25.01.2023 Справа № 908/206/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко Михайло Володимирович, розглянувши заяву вих. №711/03 від 11.01.2023 (вх. №220/08-07/23 від 18.01.2023) Приватного акціонерного товариства «Київстар» (03113, м. Київ, вул.Дегтярівська, буд. 53, ідентифікаційний код 21673832) про видачу судового наказу
за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «АЗОВЕНЕРГОМАШ» (71107, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Туристична, буд. 1, ідентифікаційний код 31784963) грошової заборгованості
18.01.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Київстар» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «АЗОВЕНЕРГОМАШ» грошової заборгованості у розмірі 1858,87 грн. та витрат на оплату судового збору за подання даної заяви в розмірі 268,40 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2023 вказану заяву передано для розгляду судді Мірошниченку М.В.
Приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України врегульовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Статтею 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року в розмірі 2684,00 грн.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
На підтвердження наявності господарських правовідносин між сторонами заявник надав суду в копіях: угоду про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку №8334058 від 26.06.2018, підписану сторонами, замовлення №5 до цієї угоди, рахунки за період з березня по листопад 2022 року, довідку про заборгованість вих. №SC-001129082-2/03/03/02 від 04.10.2022, претензію вих. №5705850 від 10.08.2022.
З підстав порушення грошового зобов'язання заявник просить стягнути з боржника суму заборгованості в розмірі 1858,87 грн.
Отже, зі змісту поданої заяви та доданих до неї документів слідує, що вимоги виникли на підставі письмового договору - угоди про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку №8334058 від 26.06.2018, а заявлена до стягнення сума заборгованості в загальному розмірі 1858,87 грн. не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, господарський суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, виходячи з такого.
У заяві про видачу судового наказу заявник просить стягнути з боржника суму заборгованості в розмірі 1858,87 грн., яка утворилася станом на 11.01.2023, та складається з суми боргу за послуги зв'язку - 1627,44 грн. за період з 21.04.2022 по 11.01.2023, індексу інфляції - 157,23 грн. за період з травня по грудень 2022 року та 3% річних - 29,20 грн. за період з 21.04.2022 по 11.01.2023.
Проте якщо скласти відповідні суми (1627,44 грн. + 157,23 грн. + 29,20 грн.), то виходить сума 1813,87 грн., яка не відповідає загальному розміру заявлених вимог (1858,87 грн.).
За таких обставин суд дійшов висновку, що з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги заявника за угодою про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку №8334058 від 26.06.2018 в заявленому розмірі 1858,87 грн.
Відповідно до п. 8 ч. 1, ч. 2 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи викладене, суд ухвалив відмовити у видачі судового наказу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Приватному акціонерному товариству «Київстар» у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «АЗОВЕНЕРГОМАШ» грошової заборгованості в розмірі 1858,87 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання до Центрального апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали суду підписано 25.01.2023.
Суддя М.В. Мірошниченко