ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.01.2023Справа № 910/10869/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (04071, місто Київ, вул. Верхній Вал, будинок 68, ідентифікаційний код 30603572)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815)
про стягнення 4 976, 21 грн,
Без повідомлення (виклику) учасників справи
1. Стислий виклад позиції позивача
До Господарського суду міста Києва звернулося Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 4 976, 21 грн неустойки за перевищення строку доставки вантажу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до умов накладної, відповідач взяв на себе зобов'язання відправити зі станції Буганяй Литовської залізниці вантаж до станції Кременець Львівської залізниці, про що зазначено у графі 22 накладної.
Загальна відстань по території Литви 343 км, яка зазначена у графі 38 "Відстань, км" накладної. Час перебування вантажу на території Литви - 2 доби. Загальна відстань по території Білорусії 319 км. Час перебування вантажу на території Білорусії - 1 доба. Відповідно до графи 38 електронної накладної загальна відстань по території України 234 км.
Позивач отримав повідомлення про прибуття вантажу на станцію призначення 01.01.2022, що підтверджується відміткою у графі 35 "Повідомлення про прибуття вантажу" електронної накладної, таким чином, час перебування вантажу на території України - 6 діб.
Відповідно до графи 30 "Відмітки перевізника" накладної вантаж був затриманий на 1 (одну) добу на ст. Сарни Львівської залізниці, що підтверджується штампами відповідної залізниці.
У зв'язку з чим, позивач вказує, що фактичний строк доставки вантажу становить 9 діб, а загальна відстань 896 км. Відповідно до § 2 ст. 24 УМВС строк доставки вантажу розраховується: одна доба на кожні розпочаті 200 км, відтак, строк доставки вантажу не повинен перевищувати 5 діб (896/200=5).
Беручи до уваги § 3 ст. 24, який подовжує строк доставки вантажу на 1 добу на операції, пов'язані з відправлення вантажу та на 1 добу, що підтверджується написом у графі 32 накладної, загальний строк доставки вантажу за накладною не повинен перевищувати 7 діб у відповідності до УМВС.
Таким чинок, позивач вказує, що фактичний строк доставки вантажу становить 9 діб, а загальний строк доставки вантажу не повинен був перевищувати 7 діб, в результаті чого відповідач прострочив доставку вантажу на 2 доби.
У відповіді на відзив позивач не погоджується із наведеним відповідачем розрахунком неустойки, зокрема, вказуючи, що подовження "нормативного строку доставки вантажу" на підставі акту № 4449 від 29.12.2021 є необґрунтованим, оскільки, означений акт хоча і підтверджує затримку вантажу до 29.12.2021, однак, не доводить того, що затримка вантажу до 29.12.2021 сталось не з вини перевізника.
2. Стислий виклад позиції відповідача
У поданому відповідачем відзиві останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що позивачем невірно застосовано методологію обчислення неустойки відповідно до норм, встановлених в Угоді про міжнародне залізничне вантажне сполучення.
На переконання відповідача фактичний термін доставки вантажу по накладним розраховується наступним чином: загальна відстань склала 896 км (Литовська залізниця - 343 км, білоруська залізниця - 234 км + відстань до станції Української залізниці - 234 км).
Відповідно до §4 ст. 24 УМВС термін доставки продовжується на час затримки на шляху прямування по причинам, не залежних від перевізника.
27.12.2021 станцією Сарни Львівської залізниці складено акти загальної форми №18208 та № 18177 про затримку вагонів для проведення митного оформлення з 27.12.2021 03:00 год. по 27.12.2021 14:00 год. Також складено акт загальної форми № 4449 про продовження строку доставки вантажу згідно додатку 1 СМГС розділу 2 п. 8 з 27.12.2021 14:00 год. по 29.12.2021 01:45 год., що підтверджується відміткою в графі 30 "Відмітки перевізника" та графі 32 "Продовження строку доставки" накладної № 0403954.
Відтак, обставини, які слугували підставою для зупинки вагонів засвідчено AT "Укрзалізниця" належним чином відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене розмір неустойки розраховується наступним чином: 896/200 = 5 діб + 1 доба (відправлення вантажу) + 3 доби (затримка вантажу) = 9 діб загальний термін доставки вантажу.
Відтак, на переконання відповідача, прострочення строків доставки вантажу відсутнє.
Також відповідач просить зменшити розмір неустойки до 0 грн, посилаючи на введення воєнного стану в Україні, завдання значних руйнувань та знищень об'єктів інфраструктури, у тому числі AT "Укрзалізниця".
Відповідач також відзначає, що з перших днів повномасштабного вторгнення працівники AT "Укрзалізниця" здійснюють перевезення гуманітарних вантажів, різної техніки та інше, забезпечуючи вагомий внесок у спільну перемогу над ворогом.
Оскільки на даний час відсутнє повітряне сполучення, автомобільні перевезення є обмеженими, Залізниця стала головним, а в деяких регіонах чи не єдиним перевізником. Також, залізницею період вторгнення рф було евакуйовано близько 3,8 мільйона людей.
Через військову агресію, блокування рф експорту сільськогосподарської продукції, яка складала значний відсоток у перевезеннях, завдання пошкоджень залізничній інфраструктурі - спостерігається значне падіння обсягів вантажних перевезень залізницею (на 70%).
Також, спостерігається значне зниження обсягів та прибутковості від перевезення пасажирів залізничним транспортом.
Все вищезазначене свідчить про надскрутне матеріальне становище AT "Укрзалізниця".
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
25.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
05.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь не відзив.
Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
23.12.2021 був укладений договір міжнародного перевезення, предметом якого є міжнародне перевезення вантажу, що підтверджується накладною № 0403954 від 23.12.2021.
Відповідно до умов накладної, відповідач взяв на себе зобов'язання відправити зі станції Буганяй Литовської залізниці вантаж у вагонах кількість та номери яких зазначені у відомості Вагонів до станції Кременець Львівської залізниці )про що зазначено у графі 22 накладної).
Накладна складається з двох частин: паперова накладна засвідчує факт перевезення вантажу на території Литви, а електронна - на території України. Факт укладення договору перевезення підтверджується графою 26 накладної.
Загальна відстань по території Литви 343 км, яка зазначена у графі 38 "Відстань, км" накладної. Час перебування вантажу на території Литви - 2 доби.
Загальна відстань по території Білорусії 319 км. Час перебування вантажу на території Білорусії - 1 доба.
Відповідно до графи 38 електронної накладної загальна відстань по території України 234 км.
Позивач отримав повідомлення про прибуття вантажу на станцію призначення 01.01.2022, що підтверджується відміткою у графі 35 "Повідомлення про прибуття вантажу" електронної накладної. Таким чином, час перебування вантажу на території України - 6 діб.
Відповідно до графи 30 "Відмітки перевізника" накладної вантаж був затриманий на 1 (одну) добу на ст. Сарни Львівської залізниці, що підтверджується штампами відповідної залізниці, а саме: 27.12.2021 вагони були затримані на підставі акту № 18177, що підтверджується штампом ст. Сарни Львівської залізниці у графі 30 накладної; 27.12.2021 вагони були випущені на підставі акту № 18208, що підтверджується штампом ст. Сарни Львівської залізниці у графі 30 накладної, тобто, строк доставки вантажу подовжено на 1 (одну) добу по території України.
Враховуючи вищезазначене, фактичний строк доставки вантажу становить 9 діб, а загальна відстань 896 км.
Оскільки, відповідач порушив строк доставки вантажу, 23.02.2022 позивачем було надіслано цінним листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення претензію з відповідними додатками про сплату неустойки за прострочення доставки вантажу, зареєстровану 23.02.2022 за № 397, яка була вручена 07.04.2022, що підтверджується повідомленням про вручення.
Неустойку за перевищення строку доставки вантажу було розраховано наступним чином:
- визначено строк, за який вантаж повинен був бути доставлений відповідно до УМВС, 5 діб із розрахунку 1 доба на кожен 200 км (896 / 200 = 5). Загальний строк доставки вантажу 5 повних діб, розрахований відповідно до § 2 ст. 24 УМВС. Відповідно до § 3. ст. 24 УМВС:
- визначено збільшення фактичного строку доставки вантажу 2 доби, враховуючи наступне: збільшення на 1 добу на операції, пов'язані з відправленням вантажу у відповідності до § 3 ст. 24 УМВС; збільшення на 1 добу відповідно до штемпелів української залізниці у графі 30 "Відмітки перевізника" накладної;
- обчислено строк доставки вантажу у відповідності до § 5 ст. 24 УМВС 12 діб, враховуючи наступне 23.02.2021 був укладений договір перевезення, що підтверджується відміткою у графі 26 накладної; 01.01.2022 представник позивач отримав повідомлення про прибуття вантажу, що підтверджується відміткою у графі 35 "Повідомлення про прибуття вантажу" електронної накладної.
Таким чином, строк доставки вантажу, розрахований відповідно до УМВС, повинен був бути 7 діб, а фактичний строк доставки вантажу за накладною становить 9 діб. Перевищення строку доставки вантажу за накладною становить 2 доби (9-7=2) .
У зв'язку з чим, розмір неустойки відповідно до УМВС, був розрахований у наступному порядку:
- визначено величину (тривалість) строку доставки вантажу, що була розрахована як відношення перевищення строку доставки (в добі) до загального строку доставки (2/7= 0,28);
- визначено 18% (вісімнадцять відсотків) провізної плати, оскільки перевищення строку доставки становить більше однієї десятої, але не більше трьох десятих загального строку доставки;
- загальна сума провізної плати за перевезення вантажу по території України: 27 645,60 грн. провізної плати, яка зазначена в графі 51 електронної накладної * 18% = 4 976, 21 грн неустойки за перевищення строку доставки вантажу.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Приписами ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 4 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.
Предметом договору від 23.12.2021 є міжнародне перевезення вантажу, що підтверджується накладною № 0403954 від 23.12.2021, до якого застосовуються положення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 (далі - УМВС).
Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення є чинною в Україні відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" та Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів.
Відповідно до ст. 3 УМВС: § 1. Ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні і в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні.
Згідно ст. 4 розділу 1 "Загальні положення" Статуту залізниць перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.
Відповідно до ст. 5 розділу 1 "Загальні положення" Статуту залізниць накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Стаття 14 УМВС § 1. Відповідно до договору перевезення перевізник зобов'язується за плату перевезти ввірений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, узгодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу.
Згідно ст. 15 УМВС § 4. Накладна може бути оформлена у вигляді електронної накладної. Електрон, накладна виконує функції паперової накладної та являє собою набір даних в електронному вигляді, ідентичний набору даних паперової накладної.
За приписами ст. 24 УМВС:
§ 1. Якщо відправником і перевізником не погоджене інше, строк доставки визначається на весь шлях прямування вантажу і не повинен перевищувати строку, обчисленого виходячи з норм, які містяться у цій статті.
§ 2. Строк доставки вантажу визначається виходячи з таких норм: - для інших відправок -1 добу на кожну почату 200 км.
§ 3. Строк доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов'язані з відправленням вантажу.
§ 5. Перебіг строку доставки вантажу починається з 0.00 годин дня, наступного за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі одержувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповну добу розраховують як за повну.
Виходячи з відомостей, що містяться у накладній № 0403954 від 23.12.2021, строк доставки вантажу, обчислений відповідно до наведених вище норм ст. 24 УМВС, становить 7 діб загалом, а саме: початок перебігу терміну - з 0.00 год. 24.12.2021, термін доставки з урахуванням нормативної швидкості (896 км/200) - 5 діб, збільшення терміну доставки на операції, пов'язані з відправленням вантажу - 1 доба, час затримки на шляху слідування - 1 доба.
Матеріали справи свідчать, що фактичний термін доставки вантажу становить 9 діб, а отже, відповідач прострочив доставку вантажу на 2 доби.
В той час, у відзиві на позовну заяву відповідач відзначає про подовження строку доставки вантажу ще на 2 доби "на час затримки на шляху прямування по причинам, не залежним від перевізника", зокрема, 27.12.2021 станцією Сарни Львівської залізниці складено акти загальної форми № 18208 та № 18177 про затримку вагонів для проведення митного оформлення з 27.12.2021 03:00 год. по 27.12.2021 14:00 год. Також складено акт загальної форми № 4449 про продовження строку доставки вантажу згідно додатку 1 СМГС розділу 2 п. 8 з 27.12.2021 14:00 год. по 29.12.2021 01:45 год., що підтверджується відміткою в графі 30 "Відмітки перевізника" та графі 32 "Продовження строку доставки" накладної № 0403954, при цьому, посилається на Правила складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.
Втім, суд з такими твердженнями відповідача не погоджується, з огляду на слідуюче.
Оскільки з п. 3 Правил складання актів передбачено, слідує, що акти можуть бути підставою матеріальної відповідальності у разі затримки вагонів та станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства".
Дане формулювання дає підстави вважати, що акти не у всіх випадках підтверджують затримку вагонів не з вини перевізника, натомість можна зробити висновок, що акти загальної форми складаються щодо затримки як за відсутності вини перевізника так і при наявності вини перевізника.
Таким чином, перевізник має довести, що обставини внаслідок яких сталась затримка, викладена в актах загальної форми, виникла не з його вини.
Відповідно до § 4 ст. 24 УМВС строк доставки вантажу продовжується на весь час затримки на шляху слідування по причинах, які не залежить від перевізника.
Згідно § 3 ст. 41 УМВС тягар доведення того, що перевищення терміну доставки вантажу сталося не з вини перевізника, покладається на перевізника.
Відповідач, керуючись § 4 ст. 24 ст. УМВС, у своєму розрахунку продовжив строк доставки вантажу на підставі актів загальної форми № 18208 від 27.12.2021, № 18177 від 27.12.2021, № 4449 від 29.12.2021.
Водночас, суд відзначає, що подовження нормативного строку доставки вантажу на підставі акту № 4449 від 29.12.2021 є необґрунтованим, адже, означений акт хоча й підтверджує затримку вантажу до 29.12.2021, однак не доводить того, що затримка вантажу до 29.12.2021 сталось не з вини перевізника.
Як вбачається з акту № 4449 від 29.12.2021: "згідно додатку 1 УМВС розділу 2 та 8, строк доставки вантажу продовжений на час формування поїзда з 27.12.2021 в 14:00 по 29.12.2021 в 01:45.
В той час, суд зазначає, що дана підстава "на час формування поїзда", є обов'язком перевізника (як частина обов'язку щодо здійснення перевезення вантажу), який повинен здійснювати формування поїзда в межах строку, визначеного УМВС. Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження того, що затримка сталась не з його вини.
Крім того, строк доставки вантажу вже було збільшено на 1 добу на операції, пов'язані з відправленням вантажу, в які також входить формування потягу.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем порушено порядок заповнення накладної в частині, що стосується подовження строку доставки вантажу до 29.12.2021.
Нормативний строк доставки вантажу подовжується на підставі заповнення перевізником відповідних граф накладної в порядку, визначеному УМВС.
У розділі II "Накладна", статті 8. "Пояснення щодо заповнення накладної" додатку 1 до УМВС містяться правила заповнення накладної, в тому числі графи 32 "Подовження строку доставки", а саме: вказуються найменування станції та скорочене найменування залізниці, на якій затримано вантаж, а також тривалість затримки та код причини затримки, що дає право на подовження терміну доставки, та проставляється відбиток штемпеля перевізника. Для позначення причин затримки застосовуються такі коди: код значення 1 виконання митних та інших адміністративних формальностей; 2 - перевірка утримання вантажу; 3 - перевірка маси вантажу: 4 - перевірка кількості місць вантажу; 5 - зміна договору перевезення; 6 - перешкоди до перевезення; 7 - догляд за тваринами; 8 - виправлення навантаження або упаковки, якщо воно було обумовлено причинами, що не залежать від перевізника: 9 - перевантаження вантажу, якщо вона була обумовлена причинами, що не залежать від перевізника; 10 - інші причини. Під час проставлення коду 10 "Інші причини" вказується причина затримки вантажу.
У відповідності до вимог даного пункту перевізником були складені: акт загальної форми № 18177 від 27.12.2021 на затримку вагонів, що підтверджується штемпелем ст. Сарни Львівської залізниці у графі 30 "Відмітки перевізника", акт № 18208 від 27.12.2021 на випуск вагонів, що підтверджується штемпелем ст. Сарни Львівської залізниці у графі 30 "Відмітки перевізника".
Враховуючи наведене, суд погоджується із затримкою вантажу на 1 (одну) добу 27.12.2021, оскільки накладна заповнена належним чином і відповідач довів, що затримка сталася не з його вини а з метою "митного оформлення" вантажу.
Однак, заповнення накладної щодо затримки вантажу та відповідно подовження нормативного строку доставки до 29.12.2021 було здійснено з порушенням норм УМВС.
Відповідно до розділу II "Накладна", статті 8. "Пояснення щодо заповнення накладної додатку 1 до УМВС у графі 32 "Подовження строку доставки" для подовження "нормативного" строку доставки в накладній повинні міститись відбиток штемпеля перевізника та код причини затримок.
Натомість в накладній відсутній відбиток штемпеля перевізника щодо затримки вантажу із засвідченням затримки на підставі акту № 4449 від 29.12.2021, в той час, як затримка вантажу 27.12.2021 підтверджується відповідними штемпелями.
В накладній також відсутній код причини затримки вантажу до 29.12.2021 (на час формування поїзду), в той час, як відповідний код зазначено щодо затримки вантажу 27.12.2021 - "1"- "для митного оформлення".
Таким чином, графа "32 Подовження строку" заповнена перевізником з порушенням порядку заповнення накладної, визначеного додатком 1 до УМВС.
Відповідно до розділу II "Накладна", статті 7. "Загальні положення" додатку 1 до УМВС:
"7.4. Перевізник, вносячи передбачені цими Правилами зміни та доповнення відомостей до накладної, засвідчує їх штемпелем.".
Таким чином, дані (зокрема, запис у графі 32 Накладної щодо подовження строку доставки до 29.12.2021), зазначені у накладній без засвідчення штемпеля, не повинні бути враховані, оскільки, внесені з порушенням порядку внесення відомостей, встановлених УМВС.
З огляду на викладене вище, загальний (нормативний) строк доставки вантажу становить 7 діб та розраховується наступним чином: 5 діб - строк доставки з урахуванням нормативної швидкості (§ 2 ст. 24 УМВС); 1 доба - збільшення на операції, пов'язані з відправленням вантажу (§ 3 ст. 24 УМВС) 1 доба - час затримки на шляху слідування з причин, не залежних від перевізника (§ 4 ст. 24 УМВС), що підтверджується даними, засвідченими штемпелями, у накладній а також: актом № 18177 від 27.12.2021, що підтверджує затримку вагонів "для митного оформлення" та актом 18208 від 27.11.2021, що підтверджує випуск вагонів.
Крім того, в акті № 18208 від 27.11.2021 зазначається плата за затримку вагонів на 11 год. 00 хв.( що відповідно до § 5 ст. 24 УМВС рахується як 1 (одна) доба) яка була сплачена позивачем перевізнику, що також підтверджує, що затримка сталась не з вини перевізника.
Таким чином, суд вказує, що відповідачем невірно розрахований загальний (нормативний) строк доставки вантажу, це призвело до помилкового висновку про відсутність факту порушення залізницею строку доставки вантажу.
Згідно ст. 37 УМВС:
§ 1. Перевізник несе відповідальність перед відправником або отримувачем, що витікає виключно з договору перевезення, в порядку і межах, встановлених цією Угодою.
§ 3. Перевізник несе відповідальність за перевищення строку доставки вантажу.
Відповідно до ст. 45 УМВС:
§ 1. Якщо перевізником не було дотримано термін доставки вантажу, обчислений відповідно до статті 24 "Термін доставки вантажу", перевізник сплачує відшкодування за перевищення терміну доставки у вигляді неустойки.
§ 2. Розмір неустойки за перевищення терміну доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення терміну доставки, і величини (тривалості) перевищення терміну доставки, що розраховується як відношення перевищення терміну доставки (в добі) до загального терміну доставки, а саме:
6% провізної плати при перевищенні терміну доставки не більше однієї десятої загального терміну доставки;
18% провізної плати при перевищенні терміну доставки більше однієї десятої, але не більше трьох десятих загального терміну доставки;
30% провізної плати при перевищенні терміну доставки понад три десятих загального терміну доставки.
Враховуючи перевищення терміну доставки вантажу на 2 доби, відношення перевищення терміну доставки (в добі) до загального терміну доставки складає 0,28 (2/7 = 0,28).
Відсоток провізної плати відповідно до § 2 ст. 45 УМВС, який визначається як розмір неустойки за прострочення доставки, становить 18%, провізна плата згідно із відомостями у накладній складає 27 645, 60 грн.
Такими чином неустойка за прострочення доставки вантажу становить 4 976, 21 грн. (27 645, 60 х 18%).
Щодо аргументів відповідача про наявність правових підстав для зменшення штрафу, суд зазначає наступне.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналогічні приписи наведено у ст. 233 Господарського кодексу України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).
Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд зазначає, що 24.02.2022 розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв'язку з чим з 24.02.2022 згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-9IX, Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022 затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" є стратегічним підприємством залізничного транспорту, яке після початку збройної агресії виконує евакуаційні рейси, перевезення військових та військових вантажів по всій Україні, а відповідні рейси є безкоштовними для людей.
Систематично здійснюються ракетні обстріли залізничної інфраструктури та відповідач власними силами, засобами та коштами здійснює відновлення інфраструктури з метою підтримки обороноздатності нашої держави.
Суд враховує, що до повномасштабної військової агресії проти України основним джерелом доходу відповідача було комерційне перевезення вантажів, однак після початку військових дій комерційні перевезення значно скоротились, а в деяких регіонах повністю припинились. Тобто, відповідач наразі, докладаючи всіх зусиль для збереження життів людей та зміцнення обороноздатності країни, несе значні витрати для виконання таких завдань при одночасному значному зменшенні доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності.
Частиною 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Загальновідомість фактів військової агресії, виконання Відповідачем евакуаційних рейсів, здійснення перевезення для потреб Збройних Сил України, ракетні обстріли об'єктів залізничної інфраструктури підтверджуються органами державної влади та місцевого самоврядування України, безліччю публікацій у національних та міжнародних засобах масової інформації, а також не заперечується агресором.
Таким чином, наведені факти є загальновідомими обставинами, а отже, в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України не потребують доказування. При цьому, ці обставини (повинні бути) відомі обом сторонам.
Суд враховує, що порушення відповідачем зобов'язань мало місце до початку військової агресії, проте, наведене не нівелює права суду за наявності наведених обставин станом на дату розгляду спору зменшити розмір неустойки, оскільки, якби порушення строків перевезення вантажів мало б місце після 24.02.2022 (тобто, після запровадження військового стану), то підлягав би доведенню сам факт наявності такого порушення з огляду на очевидність причин затримки.
При вирішення питання щодо зменшення розміру штрафу судом враховано заперечення відповідача, які викладені письмово, однак, враховуючи економічну ситуацію в країні, яка склалася навколо вищезазначеної діяльності АТ "Українська залізниця", власником якого є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, та враховуючи велику кількість контрагентів відповідача знову ж таки в специфічному та стратегічному секторі вантажного залізничного перевезення, суд не погоджується з доводами позивача щодо відсутності підстав для зменшення розміру штрафу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку частково задовольнити подане відповідачем клопотання про зменшення розміру неустойки та стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 497, 62 (10% від обґрунтованого розміру штрафу).
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи встановлені судом обставини та дослідивши надані сторонами докази, з урахуванням часткового задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру штрафу, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача 497, 62 грн штрафу за прострочення терміну доставки вантажу.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
При цьому, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати Позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок Відповідача у сумі, сплаченій Позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" - задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (04071, місто Київ, вул. Верхній Вал, будинок 68, ідентифікаційний код 30603572) штраф за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 497 (чотириста дев'яносто сім) грн 62 коп. та судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн 00 коп.
3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 24.01.2023
Суддя Дмитро БАРАНОВ