотанні про зменшення розміру судових витрат.
У судовому засіданні 16.01.2023 судом досліджено докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, після чого здійснювались судові дебати, в яких представник відповідача виступив з промовою (заключним словом).
Після виходу суду з нарадчої кімнати суд ухвалив додаткове рішення.
Розглянувши клопотання позивача та відповідача, дослідивши докази, суд
Згідно з ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з суми судового збору за подання позову - 62 685,77 грн та витрат на професійну правничу допомогу - 463 952,56 грн, при цьому при визначенні орієнтовного розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач виходив із таких сум: 40 000,00 грн основної винагороди виконавця за Договором про надання юридичних послуг № 07-2022/Ю від 07.09.2022, 15 000,00 грн вартості роботи у відрядженні та 408 925,56 грн гонорару успіху.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні 12.12.2022 до закінчення судових дебатів зробив заяву, що остаточний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, а також докази їх понесення та оплати позивачем, будуть надані суду в строки, визначені частиною 8 статті 129 ГПК України.
Судом встановлено, що докази витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем з дотриманням строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України, а відтак підлягають долученню до матеріалів справи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 384 000,00 грн позивач долучив до матеріалів справи копії наступних документів:
- Договору про надання юридичних послуг № 07-2022/Ю від 07.09.2022;
- Акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 15.12.2022;
- ордера на надання правничої (правової) допомоги Фермерському господарству "КУЛЕВЧА" адвокатом Крушенівським Р.О. (серія ВН № 1189294 від 23.09.2022);
- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого гр. Крушенівському Р.О. (серія ОД № 003115 від 20.12.2020).
Судом встановлено, що 07.09.2022 між ФГ "КУЛЕВЧА" (замовник) та Адвокатським об'єднанням "ГЛОРІЯ ЛЕКС" (виконавець, АО "ГЛОРІЯ ЛЕКС") в особі керуючого партнера Крушенівського Р.О. було укладено Договір про надання юридичних послуг № 07-2022/Ю (далі - Договір), предметом якого є представництво інтересів замовника при вирішенні спору з Підприємством з іноземними інвестиціями "ВАЙТЕРРА УКРАЇНА" щодо стягнення з останнього на користь Фермерського господарства "КУЛЕВЧА" трьох відсотків річних та збитків від інфляції, нарахованих на вартість придбаного насіння ріпаку, загальною вартістю 1000 тон, ціною 13 500 000 грн (п. 1.2 Договору).
Пунктом 3.1 Договору визначено, що сума винагороди, що виплачується замовником на користь виконавця складається із вартості наданої правової допомоги в залежності від кількості витрачених годин на її надання та гонорару успіху, що виплачується замовником в залежності від результату вирішення спору.
У пункті 3.2 Договору сторонами погоджено, що вартість однієї години надання правової допомоги становить 2 000,00 грн.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Договору, у випадку досягнення позитивного результату для замовника він додатково сплачує виконавцю гонорар в розмірі 10 (десять) відсотків від присудженої до стягнення суми. Позитивним результатом для замовника в розумінні п. 3.3 Договору є ухвалення судом рішення про стягнення з ПІІ "ВАЙТЕРРА УКРАЇНА" грошових коштів із правовідносин, що зазначені в п. 1.2.
Згідно з п. 3.5 Договору, вартість 1 (одного) відрядження (роботи у відрядженні) представника виконавця для участі в судовому засіданні поза межами міста Одеси складає 5 000,00 грн та включає в себе транспортні витрати. У випадку такого відрядження, сторони погодили, що у відрядженні погодинна вартість надання правової допомоги не застосовується.
Відповідно до п. 3.6 Договору за результатом надання правової допомоги по даному договору сторони складають Акт приймання-передачі наданих послуг.
Оплата винагороди виконавцю здійснюється протягом 15 робочих днів з моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг (п. 3.7 Договору).
За результатом надання виконавцем замовнику правової допомоги в Господарському суді міста Києва відповідно до умов Договору сторони склали та підписали Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 15.12.2022 з метою відображення детального опису послуг, наданих виконавцем.
Зі змісту наведеного акту приймання-передачі наданих послуг вбачається, що виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги:
1. Складання позовної заяви, розрахунок штрафних санкцій, аналіз судової практики у подібних правовідносинах, збір документів, якими обгрунтовуються позовні вимоги - 10 годин, вартістю 20 000, 00 грн.
2. Складання, направлення засобами поштового зв'язку адвокатського запиту до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шаркова Олександра Олександровича та отримання відповіді - 2 години, вартістю 4 000, 00 грн.
3. Участь у судовому засіданні з урахуванням відрядження: 21.11.2022 - 5 000, 00 грн.
4. Участь у судовому засіданні з урахуванням відрядження: 12.12.2022 - 5 000, 00 грн.
5. Гонорар успіху (п. 3.3 Договору) - 348 421,90 грн.
Як визначили замовник та виконавець у наведеному акті приймання-передачі наданих послуг, загальна вартість правової допомоги, наданої виконавцем замовнику на виконання умов Договору під час розгляду справи № 910/9777/22 у Господарському суді міста Києва, складає 384 000,00 грн.
Дослідивши клопотання Фермерського господарства "КУЛЕВЧА" щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження цих витрат (копії Договору, Акта приймання-передачі наданих послуг № 1 від 15.12.2022, ордера на надання правничої (правової) допомоги Фермерському господарству "КУЛЕВЧА" адвокатом Крушенівським Р.О. і свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю), суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009 дійшов висновку, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права (п. 3.2 наведеного рішення).
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно з статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 76- 79 ГПК України.
Так, надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування за рахунок відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у справі № 910/9777/22 в частині суми 34 000,00 грн, оскільки такий розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений та документально обґрунтований. Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 15.12.2022 містить інформацію про види правової допомоги та фактично витрачений час. Обсяг робіт, які виконані задля представництва інтересів клієнта в суді, не суперечить Договору. Необхідність понесення таких витрат стало наслідком звернення позивача з позовом до суду у справі № 910/9777/22 про стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості насіння ріпаку, загальною кількістю 1 000 тон, в сумі 13 500 000,00 грн, у період з 26.06.2021 по 27.07.2022.
Суд враховує, що обов'язок доведення неспівмірності витрат у силу приписів частини шостої статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у порядку ч. 6 ст. 126 ГПК України подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу, в обгрунтування якого зазначив наступне:
- заявлена позивачем загальна сума витрат на правову допомогу в сумі 384 000 грн не відповідає розрахунку, наведеному в Акті приймання-передачі наданих послуг №1 від 15.12.2022, а саме: у рядку "Загалом" таблиці з деталізацією наданих послуг у наведеному акті міститься сума 384 000,00 грн, тоді як відповідно до рядків 1-5 цієї таблиці, загальна вартість наданої позивачу правової допомоги становить 382 421,90 грн. На думку відповідача, така арифметична помилка може свідчити про формальний характер наведеного акту, створеного для надмірного стягнення з відповідача витрат на правову допомогу;
- заявлені позивачем до відшкодування витрати на оплату "гонорару успіху", на думку відповідача, не відповідають критеріям неминучості, обгрунтованості та розумності, оскільки в обгрунтування необхідності їх стягнення позивач вказує виключно на домовленість про таку форму оплати між позивачем (замовником) та АО "ГЛОРІЯ ЛЕКС" (виконавцем), оформлену Договором про надання юридичних послуг №07-2022/Ю від 07.09.2022, однак не обгрунтовує, чи дійсно вартість наданих АО "ГЛОРІЯ ЛЕКС" юридичних послуг (у т.ч. "гонорару успіху" у сумі 348 421,90 грн) відповідає обсягу виконаної адвокатом роботи, чи було визначення у договорі "гонорару успіху" необхідним, неминучим та розумним тощо;
- враховуючи невелику складність справи і час витрачений адвокатом на її ведення (всього 12 годин), відповідач вважає, що вимога про стягнення "гонорару успіху" у сумі 348 421,90 грн не відповідає складності справи та витраченому адвокатом часу, а відтак є необгрунтованою;
- відповідач також вважає, що акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 15.12.2022 містить дублювання у деталізації наданих правових послуг, а у складанні адвокатського запиту до приватного виконавця Шаркова О.О. не було жодного сенсу;
- крім того, позивачем не надано жодних доказів, що свідчать про фактичне понесення ним витрат на оплату правової допомоги відповідно до Договору про надання юридичних послуг №07-2022/Ю від 07.09.2022.
Суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважає за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач мав заперечення.
Судом встановлено, що Акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 15.12.2022 дійсно містить арифметичну помилку при підрахунку загальної суми наданих послуг. Водночас, суд критично оцінює доводи відповідача, що така арифметична помилка може свідчити про формальний характер наведеного акту, оскільки Акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 15.12.2022 містить узгоджений сторонами перелік наданих виконавцем замовнику послуг, кількість витраченого на них часу та їх вартість, підтвердження того, що надані послуги прийняті замовником без будь-яких зауважень, Акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 15.12.2022 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Твердження відповідача щодо невеликої складності справи і витраченого адвокатом на її ведення часу судом відхиляються як безпідставні з огляду на правову позицію Верховного Суду у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, згідно з якою від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Посилання відповідача на відсутність доказів фактичного понесення позивачем витрат на оплату правової допомоги відповідно до Договору про надання юридичних послуг №07-2022/Ю від 07.09.2022, судом відхиляються з огляду на правову позицію, викладену у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно з якою витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Твердження відповідача про наявність дублювання у деталізації наданих правових послуг та відсутність необхідності у складанні адвокатського запиту до приватного виконавця суд оцінює критично, оскільки такі твердження відповідача зводяться до його власної суб'єктивної оцінки наданих позивачу послуг професійної правничої допомоги та необхідності їх надання у відповідних обсягах та формі.
Вирішуючи питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка є "гонораром успіху", суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Велика Палата Верховного Суду зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями у присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70- 72).
З урахуванням наведеного, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 910/3547/21.
Позивач заявив до стягнення з відповідача у складі витрат на професійну правничу допомогу 348 421,90 грн на підставі п. 3.3 Договору. Зазначена сума визначена як "гонорар успіху" у зв'язку з досягненням позитивного результату для позивача, яким згідно з п. 3.4 Договору є ухвалення судом рішення про стягнення з ПІІ "ВАЙТЕРРА УКРАЇНА" грошових коштів із правовідносин, що зазначені в п. 1.2 Договору.
Відповідач у клопотанні про зменшення розміру судових витрат стверджує, що заявлена позивачем вимога щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яка є "гонораром успіху", не відповідає критеріям неминучості, обґрунтованості, розумності, необхідності, що встановлені ГПК України.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху", у справі яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.
У зв'язку із наведеним, суд бере до уваги, що справа № 910/9777/22 не є справою значної складності, враховуючи характер спірних правовідносин, на користь чого свідчить і те, що позивачем, окрім позовної заяви, не подавались жодні інші заяви по суті спору, зокрема відповідь на відзив, заперечення. Суд також бере до уваги, що правова позиція позивача у спірних правовідносинах вже була сформована під час розгляду справи № 910/3547/21, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин з огляду на предмет позову у справі № 910/9777/22 суду не надано.
Отже, суд вважає, що клопотання позивача щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в частині стягнення 348 421,90 грн ("гонорар успіху") не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою під час розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/9777/22, а їх відшкодування за відсутності достатнього обгрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.
Надавши оцінку наявним в матеріалах справі доказам, беручи до уваги ступінь складності справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), принципи справедливості та верховенства права, співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 34 000,00 грн.
Керуючись ст. 74, 86, 123, 126, 129, 233, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Фермерського господарства "КУЛЕВЧА" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/9777/22 задовольнити частково.
2. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями "ВАЙТЕРРА УКРАЇНА" (Україна, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100; ідентифікаційний код 23393195) на користь Фермерського господарства "КУЛЕВЧА" (Україна, 68261, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, село Кулевча, вул. Центральна, буд. 47; ідентифікаційний код 37232251) 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 25.01.2023.
Суддя Оксана ГУМЕГА